«Найголовніше – любити свою країну і бути відданим своїй справі!»

Сьогодні познайомимо вас  із головною експерткою з реконструкції Укргідроенерго Вікторією Чередніченко.

Вікторія Іванівна документально супроводжує проєкти з реконструкції та відновлення на Дністровській ГАЕС.

Професія фінансиста повернула долю жінки до гідроенергетики. Спочатку фахівчиня працювала на підприємстві «Харківтурбоінжирінг», яке було на той час потужним виробником обладнання для гідроелектростанцій.

Уже восени 2006 року Вікторія уперше на власні очі побачила вражаючі масштаби будівництва і краєвиди Бессарабського краю та відчула робочі ритми, в яких народжувалась потужність Дністровської ГАЕС.

«Згодом, подороджуючи з родиною Західною Україною років через п’ять, у нашому туристичному маршруті серед принад і старовинних фортець цього регіону була і ГАЕС, – згадує Вікторія Іванівна. – Так от, неймовірно, але найбільше враження на моїх дітей справили саме масштаби будівництва Дністровської гідроакумулюючої електростанції і те, що це обладнання, як і технології – здебільшого українські!»

Ці емоції ще довго оживали у родинних розмовах та спілкуванні з друзями і знайомими.

Ці ж емоції уже майже через десятиліття обдало глибоким болем війни, коли після жахіть Харкова довелося побачити страшне для Дністровської ГАЕС 31 жовтня 2022 року…

«Варварство – як назвати це все по-іншому?! У той день єдиною радістю зігрівало душу те, що, на щастя, обійшлося без жертв, – схвильовано згадує Вікторія. – Хай Бог вбереже цю станцію! Хай збереже всю нашу Україну!»

З того дня Вікторія Чередніченко разом із гідроенергетиками Дністровської ГАЕС та провідними фахівцями і керівництвом компанії постійно була в епіцентрі подій, які звучали на усіх рівнях одним словом – відновлення.

«Пліч-о-пліч із сотнями усіх причетних до робіт, які раніше ніхто ніколи не виконував, чітко усвідомлювала одне: маємо йти вперед, у жодному разі не опускаючи рук, – з помітним тремтінням у голосі повертається у той жовтень ця тендітна жінка, для якої рідними стала і станція, і місто над Дністром, що прихистило її з родиною у перший період повномасштабного вторгнення. – А найбільше прагну, щоб оця важка, але така надважлива робота з відновлення закінчилася раз і назавжди, аби ми всі стали свідками здійснення найомріянішого – нашої Перемоги і миру в Україні!»

Прикметно, і це приємно вражає, що у Вікторії є і особисті переможні кроки – якщо раніше її українське спілкування обмежувалося одним-двома реченнями, то тепер вона легко комунікує солов’їною, чим дуже пишається: «Треба тільки мати бажання! Треба хотіти, слухати і плекати в собі своє, українське!»

А в унісон головному меседжу Укргідроенерго «Генеруємо енергію майбутнього» наша колега, в чийому імені і є ПЕРЕМОГА, переконана: «Треба любити свою країну і працювати сумлінно та відповідально, не чекати, а починати у всьому з себе – тоді й результат обов’язково буде! А ще колись я, поза всяким сумнівом, покажу своїм онукам унікальну гідроспоруду – Дністровську ГАЕС, причетністю до спорудження якої неабияк горджуся!»

Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні