Великдень
Великдень — найважливіше та найурочистіше християнське свято. В цей день віряни відзначають воскресіння Сина Божого — справжнє диво, яке настало на третій день після його смерті на хресті. Християнська релігія стверджує, що своєю смертю Спаситель спокутував гріхи людей, а своїм воскресіння подарував їм вічне життя. Це свято щороку відзначається в різні дати, визначені за особливою церковною системою — Пасхалією. Незмінним залишається день тижня, в який святкують Великдень — неділя.
Відповідно до чотирьох євангельських джерел, Ісус Христос помер на хресті в п’ятницю, близько третьої години після полудня, в переддень іудейського свята Песах. Увечері того ж дня тіло було знято з хреста таємними послідовниками Ісуса — Йосифом Аримафейським та Никодимом. Йосиф Аримафейський був багатою й шанованою людиною, до того ж членом Синедріону — верховного владного органу в Ієрусалимі. Скориставшись своїм високим статусом, чоловік здобув дозвіл на поховання Христа в Понтія Пілата, римського намісника. Допомагав Йосифу в похованні Никодим, теж член Синедріону. Саме він приніс смирну — коштовну рідину, яка призначалася для бальзамування померлих.
В ті часи для простого люду звичним було ховати мерців в могилах, викопаних у землі, заможні ж ховали своїх близьких в кам’яних печерах. Йосиф Аримафейський мав таку печеру просто на території свого саду, недалеко від гори Голгофи. Готував цю печеру чоловік на випадок власної смерті, але вирішив віддати її Ісусу, бо не міг допустити, щоб його вчителя поховали в землі, в спільній могилі з іншими страченими. Тому тіло Христа, змащене смирною та обвите полотном, віднесли до кам’яної печери в саду й закрили вхід до неї великим каменем. Поховання було дещо поспішним і без дотримання всіх правил, бо того вечора вже починалося свято Песах. Тому присутні жінки, які теж були ученицями Христа, домовилися на другий день після свята прийти до печери, щоб помазати тіло миррою.
Вранці в суботу Понтій Пілат за проханням ієрусалимських первосвященників приставив охорону до місця поховання Христа. Первосвященники пам’ятали Ісусові слова щодо його воскресіння на третій день після смерті, проте не знали, як їх розуміти й намагалися убезпечити себе від викрадення тіла прихильниками Христа. Караул з римських воїнів відправили стерегти печеру, а до каменю біля її входу приклали печатку.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні