Зима – відповідальний період у житті аграрія

Так, у січні-лютому маршрутно-колоніальним методом проводять обстеження на встановлення чисельності, шкодочинності та стану популяції мишоподібних гризунів, які за сприятливих умов швидко розмножуються і завдають відчутних збитків посівам озимих, плодовим насадженням, ягідникам, зерновим та овочевим запасам, сіножатям і пасовищам: шкідники селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, молодих посадках та садах. Регулювання чисельності гризунів треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. Якщо ж на одному гектарі посівів озимих, багаторічних трав чи інших культур щільність мишоподібних гризунів сягає 3–5 і більше колоній, то треба вживати винищувальних заходів з дотриманням правил безпеки. Крім того, чи не найнебезпечнішим шкідником плодово-ягідних насаджень взимку є заєць-русак . Шкідник ховається в чагарниках, заростях бур’янів, густій траві, посівах зернових, лісосмугах, найбільше пошкоджує яблуню, менше грушу і кісточкові. Особливо велику шкоду наносить молодим садам і розсадникам: обгризаючи кору на штамбах, зайці можуть повністю знищити молоді деревця.

Разом з тим протягом зимового періоду необхідно регулярно здійснювати нагляд за станом зернової продукції та насіння, контролюючи передусім температуру, вологість, заселеність шкідниками, розвиток плісняви тощо. При виявленні відхилення від нормативів за цими показниками слід проводити доочищення, досушування зернової продукції, перелопачування, перепускання через зерноочисну чи навантажувальну техніку, вентилювання, провітрювання приміщень. При появі в зерні, продуктах його переробки чи насінні шкідників потрібно проводити винищувальні заходи. Ведучу роль тут відіграє хімічний метод, що включає дезінсекцію, фумігацію, застосування отруєних принад. При проведенні робіт слід суворо дотримуватись інструкцій по застосуванню препаратів, правил безпеки та санітарних норм. Крім того, взимку слід перевіряти і стан закладених на зберігання фруктів, овочів та картоплі, які дихають і виділяють вуглекислий газ, етилен, воду. Щоб водяна пара і гази не накопичувались, а продукти добре зберігались, необхідно забезпечити постійний обмін повітря в сховищі. Також слід контролювати температуру і вологість повітря. Оптимальною є температура в межах 1-3 о С, вологість повітря 80-90 %. Плодові слід зберігати в однакових, бажано дерев’яних, ящиках, контейнерах, встановлених на піддонах (для забезпечення провітрювання).

Крім цих робіт, взимку саме час запастися засобами захисту рослин, ринок яких представлений широким спектром препаратів, в тім числі і фальсифікованих. Тому купувати їх слід у офіційних представників спеціалізованих фірм, звертаючи увагу на якість упаковки, наявність захисних знаків, назви виробника, рекомендацій щодо застосування, термінів придатності. Не зайвим буде перевірити сертифікат якості. Щоб уникнути негативних ефектів, у холодну пору року пестициди мають зберігатися на спеціалізованих паспортизованих складах, де температура повітря повинна триматися на рівні 8–10 °C, відносна вологість – не перевищувати 75%. У разі відсутності опалення на складі, його слід максимально утеплити та заробити усі протяги окрім вентиляції, розмістити всі препарати на стелажах або палетах, ближче до дверей та стін складу варто розмістити препарати, що мають тверду препаративну форму, таку як розчинні порошки чи гранули – вони легше переносять дію низьких температур. Рідкі препарати треба розмістити всередині складу і подалі від підлоги. Виробники фітофармакологічних препаратів радять зберігати їх продукцію у щільно закритих оригінальних упаковках і не використовувати тару з-під хімікатів повторно. Пестициди зберігають у заводській тарі у штабелях, на піддонах і стелажах. На тарі всіх видів повинні бути зазначені найменування препарату, вміст діючої речовини, група пестициду, знак небезпеки, маса нетто. До кожної пакувальної одиниці повинні бути додані рекомендації щодо застосування.

Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні