Повернувся з-за кордону на війну: на Буковині попрощалися із загиблим Валентином Горобчуком

На Буковині попрощалися із загиблим військовим Валентином Горобчуком з села Крутеньки. Він помер від поранень 25 грудня у госпіталі.

Про це повідомляють Хотинській вісті.

48-річний Валентин Горобчук мав позивний “Батя”. Він був постійно на нулі, завжди попереду, прикриваючи молодших бійців.

Його БМП підірвалася на міні 15 грудня. З важкими пораненнями, переломами хребта бійця доправили у госпіталь Мечнікова в Дніпро, там він переніс шість складних операцій. Потім перевели у лікувальний заклад у Вінницю, де чекав на ще одну операцію.

Однак 25 грудня серце Валентина зупинилося.

Учасник АТО з 2015 року, досвідчений військовий Валентин Васильович Горобчук разом з дружиною перебував у Чехії, коли почалося повномасштабне вторгнення. Але не зміг залишатися осторонь та попри вмовляння рідних одразу почав шукати квитки, щоб повернутися на Батьківщину і стати на її захист.

“Увечері 27 грудня Валентин приїхав з Чехії додому, а вже вранці 28 грудня він був у черзі під військкоматом”, – пригадує дружина.

Як розповіла про свого чоловіка Марія Василівна, він за п’ять років на війні опанував декілька військових професій, зокрема водія БМП, гранатометника, розвідника.

“Ще під час АТО, коли контрактники по пів року були на передових позиціях, а потім на ротації, він декілька разів підписував контракт лише на той період, коли треба виконувати завдання “на нулі”. А з лютого 2022 року лише двічі був удома у коротких відпустках. Постійно перебував на першій лінії, рідко на другій, практично без ротацій. Пройшов чимало “гарячих точок”. Рубіжне, Севєродонецьк… Визволяв Лиман, за що отримав нагороду. Останнім часом його бригада дислокувалася у Білогорівці, – говорить вона.

Валентин Горобчук завжди старався прикрити побратимів, особливо молодших, допомогти їм.
“Попри всі труднощі та небезпеки ніколи не скаржився, у нього завжди було “все добре”. Коли нещодавно 6 грудня орки сильно обстріляли його підрозділ, написав мені: “Миколай приніс нам маленькі неприємності, але стоїмо”. Був оптимістом по житті”, – зі сльозами розповідає про чоловіка Марія Василівна.

” ”

–>

Джерело

   
Новини