Хто і на яких умовах надає зараз кредит місту, чому більшість депутатів блокувала ухвалення схожого рішення сім років тому, які українські міста отримали новий електротранспорт – читайте у розслідуванні «Шпальти».
Архівне фото «Шпальти»
Депутати на сесії міської ради з другої спроби ухвалили проєкт рішення про закупівлю 50 тролейбусів та будівництва нової тролейбусної лінії через Калинівський ринок за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку, писала раніше «Шпальта».
Під час першого пленарного засідання 32 сесії восьмого скликання це рішення не отримало достатньої кількости голосів.
Результати поіменного голосування «Шпальті» надала пресслужба Чернівецької міської ради
Рішення вдалося прийняти лише з другої спроби, на наступному пленарному засіданні цієї сесії.
Відтоді минув місяць. «Шпальта» дізналася, чи розпочали процес отримання кредиту. Також ми зробили екскурс в історію, аби показати, як місто з 2016 року намагалося отримати новий електротранспорт.
У коментарі нам заступник міського голови Євгеній Маховіков повідомив, що наразі Чернівцям схвалили 11 мільйонів 468 тисяч євро на закупівлю 50 тролейбусів та 1 534 330 євро на будівництво нової тролейбусної лінії.
Кредит Європейського інвестиційного банку розрахований на 22 роки з 5 роками пільгового періоду. Бенефіціаром стало Чернівецьке тролейбусне управління, яке обслуговуватиме цей кредит.
«ЧТУ наразі збиткове, але воно не є тягарем для міського бюджету»
Керівник комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» Петро Лисак розповів Шпальті, що тендер на закупівлю нових тролейбусів ще не оголошували. Наразі готуються до його проведення.
«Ми опрацьовуємо документацію спільно з консультантами Європейського інвестиційного банку. Після їхнього узгодження зможемо оголосити тендер», – каже Петро Лисак.
Фото: ЧТУ
Очільник Тролейбусного управління наголосив, що нові тролейбуси повинні відповідати європейським стандартам. Зокрема бути низькопідлоговими, доступними для людей з інвалідністю та з кондиціонуванням.
«ЧТУ наразі збиткове, але воно не є тягарем для міського бюджету. З 1 жовтня минулого року ми не отримуємо жодних дотацій. Міський бюджет лише компенсує нам проїзд людей пільгових категорій. Тобто ми отримуємо кошти за виконану роботу. Потихеньку працюємо над тим, аби вивести ЧТУ зі стану збитковости», – резюмує Лисак.
Історія чернівецьких кредиторів
Європейський інвестиційний банк не лише надає кредити, але і є найбільшим позичальником коштів на міжнародних фінансових ринках капіталу, повідомляє Міністерство фінансів.
Україна розпочала співпрацю з ЄІБ 2004 року. Станом на 1 квітня 2023-го загальний обсяг коштів, які ЄІБ надав Україні — як у державному, так і в приватному секторі, — сягає понад 7,5 млрд євро.
Проте ЄІБ дає зараз кошти на придбання міського електротранспорту. Декілька років тому Чернівці могли взяти необхідний кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку.
ЄБРР – це міжнародна фінансова організація з найвищим кредитним рейтингом (ААА). Банк створили 1991 року. Україна стала учасницею ЄБРР у серпні 1992 року, йдеться на сайті Міністерства фінансів.
Станом на 1 квітня 2023 року сукупний обсяг виділених нам коштів становить 18,1 млрд євро в рамках 529 проєктів.
Архівне фото Шпальти
Словацькі вживані тролейбуси замість нових
Як писала «Економічна правда», у травні 2016 року Чернівці та Європейський банк реконструкції і розвитку підписали угоду, де йшлося про наміри банку надати місту кредит на реалізацію інвестиційного проєкту. Він мав на меті покращити інфраструктуру громадського транспорту.
Тоді Чернівцям мали виділити 10 млн євро. З цієї суми понад 8 млн євро кредиту і 1,5 млн євро гранту. За ці кошти місто змогло б придбати 40 нових тролейбусів, оновити контактну мережу та тягові підстанції.
За словами тодішнього чернівецького міського голови Олексія Каспрука, Чернівці підписали «передфінансову угоду». У такий спосіб місто зобов’язалося і засвідчило свої наміри про спільний із ЄБРР початок роботи над проєктом.
За п’ять місяців, у листопаді, містом уже курсували вживані тролейбуси, які Чернівецька міська рада закупила в Словаччини. Їхня вартість становила 13 250 000 гривень, писало «Weche».
Архівне фото Шпальти
А вже в грудні 2016 року на сесії міської ради депутати відмовилися проголосувати за внесення до порядку денного питання про оновлення парку електротранспорту в місті. На чернівецькі вулиці мали виїхати 50 нових тролейбусів за 30 млн гривень.
Так, місто втратило можливість отримати грант для закупівлі нового транспорту.
Чернівці та «чорний список»
Колишній міський голова Чернівців Олексій Каспрук тоді сказав, що більшість депутатів не хоче голосувати за це питання саме з політичних мотивів. Каспрук навіть планував достроково розпустити міську раду.
Місцевий депутат від політсили «Рідне місто» Володимир Бешлей зазначив, що члени фракції не братимуть участь у голосуванні, адже це питання не обговорювали у профільних комісіях.
«Керівництво міста намагається “повісити” на чернівчан чергове боргове зобов’язання, яке будуть віддавати наші діти», – сказав сім років тому Бешлей.
Окрім «Рідного міста» тоді також не голосували депутати фракцій «Народний контроль», «Батьківщина» та частина «Самопомочі».
Народний депутат України Микола Федорук, як повідомляло «Weche», назвав рішення депутатів міської ради, які не голосували за виділення коштів від ЄБРР на купівлю нових тролейбусів, «злочином проти громади»
Нардеп казав, що ЄБРР після детального вивчення економічної ситуації дає кредит лише тим громадам, які зможуть його повернути.
«Чи гарантуємо ми повернення цього кредиту майном громади?»
Депутат Чернівецької міської ради Василь Продан не голосував за придбання тролейбусів за кредитні кошти 2017 року.
«З огляду на свій досвід, можу з упевненістю сказати, що український тролейбус не буває якісним. У кращому разі це рівень “Таврії”. Ми придбали чотири білоруські МАЗи, вироблені в Дніпрі. Нам вони обійшлися дорожче проти інших міст – 7,5 мільйонів за один тролейбус. За ці кошти можна було взяти 8-10 “рогатих” із Європи», – сказав 2018 року в етері програми «Діалоги» Василь Продан.
Посилання на тендер щодо придбання чотирьох тролейбусів додаємо.
Цьогоріч історія повторилася. Чиновник не підтримав проєкт рішення про закупівлю 50 тролейбусів та будівництва нової тролейбусної лінії через Калинівський ринок за інвестиції ЄІБ.
Результати поіменного голосування «Шпальті» надала пресслужба Чернівецької міської ради
«2017 року майже ніхто з депутатів не проголосував. Це, знаєте, так на “хлопський розум” – кредит. Там воно зовсім інше. Виникає питання: чи гарантуємо ми майном громади повернення цього кредиту?» – наголошує у коментарі для «Шпальти» Продан.
Депутат каже, що місто все-таки зможе сплатити кредит. Та Василя Продана хвилює якість транспорту.
«Ні, громада зможе сплатити. Просто які ми купуємо тролейбуси? Фірми “Skoda” чи якісь хороші? Ні. Ми купуємо тролейбуси, як ті попередні “жовті”, зроблені у якомусь гаражі чи майстерні. Чи ці “червоно-чорні”. Це називається “зроби сам”. Якісь люди в Броварах собі зібрали їх із різних запчастин, та й по всьому», – резюмує депутат.
Про лізинг 18% та тролейбуси, які на 600 тисяч гривень дорожчі, ніж у Луцьку
Але водночас Чернівецька міська рада у вересні 2018 року, після усунення Олексія Каспрука з посади міського голови та за головування Василя Продана, ухвалила рішення про закупівлю тролейбусів у лізинг під 18%. Про це писав «Чернівецький промінь».
Згідно з тим рішенням, термін поставки не мав перевищувати шести місяців із дати укладання договору. Строк останнього – до 60 місяців. Щодо суми, то вона мала бути не більш ніж 200 мільйонів гривень.
А в квітні 2019 року Чернівецька міська рада ухвалила рішення про закупівлю десятьох вживаних тролейбусів марки «Hess», писало видання «БукІнфо». Електротранспорт був 1997 року випуску зі Швейцарії. Сума закупівлі склала 1 мільйон 600 тисяч гривень.
Тролейбус марки «Hess»/фото ЧТУ
Тоді представники Луцької міської ради звинувачували колег з Чернівецької міськради, адже у квітні 2018 такі ж тролейбуси мав придбати саме Луцьк, але за нижчою, ніж Чернівці, ціною — 1 мільйон гривень.
Тодішній голова міської ради Олексій Каспрук казав, що витрачати кошти на вживаний транспорт нераціонально. Навіть попри хороший стан електротранспорту, вів далі колишній міський голова, його обслуговування коштуватиме чимало.
Якою була співпраця з ЄБРР в інших містах України
У грудні 2017 року Європейський банк реконструкції та розвитку уклав угоду з Дніпром про надання кредиту в розмірі 10 млн євро на придбання 50 нових тролейбусів, писала «Економічна правда».
П’ять років тому івано-франківська влада хотіла збудувати тролейбусну лінію до Калуша та Коломиї. Крім цього, як пише видання «GALKA.IF.UA», місто мало закупити 400 нових тролейбусів за кошти ЄБРР. Загальний бюджет проєкту складав понад 50 млн євро. Позику мали надати на 10 років.
Житомир також скористався можливістю придбати новий електротранспорт. Так, у червні 2019 року місто підписало кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на закупівлю за тендерними торгами 50 нових тролейбусів, повідомляло «20minut.ua».
Чотири роки тому ЄБРР надав Херсону 10 млн євро для придбання 50 нових тролейбусів та 1,5 млн євро на модернізацію та розширення контактної мережі, писала пресслужба тамтешньої міської ради.
Тоді Херсон став 15-м українським містом, де реалізували проєкт надання кредитних коштів від ЄБРР.
Випали двері та горіла проводка – «пригоди» чернівецьких тролейбусів
Тим часом у Чернівцях ситуація з тролейбусним парком складалася так. У січні 2017 року на перехресті вулиць Головна-Целана в тролейбусі відмовили гальма, повідомляло агентство «АСС». У коментарі для видання тодішній начальник Чернівецького тролейбусного управління Іван Іванічек наголосив, що поламаний тролейбус був одним із вживаних машин, які міська рада придбала у Словаччини.
Того ж місяця водій тролейбуса №3 змушений був у салоні транспорту розводити багаття через замерзання компресора, писав «Молодий буковинець». Це був один із новоприбулих тоді вживаних тролейбусів.
У листопаді того ж року під час руху ледь не згорів тролейбус, повідомляла ТСН. Спершу пасажири відчули запах горілої проводки. За декілька хвилин салон електротранспорту заповнив дим. Із людей ніхто не постраждав.
За два роки, у лютому 2019-го, знову спалахнув тролейбус. Це сталося на Центральній площі, писав «Погляд».
Фото: «Погляд»
Ще один казус відбувся у червні 2021 року. Тоді на вулиці Руській у тролейбуса №2 відпали дверцята. У коментарі для медіаагентства «АСС» тодішня начальниця служби рухомого складу Чернівецького тролейбусного управління Лариса Шупарська сказала, що тролейбус на ходу вже 31 рік.
«Він є зношеним, застарілим. Причиною став болт важеля кріплення дверей, який відпав під час руху тролейбуса. Ніхто з пасажирів не постраждав. Двері, які випали, теж залишилися неушкодженими», – казала Лариса Шупарська.
«Порівняйте економічну ситуацію у 2017 році й зараз»
Колишній міський голова Чернівців Олексій Каспрук у коментарі для «Шпальти» розповів, що підтримав субпроєкт із другої спроби, бо спершу було замало інформації про кредит.
«Нам необхідно було чітко знати умови закупівлі, хто буде ухвалювати рішення. Тому що попередня закупівля тролейбусів, яку проводила Чернівецька міська рада, на мою думку, була дивна. Там скасовували тендери, у яких було декілька учасників. Досягли того, що залишився один учасник. Щось там крутили-мутили. У нашої фракції це викликало насторогу», – зазначає Олексій Каспрук.
Водночас депутат Чернівецької міської ради поділяє думку Миколи Федорука про те, що не голосувати за взяття кредитних коштів для придбання тролейбусів 2017 року було «злочином проти громади».
Олексій Каспрук каже, що тоді все було прозоро, «розкладено по поличках». А саме питання неодноразово розглядали на сесії за участи всіх виробників і банку.
«Депутати ухвалили це рішення, бо зовсім інший кредит, постачальник. Тоді цим займався ЄБРР. Порівняйте економічну ситуацію 2017 року й зараз. Але тролейбусний парк, звісно, треба оновлювати. Проте робити це зрозуміло, прозоро та закуповувати якісні тролейбуси», – колишній міський голова поділився думками про ухвалене рішення щодо придбання тролейбусів.
Зношеність чернівецького тролейбусного парку сягає 90%
Заступник чернівецького міського голови Ігор Крохмаль у коментарі нам повідомив, що місто з 2021 року придбало десять нових тролейбусів виробництва ТОВ «Політехносервіс» за програмою розвитку електротранспорту.
На слова колишнього міського голови Чернівців Олексія Каспрука про те, що раніше закупівлі були «прозорими» і «розкладеними по поличках», Ігор Крохмаль відповів:
«Коментувати оцінювальне судження безглуздо. Закупівлі проводять лише за бюджетні кошти в межах чинного законодавства. У нас є закон, ми використовуємо платформу “Prozorro”. Якесь втручання у ці процеси унеможливлене взагалі», – резюмує Крохмаль.
Заступник міського голови розповідає, що спершу надходять комерційні пропозиції від усіх виробників щодо вартости тролейбусів. Тоді формують технічне завдання відповідно до того, які тролейбуси потрібні місту – з автономним ходом чи без нього, спарені чи неспарені тощо.
Архівне фото »Шпальти»
Потім оголошують тендер. У ньому беруть участь усі охочі й торгуються. Їхні транспортні засоби, веде далі Ігор Крохмаль, повинні відповідати тим вимогам, які прописує ЧТУ. Хто дасть нижчу ціну і матиме необхідну документацію – той переможець.
Крім того, закупівлю під час її проведення моніторить Держаудитслужба України, Антимонопольний комітет і правоохоронні органи.
На наше запитання, скільки тролейбусів зі старих закупівель досі їздять містом, заступник міського голови відповів, що всі чернівецькі «рогаті» старі.
За словами Ігоря Крохмаля, зношеність чернівецького тролейбусного парку сягає 90%. Якщо в середньому експлуатувати електротранспорт мають 15 років, то у Чернівцях вони їздять 20+ років.
«Не ми купували ті старі “skoda” (14 ТР та 15 ТР – авт.). Також треба було Олексію Павловичу згадати, як закуповували “hess”, які так і не виїхали з депо. Зараз же вони стоять під парканом і гниють. Типовий приклад того, що було краще, а що є зараз», – наголошує заступник міського голови.
Ігор Крохмаль каже, що тренд на закупівлю вживаних тролейбусів у сучасних умовах недоцільний. На думку чиновника, зараз є українські виробники, які роблять якісні тролейбуси.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media