Місяць поінформованості про розсіяний склероз

Розсіяний склероз – це прогресуюче імуно-опосередковане захворювання. В основі його патогенезу лежить різного ступня пошкодження мієлінової оболонки (демієлінізація) нервових клітин власними імунними клітинами. Це призводить до порушень у функціонуванні центральної нервової системи (ЦНС).

У більшості випадків хвороба має рецидивуючий перебіг з короткочасними епізодами неврологічного дефіциту, який можна компенсувати практично повністю. Проте, у третини пацієнтів спостерігається стійке прогресуюче неврологічне погіршення стану.

Етіологія РС допоки невідома. Імовірну причину вбачають у поєднанні генетичної сприйнятливості та імовірного негенетичного тригера (наприклад, вірусна або бактеріальна інфекція, вплив фізичних чи хімічних чинників, низький рівень вітаміну D тощо), що разом призводить до самостійного аутоімунного порушення та повторних імунних атак на ЦНС.

РС не є виключно спадковим захворюванням. Проте, згідно з даними Національного товариства РС, шансів захворіти більше, якщо є близький родич з РС.

У цілому, імовірність розвитку РС серед загального населення становить лише 0,1%. Якщо ж у родині хтось хворіє, ризик захворіти збільшується до 2,5-5%. Якщо один із близнюків має РС, то вірогідність захворіти в іншого близнюка становить 25%. Тобто, генетична схильність, безумовно, є фактором ризику розвитку РС, проте вона не єдина.

Як це характерно для всіх аутоімунних захворювань, РС частіше зустрічається в жінок. Зазвичай, РС діагностується в осіб віком 15–45 років, однак він може виникати у будь-якому віці. Середній вік пацієнтів при встановленні діагнозу – 29 р. – у жінок та 31 р.- у чоловіків.

Якщо хворобу не лікувати, більш ніж у 30% пацієнтів з РС спостерігається значна втрата працездатності протягом 20–25 р. після її початку.

Менш ніж 5–10% пацієнтів мають клінічно легкий перебіг РС, при якому не спостерігається значної фізичної втрати працездатності, попри те, що пройшло декілька десятиліть після початку (іноді, незважаючи на численні нові ураження, виявлені на МРТ). Детальне обстеження цих пацієнтів у багатьох випадках виявляє певний ступінь погіршення когнітивних функцій.

Пацієнти чоловічої статі з первинним прогресуючим РС мають найгірший прогноз, з менш позитивною реакцією на лікування та швидко прогресуючою інвалідизацією. Вища частота ураження спинного мозку при первинному прогресуючому РС також є фактором швидкого розвитку інвалідності.

Тривалість життя лише незначно скорочується у людей з РС, а рівень виживання пов’язаний з інвалідністю. Смерть, зазвичай, є наслідком вторинних ускладнень (50–66%). РС – це захворювання з непередбачуваними симптомами, які можуть змінюватися по інтенсивності. Хоча деякі люди відчувають втому та оніміння, важкі випадки РС можуть спричинити параліч, втрату зору та зниження функції мозку.

До загальних ранніх ознак розсіяного склерозу (РС) належать:

Проблеми із зором – один із найпоширеніших симптомів РС, який включає двоїння в очах, затуманення або втрату зору. Можливі больові відчуття при рухах очними яблуками. Процес дегенерації зору є повільним, тому зміни можуть довго лишитися непоміченими.

Прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок, поколювання та оніміння обличчя, рук, ніг та пальців.

Проблеми з підтриманням рівноваги, нестійкість та незграбність, запаморочення (особливо при спробі піднятися).

Хронічний біль та мимовільний спазм м’язів. Характерні патологічні відчуття в ділянці спини, що поширюються згори донизу, іноді з переходом на кінцівки.

Втома та слабкість. Зазвичай втома з’являється раптово і може тривати протягом декількох тижнів.

Дисфункція сечового міхура та кишківника зустрічається у близько 80% людей з РС. До таких симптомів належать часте сечовипускання, сильні позиви до сечовипускання або неможливість затримки сечі.

Сексуальна дисфункція. Немотивоване сексуальне збудження може бути проблемою для людей з РС, оскільки воно починається в центральній нервовій системі – там, де локалізується вогнище запалення.

Порушення когнітивних функцій виникають у близько половини людей з РС – проблеми з пам’яттю та мовленням, зниження уваги та неможливість сконцентруватися. Зміни емоційного стану – депресія, дратівливість, перепади настрою (часто супроводжуються нападами нестримного плачу або сміху).

Симптоми та їх вираженість різняться в кожного хворого з РС. Під час рецидивів або загострень можуть проявлятися різні симптоми. Крім вище перерахованих, до інших можливих симптомів РС належать: погіршення/втрата слуху, проблеми з диханням та ковтанням, невиразна мова.

Рання діагностика та призначення правильного патогенетичного лікування, дозволяє запобігти виникненню загострень та значно покращити якість життя людей з РС.

 

Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні

Залишити відповідь