Новини
Законопроєкт про мобілізацію: які норми обговорюють і чому розгляд перенесли на сьогодні
10.01.2024
Вчора, 9 січня, відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, де розглядали урядовий законопроєкт про мобілізацію. Проте законодавці не дійшли згоди і перенесли розгляд законопроєкту щодо вдосконалення мобілізації на сьогодні, 10 січня.
Що за дискусії точилися і які головні новини минулої доби щодо гучного законопроєкту, розбирався ТСН.ua.
Коли ухвалять рішення
“Рішення по законопроєкту буде ухвалюватися завтра (10 січня. – Ред.), як по ньому, так і по альтернативним. Є пропозиція, щоб Міністерство оборони підготувало черговий драфт щодо змін, які необхідно внести і в такому форматі із зауваженнями фракцій він може бути внесений в парламент до першого читання”, – сказала нардепка і членкиня комітету Ірина Фріз.
Своєю чергу народний депутат Федір Веніславський додав, що законопроєкт містить багато дискусійних норм і в нинішньому вигляді потребує доопрацювань.
Депутат від “Голосу” Ярослав Железняк припустив, що після розгляду у Комітеті 10 січня законопроєкт 11 січня “піде в зал на голосування у першому читанні”.
“Поки найбільш ймовірний базовий сценарій: прийняття в першому читанні урядової версії з рекомендаціями Комітету щодо змін тексту (під час доопрацювання у другому читанні)”, – сказав Железняк.
За його інформацією текст закону про мобілізацію винесуть на голосування без змін.
Про що сперечаються
За словами Веніславського, є ще кілька спірних норм:
норми щодо електронних повісток,
вилучення в фізичних осіб-підприємців автомобілів у вигляді військово-транспортного обов’язку,
пункти, які передбачають розширення повноважень представників ТЦК та очільників місцевих держадміністрацій.
Нардеп Олексій Гончаренко підтвердив, що нардепи планують залишити норму про демобілізацію після 36 місяців служби. За його словами, обговорюється питання, щоб зробити цей термін меншим для бойових частин.
Ще раніше лунала пропозиція зменшити термін демобілізації для піхотинців і штурмовиків, які чи не найбільше ризикують власним життям.
Натомість членкиня Комітету безпеки, оборони та розвідки України Соломія Бобровська зробила гучну заяву, що у законопроєкті – проблеми з половиною пунктів.
Найбільше питань – до повноважень органів місцевого самоврядування
“Мова йде про те, що голови органів місцевого самоврядування можуть мати право на бронювання військовозобов’язаних. Такі речі не вписуються у жодні ворота і це поле для маніпуляцій і корупції. Ми добре знаємо як можуть працювати органи місцевого самоврядування.
Друге про питання забезпечення доставки (органами місцевого самоврядування. – Ред.) громадян до ТЦК СП – це малоймовірна історія і неможлива. Питання кого вони доставлятимуть, на якій підставі. Мені видається перше і друге це основні зауваження, які можна зразу пояснити про корупційність або використання службового становища”, – повідомила Соломія Бобровська в етері “Громадського радіо”.
На її думку, Міноборони має саме напрацювати політику чи схему, як отримати кількість людей, яка потрібна Силам оборони.
Про те, які зловживання можуть виникнути з боку ТЦК після ухвалення документу, ми писали у цій статті.
“Все залежить від ОП”
Бобровська проговорилася, що фінальне рішення щодо законопроєкту буде залежати і від Офісу президента.
“Ми не знаємо, як це (обговорюватимуть – ред.) фракції, оскільки буде тиск від Офісу президента, щоб за це голосувати. І в якому вигляді це (норми законопроєкту – Ред.) буде. Тому фінальне рішення буде сьогодні пізніше”, – заявила нардепка.
Вона також додала, що після 3-4 днів стане зрозуміло, що буде у фінальній версії законопроєкту.
Натомість в Офісі президента заявили, що задоволені публічним обговоренням документу “на різних рівнях”.
За словами радник керівника ОП Михайла Подоляка, в законопроєкт ще будуть внесені додаткові зміни і підсумок буде, “якщо не ідеальний, то оптимальний.
Від чого вирішили відмовитися
Нардепка Ірина Фріз розповіла, що до законопроєкту не вноситимуть:
відомості про виїзд за межі України (дата, країна, до якої здійснюється виїзд) та повернення на територію України (дата, країна, з якої особа повертається на територію України).
відомості про примусове виконання рішення щодо особи–боржника (реквізити та відомості виконавчого документа).
інші персональні дані, які дозволяють ідентифікувати призовника, військовозобов’язаного або резервіста (максимально невизначена норма, згідно з якою можна було б внести будь-яку інформацію).
відхилили норму щодо збору відомостей про членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія та номер паспорта, дата його видачі, РНОКПП). Винятково за згодою військовослужбовця, резервіста, призовника ці дані можуть бути надані.
Є 5 варіантів
Станом на ранок вівторка, 9 січня, у ВР зареєстровано п’ять версій законопроєкту про мобілізацію – крім урядового (№10378) ще чотири альтернативних:
від Олексія Гончаренка (№10378-1), від Георгія Мазурашу (№10378-2), від Дмитра Разумкова та групи нардепів (№10378- 3), а також від Андрія Кіта та Миколи Люшняка (№10378-4).
Раніше голова Антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна надала перелік того, що необхідно вдосконалити в законопроєкті про мобілізацію для уникнення корупційних ризиків.
” ”
–>
Джерело