«Дуже складно дивитися на скалічені долі»: історія бойового медика з Чернівців

Василь Тодорчук – бойовий медик із Чернівців. До початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну чоловік жив і працював в Іспанії протягом восьми років. Перед самим вторгненням повернувся додому.

Про це йдеться у публікації ” ”

– Уже тоді в медійному просторі повідомляли, що біля кордону з Україною є скупчення військ. Жити в Іспанії я б спокійно не міг, тому ухвалив рішення їхати додому. Перед переїздом за кордон я проходив стажування у військовому госпіталі. Коли почалася велика війна, то пішов до військкомату. Там мені сказали, щоби чекав на повістку за місцем проживання. Згодом я її отримав і пішов служити як бойовий медик, – розповідає Василь.

Василь Тодорчук після деокупації Херсона рятував життя своїх побратимів у населеному пункті Олександрівка.

– Працювати на деокупованій території нелегко. Усе заміновано, по дорогах розставлені так звані пелюстки, інфраструктура зруйнована… У таких умовах ми рятували життя, – згадує медик.

Згодом його перевели на Донецький напрямок.

Василь Тодорчук каже, що ситуація зараз на фронті складна.

– Наш напрямок найтравматичніший. Я операційний медичний брат. Найбільше надходить хлопців з уламковими пораненнями, є, звісно, й поранення кульові, але їх менше. Зараз орки сильно атакують дронами. Ситуація на Донеччині не спокійна, більше сказати не можу, – коротко розповідає медик.

На питання, що зараз найважче, Василь Тодорчук відповідає: “Найважче – це не пропускати через себе ці всі події. Оперуючи людей, ти розумієш, що це наші молоді хлопці, у них є рідні, батьки, дружини, діти. А якщо це ще й знайомий, це дуже пригнічує морально. Дуже важко усвідомлювати, що страждають молоді… Ми робимо все, що можемо, але ми не всесильні. Дуже складно дивитися на скалічені долі”, – підсумовує бойовий медик.

Удома, у Чернівцях, на 34-річного Василя Тодорчука чекають мати, дружина й двоє діток.

” ”

–>

Джерело