«Мотивація працювати – це допомога людям». Провізорка з Чернівців 50 років виготовляє ліки вручну

З першого дня свого приїзду Віра знайшла роботу в аптеці на вулиці Кобилянської. Там вона зустріла справжніх друзів та каже, що завжди мала підтримку в колективі. Ділиться теплими спогадами, показуючи фотографію зі ще маленьким сином Богданом та колегами, яка збереглася в музеї.

Щодня Віра витрачає години на виготовлення лікарських мазей, мікстур і порошків. Це робота, яка вимагає витримки, бо треба постійно працювати на ногах. Але для Віри це не тільки обов’язки – це можливість допомагати людям. Жінка розповідає, що за всі роки роботи ніколи не думала про зміну професії.

Упродовж дня вона в середньому виробляє до 20 рецептів. Втомлюється, але робота їй подобається. Мотивація працювати для неї – це допомога людям.

«Я так собі чергую: одне з іншим. Помаленьку виходжу з положення. Що робити… Люди приїжджають до нас із Кельменців і сидять там, на бамблетику, або йдуть на каву. І чекають, бідні», – зазначила аптекарка.

Виготовити 200 порошків вручну

Віра працює п’ять днів на тиждень. Але бувають непередбачувані обставини, коли їй телефонують у суботу. Наприклад, нещодавно був випадок, коли чоловік замовив ліки для дитини, яка потрапила до реанімації. Тоді на допомогу жінці приходить фасувальниця.

«Знаєте, якби ви побачили, як людина з Хотина приїхала… Робили для неї 200 порошків – сердечна група. Їй сказали, аби порошки не закінчувалися. Лікар сказав замовити 200 порошків. Ми були шковані від такої кількости», – сказала Віра Яроцька.

І в цей момент жінка пояснює, що виготовлення порошків вручну – це справжнє мистецтво, схоже на ювелірну роботу.

«Це руками загортаємо, от, сиплеться порошочок – так. І от так вручну треба загорнути 200 порошочків. Сідаємо і в чотири руки загортаємо. Ложечка-дозатор – наша єдина поміч. Туди набираємо порошочок. Що зайве – стягується», – розповіла Віра.

У своїй роботі провізорка веде боротьбу за зацікавленість молоді в цій професії. Студенти часто приходять на практику, але не залишаються працювати, віддаючи перевагу іншим сферам.

«Ми робимо так званий шведський стіл, лиш не з їжею. Студенти стають тут у коло – так і працюємо. Молодь менше хоче таким займатися, вони більше в бізнес кидаються», – каже провізорка.

Фото Ігор Константинюк

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media