Діда Мороза придумав один з організаторів Голодомору в Україні, аби замінити поняття Святого Миколая. Насправді ж Мороз не чарівник, що приносив подарунки, а образ злого міфологічного персонажа, що викрадав та вбивав молодих дівчат. Окрім цього, російська пропаганда нав’язала українцям свій сценарій Нового року. Що ж святкують українці у ніч із 31 грудня на 1 січня та коли насправді наші предки відзначали початок Нового року – у матеріалі «Шпальти».
Ілюстрація “Шпальти”
Аби знищувати українську культуру, росіяни, зокрема у період Радянського Союзу, нав’язували свою українському народу. Натомість намагалися знищити все українське: народ, традиції, свята та культуру.
Не виняток і різдвяно-новорічні святкування. До прикладу, Святому Миколаю, який є новорічним персонажем української культури, – понад 1700 років. Натомість придуманому росіянами Діду Морозу – лише 86. Також, аби українці забули про Різдво, їм нав’язали святкування Нового року з олів’є та мандаринами.
«Шпальта» поспілкувалася з викладачем історії ВСП фахового коледжу та завідувачем Центру культури та дозвілля ЧНУ ім. Ю. Федьковича Дмитром Павлюком. Він розповів про те, як радянська влада нав’язала нам «казкового» новорічного персонажа, його походження та що він означав у російській міфології. Також Дмитро Павлюк розповів про те, як знищували традиції різдвяно-новорічних свят в Україні, що святкували українці у ніч із 31 грудня на 1 січня та коли насправді наші предки відзначали Новий рік.
Фото надав Дмитро Павлюк
Мороз – образ злого персонажа, що викрадав та вбивав дівчат
Дід Мороз – це типовий радянський персонаж, який намагалася насадити нам радянська пропаганда. Одним з авторів «класичного» сценарію Нового року, зокрема й Діда Мороза, був Павло Постишев. Це фактично друга людина в радянській Україні, хто у 1930-х роках провадив Голодомор. І саме 1937 року придумали Діда Мороза й почали ототожнювати його з Новим роком. Відомо, що 1937 рік – період найбільших політичних репресій, тоді ж тривала боротьба з церквою й релігією. Совіти придумали Діда Мороза, аби українці забули релігійного персонажа Святого Миколая.
Насправді ж Мороз – образ російської міфології. Зла міфічна істота, яка закликала до себе молодих дівчат. Могла вбити їх або просто завести в ліс, із якого дівчата вже не поверталися. Крім цього, Мороз – це також прототип героя з російських казок другої половини ХІХ століття. Або ще Мороза Івановича, який мешкав у російській криниці.
Фото: ВВС/Станіслав Цалик
Поштівка кінця ХІХ ст.
Саме тому від Діда Мороза варто відмовитися. Це проросійський персонаж, властивий росії та країнам радянського табору. Вже після розпаду Радянського Союзу майже всі країни Центральної та Східної Європи відмовилися від цього персонажа.
Чому в Україні не відмовилися від російського нового року та Діда Мороза в 1990-х та 2000-х? Тому, що більшість вважала, що це позитивне свято, а персонаж – добрий дід, який приносить дітям подарунки. Нині у нас перші асоціації з Новим роком – ялинка та новорічні фільми з цим персонажем.
Коли ми вже почали детальніше цікавитися російсько-українськими відносинами й тим, як росія довгий час пригнічувала все українське, тоді, я думаю, стало зрозуміло, що Дід Мороз – це той, від кого варто відмовитися. Досить хороший жарт «гуляє» ще з 2022 року: «Де Дід Мороз? Його вбили ЗСУ». Я думаю, ЗСУ вбили не тільки Діда Мороза, але й багато того, що символізує російську культуру.
Двовладдя у зимовому циклі в Україні
Якщо ж ми порівнюємо Діда Мороза зі Святим Миколаєм, то Миколай – це реальна людина. Вважають, що він народився в третьому столітті на території, де нині розташована Туреччина. Миколай – людина, яка робила справжні дива. Тому коли ми чуємо про Діда Мороза, в нас повинна бути лише асоціація з СРСР, антирелігійною кампанією та великим терором.
Дід Мороз
Уже з розпадом СРСР в Україні відбувається, скажімо, «двовладдя» у зимовому циклі. Знову стає популярним Святий Миколай, а паралельно продовжує існувати Дід Мороз. Миколая більше популяризувати почали з 2014-го року, а особливо – з 2022-го. Так і має бути, тому що Миколай для нас більш традиційний персонаж. Як говорить легенда, він гроші або подарунки закидав людям у вікна. Бідним та тим, хто цього потребує. Він хотів бути невідомим, щоб не знали про його добро. Бо вважав, що будь-яке добро потрібно робити тихо.
Святий Миколай
Замість Різдва – світське свято Новий рік
Особливо почали проявлятися радянські наративи на кінець 1920-х та у 1930-х роках. Після того як згортається НЕП (нова економічна політика – ред.), з 1927 року починається антиукраїнська та антирелігійна пропаганда. Тоді українцям заборонили святкувати Різдво. Діяла заборона на українські традиції. Тоді на зміну Різдва прийшло таке світське свято, як Новий рік. А 1936 року з’являється звичний і досі символ – велика та помпезна новорічна ялинка.
Фото: dsnews.ua
Радянська пропаганда робила все для популяризації новоствореного свята: на простій ялинці красувалися іграшки з серпом та молотом. Спочатку були навіть іграшки зі Сталіним, Леніним, червоного кольору, що символізувало червоноармійців.
Українські колядки, такі як «Добрий вечір тобі» чи «Нова радість стала» замінювали на колядки, які вихваляли Сталіна, Леніна, партію, комсомол.
Фото: texty.org.ua
Релігія була заборонена – змушували навіть здавати ікони. Відтак релігійне свято Різдва, яке дуже любили українці, замінили на те, що зробили одним із головних державних свят у Радянському Союзі – Новий рік.
Антиріздвяний плакат, 1920-ті роки Джерело: texty.org.ua
Це цілком світське свято, де обов’язковими є Дід Мороз із подарунками, олів’є, мандарини, шампанське. Вони стали головними символами свята, витіснивши релігійні традиції та обряди. Радянське святкування Нового року схоже на гастрокультуру – з їжею з таких продуктів, які пролетарі не могли купувати постійно й дозволяли собі лише на свято.
Фото: ВВС/Станіслав Цалик
Попри заборону українці таємно святкували Різдво
Різдво ж святкували здебільшого в селах. Відзначали так, аби це було по-тихому та таємно. Адже якщо хтось дізнався б, за це могли звільнити з роботи. Тоді не було б шансів отримати посаду на роботі.
Ми ж знаємо – тоді мали вірити не в Різдво, Бога чи Ісуса Христа, а в комуністів.
На жаль, ми почали відходити від усього російського здебільшого лише після початку повномасштабної війни. Хоча потрібно було це зробити якомога раніше. Нині ж необхідно виховувати наших дітей так, щоб вони забули, що таке російське.
Новий рік у березні та вересні
Саме ж свято Нового року для українців не завжди було 1 січня. Колись наші пращури слов’яни його святкували на початку березня. Це було ще за часів Київської Руси. Тоді для них березень слугував початком року. Адже пробуджувалася природа та починався період землеробських робіт. Навіть у Біблії йдеться про те, що світ створився у березні.
Було й таке, що святкували початок Нового року у вересні. У нас його святкували так із початку 15 століття. Саме тоді руська церква прийняла греко-візантійський церковний обряд. На початку вересня Ісус Христос здійснював проповідь під час іудейського свята жнив. Тоді десь і закінчувалися жнива. І саме в ті дні відзначають свято також Преподобного Сімеона, або Семена. Цей день символізував початок Нового року. І саме тоді виконували різну роботу: ткали килими, активно працювали столяри та бджолярі. У цей день могли навіть копати картоплю. Тобто, це був великий день, коли потрібно було дякувати за дари Богові та за жнива.
Що стосується такої дати, як 1 січня, то це Петро I почав святкувати Новий рік на контрольованих московським царством (пізніше російською імперією) землях. Він хотів бути наближеним у такий спосіб до Європи.
Якщо говорити про традиції та перші новорічні дні, відомим є таке свято, як Тризна. Це день, коли згадували померлих, коли давали поману за них, накривали на столи, щоб померлі родичі могли завітати.
Не новорічна ніч, а Щедрий вечір
Саму ж ніч із 31 грудня на 1 січня називають ще Щедрим вечором. Цього вечора накривали пишний стіл. Ввечері ходили маланкувати, а також водити козу. Одягалися в традиційні костюми: чорт, циган, ірод, коза, лікар. Обов’язково одягали хлопця у Маланку. Найчастіше це міг бути Василь. Маланкування могло затягнутися до 1 січня. А вже 1 січня відзначали день Святого Василя.
У цей день із самого ранку традиційно ходили посівальники, бажали людям доброго здоров’я та щастя. Першим до хати на Василія мав зайти хлопець. Це вважалося справжнім щастям. Тому хорошою традицією було, щоб саме засівали хлопці. Нині вважають, що традиційно засівати можуть тільки хлопці. Хоча ми знаємо, що бували випадки, коли й дівчата засівають.
До речі, в радянський час не популяризували Щедрий вечір чи посівання. Це все було під забороною. Водночас українці все ж робили це, але дуже акуратно, щоб ніхто не дізнався.
Читайте також: Під звуки війни: як у Чернівцях відзначали зимові свята у часи Першої світової війни
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media