“Павло до своїх людей так і не вийшов”: син священника з Буковини розповів про свої розмови з прихожанами УПЦ МП під Лаврою

Новини
“Павло до своїх людей так і не вийшов”: син священника з Буковини розповів про свої розмови з прихожанами УПЦ МП під Лаврою

07.04.2023

23-річний буковинець Роман Грищук був у Києві, коли біля Києво-Печерської лаври відбувалися суперечки між представниками УПЦ МП та ПЦУ. Хлопець з перших днів, незважаючи на великий натовп представників УПЦ МП, продовжував відстоювати власну позицію.

Що відбувалося біля Лаври у ті дні, Роман Грищук поділився з кореспонденткою molbuk.ua

Роман Грищук допомагає своєму батькові-священнику Роману Грищуку із видавництвом духовної літератури. За словами хлопця, він планував бути у Києві один день, тоді ж мав забрати та відвезти чергову поставку літератури. Коли він дізнався, що біля Києво-Печерської лаври збирається натовп протестувальників – Роман не міг стояти осторонь.

“У четвер, 30 березня, ми доїжджали до столиці, слідкували за тим, що відбувається у Києві біля Києво-Печерської лаври. Наступного дня ми із рідним братом Данилом та друзями, з якими навчався у семінарії, прийняли рішення йти до Лаври, але це не діло просто скандувати невідомо що. Ми маємо показати власне розуміння того, що відбувається, і донести свою позицію тій стороні. Правоохоронці та поліція діалогу зробили коридор між протестувальниками. Я підійшов впритул до того шлагбаума і почав їм пояснювати нашу позицію. Почали приєднуватися молоді люди, дівчата, хлопці-волонтери. Ми співали гімн “Ще не вмерла України…” так голосно, що вони лякалися і затихали. Було видно різницю між вільними людьми і рабами, що повторюють невідомо що і самі цього не розуміють”, – розповідає Роман Грищук.

“Ми сиділи там до пів 10-ї вечора, навіть не було коли щось перекусити. Жінка, з якою ми дискутували, від УПЦ МП – сама принесла мені чаю, печива, шоколаду. Кажучи: “Дивись, ти з нами п’ятьма ведеш дискусію, маєш підкріпитися”. Тобто самі доходили до певного порозуміння”, – згадує Роман Грищук.

“У ході конструктивної бесіди ламалися навіть ті, хто хоча б мав сміливість почати з нами цю бесіду. Хоча таких було небагато. За спинами вигукував до нас семінарист, років на чотири молодший за мене: “А шо ти тут робиш? Скільки тобі років? Давай на Бахмут!”. Кажу: “Друже, я був на війні, я знаю, що це таке. Хочеш, їдемо зі мною наступного разу” (у лютому-березні 2022-го Роман служив у Київській теробороні, – авт.) Після цього він пішов, думав, що тут зібралися провокатори, битися зібралися. Я казав поліції, що маю розумні наміри. Ми не битися туди йшли. З людьми потрібно говорити”, – каже хлопець.

“У деяких очах представників УПЦ МП вже було видно сумніви. Ми не хотіли їх виганяти, ми ж такі самі українці, у них також діти воюють на фронті. Тому не хочу, щоб ці страхи прийшли до кожного українця. Я виходив на діалог із священниками, на відео було видно… Отець мені казав: “Якщо ти так за рідну мову, давай Символ Віри українською”. Хотів довести, що я не церковна людина. Вони вважали, що я проплачений. Вселенські собори як робили? Збиралися Святі отці, вирішували питання істини і кожен виступав словом. А вони навіть відмовляються говорити. Не розумію, як це Українська Православна церква без української мови в церкві. Від прихильників УПЦ МП звучало, як я смію до монаха так говорити. Ви заздрите моїй свободі?! У них нема просто аргументів”, – зазначає Роман.

Буковинець згадує, що з усіх священників УПЦ МП, він зміг поспілкуватися тільки з двома.

“За весь час я мав змогу поспілкуватися тільки із двома священниками і то недовго. Головне питання, яке я ставив: “По чому ви називаєте себе Українською Православною Церквою?”. Він каже: “Яка різниця, якою говорити мовою?” Я кажу – ні. Ось якраз через “какая разніца” прийшла клята війна. Хлопці тримають оборону, щоб ми тут змогли щось зробити, щоб вони повернулися у дійсно українську державу. Було не так багато, як хотілося людей, що розуміються у релігії. Оскільки це церковні дискусії – потрібно обізнаних людей у цій сфері. У суботу, 1 квітня, ми ще застали як виводили митрополита Павла. Поки ми стояли під Лаврою – він жодного разу не вийшов сюди. Якщо ти маєш позицію – піди за цих людей, які приїхали за тебе – стань з ними разом”, – зауважує Роман.

Хлопці приходили до Лаври впродовж трьох днів.

“Коли вже підійшов один активіст від ПЦУ, він увімкнув колонки з музикою. Це вже було не культурно, ми не хотіли бути учасниками цього. Поки була можливість говорити з людьми, висловлювати думку – ми це робили. Коли з нашого боку пішло те, що немає бути, ми вирішили піти”, – розповідає Роман.

Нагадаємо, 1 грудня 2022 року Києво-Печерську лавру офіційно зареєстрували як монастир у складі ПЦУ. Таким рішенням одразу ж обурилися представники УПЦ МП, які мали б залишити Лавру до 29 березня.

Та священники УПЦ МП заявляють, що не бачать підстав для виселення зі святині, тому оскаржили це рішення у суді. Скаргу відхилили.

Комісія з приймання-передачі державного майна заповідника через супротив УПЦ МП не змогла розпочати роботу ані 30, ані 31 березня.

Раніше у мережі ширилося відео, де син відомого священника ПЦУ з Буковини відстоював свою позицію біля Лаври.

” ”

–>

Джерело

   
Новини Глибоччини