Подружжя Глібчуків з Буковини вже понад рік чекає звістки від рідного сина-військовослужбовця

Уже понад рік подружжя Глібчуків із села Перебиківці чекає сина: Василь Глібчук вважається безвісти зниклим. Мати Галина Глібчук втратила зв’язок із сином ще 22 січня 2023 року.

Відтоді вона з чоловіком не мала жодної звістки від нього, пише molbuk.ua

Галина Іванівна згадує, що син пішов на військову службу в перші дні повномасштабної війни – третього березня 2022 року. Жінка розповідає, що Василь був відданий військовій службі та завжди був до неї готовий.

“Не буду ховатися, за мною бігати не мають”

“Він був дуже бойовий, не боявся армії, – розповідає пані Галина. – У перші дні війни намагалася його стримати. Вмовляла, щоб не йшов воювати, та він все казав: “Я піду, не буду ховатися, за мною бігати не мають”. Ми з чоловіком пенсіонери, він був біля нас опорою, завжди допомагав, був гарним господарем, але тепер ми залишилися самі, адже один син вже понад 20 років перебуває за кордоном, а інший – безвісти зниклий…”.

Останній дзвінок до сина був у січні 2023 року. Тоді Василь був у Васюківці (Донецька область, Бахмутський район – авт.).

“Щодня спілкувалися із сином, була спокійною, коли чула його голос. Він нічого ніколи не розповідав ні друзям, ні рідним. Якщо щось запитувала, то він одразу переводив тему на інше”, – каже Галина Глібчук.

“Рідні й друзі знають його щирим і чесним”

Подружжя Глібчуків активно працює в пошуку сина. Галина розповідає, що вже не раз долучалися до акцій на підтримку військових, які зараз перебувають у полоні або ж вважаються безвісти зниклими.

“Чи холодно, чи тепло, ми йдемо на акцію. Сил вже не вистачає. Безрезультатною залишається кожна спроба отримати інформацію від побратимів Василя”, – додає Галина.

Мати воїна каже, що Василь у колі рідних і друзів був завжди дружній, щирий, чесний.

“Багато друзів запитують про Василя, чекають будь-якої звістки про нього. Ми з чоловіком кожен свій день розпочинаємо з молитви, бо віримо, що син повернеться, що зможемо його обійняти, почути та сказати, як сильно його любимо. Разом із чоловіком будемо чекати його до останнього”, – каже Галина.

” ”

–>

Джерело