Керівник філії «Сокирянське лісове господарство» Олександр Чебан
A
A
A
Територія обслуговування філії «Сокирянське лісове господарство» – понад 38 тисяч гектарів
Від початку нинішнього року лісова галузь країни живе і працює в нових умовах. Пострадянську систему лісгоспів замінила європейська модель – єдине державне підприємство «Ліси України». Як зазначають у лісовому агентстві лісових ресурсів, черговий етап реформи відбувся вчасно, оскільки ситуація на ринку деревини критична. До прикладу, ресурс її реалізації на 2023 рік – 12,3 млн куб м, на перший квартал на продаж виставлено 2,3 млн куб м, а реалізовано – неповний 1 млн. З виторгом ще складніше. До прикладу, торік ціна реалізації необробленої сосни орієнтовно була 2,5 тисячі гривень за кубометр, а 2023 рік почався з 1,8 тисячі.
Не просто в такій ситуації виживати колишнім держлісгоспам, яких з нового року називають «філіями». За останні роки вони пережили дві реформи – спочатку відбулося укрупнення, відтак влиття у ДП «Ліси України».
Як вплинули ці реформи на роботу лісівників на місцях? Про це спілкуємося із керівником філії «Сокирянське лісове господарство» Олександром ЧЕБАНОМ.
Сокирянці широко запроваджують технологію закладки лісів саджанцями із закритою кореневою системою, що суттєво підвищує відсоток їх приживлення
Назву змінили, завдання залишилися
– Взявши курс на європейські стандарти, Україна поступово запозичує ефективні моделі господарювання найбільш розвинених країн. Дійшли реформи і до вітчизняної лісової галузі. Чи змінилися при цьому завдання для лісівників, Олександре Дмитровичу?
– Насамперед варто прояснити ситуацію щодо структури підприємства і його підпорядкування. Філія «Сокирянське лісове господарство» структурно підпорядкована Подільському лісовому офісу, який був створений на базі державних лісів Чернівецької, Хмельницької та Тернопільської областей на площі понад 584 тисячі гектарів. До слова, разом з нами до цього утворення ввійшли Берегометське лісомисливське господарство, Заставнівське держспецлісництво АПК, Путильське та Чернівецьке лісові господарства. Зона обслуговування не змінилася – наші ліси розташовані на території Дністровського та Чернівецького адміністративних районів області – в басейнах річок Дністер та Прут. В структуру філії входять 10 лісництв та Вашківецький і Клішківецький лісопункти. Що стосується завдань, то вони незмінні. Як і раніше, завдання філії – ведення лісового господарства у лісах, що передані нам у постійне користування. Державна лісова охорона виконує охорону лісів від самовільних рубок, пожеж, захист лісових насаджень від хвороб та шкідників. Лісгосп здійснює роботи з лісовідновлення, надає послуги з лісорозведення на землях інших користувачів, проводить агротехнічні та лісівничі догляди за лісовими насадженнями, здійснює лісозаготівлю, проводить заготівлю не деревної продукції лісу, вирощує лісовий та декоративний садивний матеріал, сільськогосподарські культури для потреб підсобного господарства на сільськогосподарських угіддях, що входять до держлісфонду.
– Після першої реформи до вашого підприємства приєднали Хотинський держлісгосп та Новоселицький держспецлісгосп АПК. Як позначилося укрупнення на роботі та фінансових показниках?
– Сокирянський лісгосп одним з перших в державі і найякісніше завершив процедуру об’єднання, а вже з січня 2022 року чітко, як один злагоджений механізм, запрацювали всі 11 лісництв, два лісопункти та апарат управління. Ще під час перших зустрічей з колективами Хотинського та Новоселицького лісгоспів, я пообіцяв, що ми зробимо все від нас залежне, аби зберегти людей, кожного – від керівника, працівника інженерно-технічної ланки до простого робітника. Працівники лісництв, лісопункту були прийняті на роботу в Сокирянський держлісгосп. Щодо апаратів управління, особливо Хотинського лісового господарства, то намагались знайти підхід до кожного фахівця й пропонували посади більшості з них. З майже трьох сотень фахівців лише 28 були скорочені. Дехто вирішив піти на пенсію, частина відмовилася працювати на нових посадах. Об’єднання пішло на користь колективам, котрих приєднало до нас. Бо, скажу відверто, Сокирянський лісгосп був лідером із закупівлі нової техніки та оновлення засобів виробництва. Тому, у лісництвах запрацювали сучасні трактори «LOVOL» FT1054AC та тракторні причепи. Майстри лісу отримали мотоцикли для оперативного контролю за лісовими масивами. До місця роботи працівники доїжджали на автобусі «Hyndai». У господарствах, які приєднали до нашого лісгоспу, про таке могли хіба що мріяти.
Капітальні інвестиції в розвиток
– Для створення однакових умов потрібні були чималі кошти. Де їх брали й скільки капітальних інвестицій було направлено на розвиток нових лісництв і лісопункту?
– Зваживши свої можливості, ми вирішили виділити понад 11 мільйонів гривень на капітальні інвестиції. Зокрема, 2 мільйони скерувати на ремонти виробничих і адміністративних будівель, 8 мільйонів – на придбання нової лісогосподарської техніки, в тому числі, й пожежного модуля, оскільки техніка в колишньому Хотинському держлісгоспі давно застаріла. Коли ми вивчали ситуацію в Хотинському держлісгоспі, то склалося враження, що там принаймні 20 років ніхто не займався підприємством. Ми полагодили дахи в Хотинському представництві, Клішківецькому лісопункті, Клішківецькому, Рухотинському, інших лісництвах. Потім взялися за опалення. В адміністративних і побутових приміщеннях стояли старі грубки, яким було по півстоліття. Встановили котли, налагодили парове опалення. Впорядкували території, огородили їх парканами, озеленили, виставили плитку. Одне слово, цілий рік працювали на колишній Хотинський лісгосп.
– Пане Олександре, розкажіть про реконструкцію Клішковецького лісопункту.
– Клішковецький лісопункт – «наймолодший» підрозділ у структурі філії «Сокирянський держлісгосп». За рік він змінився невпізнанно. Почали там із поліпшення умов праці робітників. Вперше з 1999-го капітально полагодили котельню. Відремонтували систему водопостачання в цеху переробки та повністю замінили її у заточному. Встановили нові батареї опалення. Поліпшення побутових умов не лише позитивно вплинуло на умови праці, а й дозволило відновити роботу сушильного обладнання. У рамках подальшої реконструкції вдалося капітально відремонтувати кранове обладнання: сам кран, електрообладнання, колії. Завдяки ремонту робота кран-балки стала майже безперебійною. Також відремонтували дах, покрівлю. Діє лінія подачі деревини, тож робітникам, а їх 12, уже не потрібно вручну носити дошки й деревину до верстатів. Ну й ніби дрібниці, але не менш важливі речі – забезпечили робітників спецодягом, засобами захисту, окулярами, спецвзуттям. Середня зарплата зросла більше, ніж удвічі. Крім того, додався соціальний пакет. Завдяки наполегливій праці продуктивність нашого цеху нині становить 360 кубометрів готового продукту. Щодня тут можуть переробляти 25 кубометрів деревини. Всі роботи були здійснені коштом підприємства. Загалом реконструкція лісопункту коштувала майже 2,5 мільйона гривень.
Нові технології вирощування лісів
– На ваше підприємство покладене відповідальне завдання із збереження і відтворення лісів. Чи розпочали вже весняну лісокультурну кампанію?
– Лісопосадкову кампанію на території філії «Сокирянське лісове господарство» розпочали 21 березня в Клішковецькому лісництві. Висадили там сіянці дубу звичайного із закритою кореневою системою. До цієї акції залучили вихованців пришкільного лісництва та військовослужбовців. Загалом нинішньої весни плануємо провести лісовідновлення на площі 54 гектари, висадивши 191 тисячу сіянців переважно із закритою кореневою системою, котрі довели відмінну приживлюваність.
– Сокирянці першими на Буковині почали вирощувати посадковий матеріал із закритою кореневою системою. Як допомагають вони у вирощуванні лісових культур, пане Олександре?
– У Іванівецькому базисному розсаднику одночасно вирощуємо до 300 тисяч сіянців лісових порід із закритою кореневою системою, що дає змогу повністю забезпечити потреби лісгоспу. Отож можна відмовитись від утримання десятка тимчасових розсадників, що донині функціонували у кожному лісництві. А на вивільнених площах висадимо нові ліси. Завдяки підготовці міцних сіянців, скорочуємо витрати на вирощування та догляд за молодими насадженнями. Базисний розсадник Сокирянського лісгоспу уже має постійних партнерів та клієнтів і зарекомендував себе якнайкраще. Нова високотехнологічна споруда, загальна площа якої 500 метрів квадратних, оснащена дренажною системою, автоматичними механізмами вентиляції та туманного зрошення посадкового матеріалу. До слова, торік ми разом із тоді ще начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Василем Гончарем вивчали можливість створення на Хотинщині нових ефективних теплиць для вирощування сіянців дерев із закритою кореневою системою.
– Не можу обійти питання допомоги Збройним силам України. Скільки ваших лісівників виступили на захист країни, чим допомагаєте військовим?
– З початку повномасштабної війни з нашого колективу мобілізували 36 працівників. На жаль, один працівник Клішковецького лісництва загинув, двоє пропали безвісти. Від початку вторгнення підприємство передало на потребу ЗСУ понад десяток одиниць різноманітної техніки – потужні повнопривідні вантажівки, легковики-позашляховики, автобус. Ще надаємо потрібні лісоматеріали. Крім того, в адміністративному приміщенні Хотинського лісництва надали прихисток переселенкам з дітками. Половину цього приміщення надали для проживання вимушеним переселенцям. Нині у нас проживають 6 сімей з Харкова, Миколаєва, Дніпра та Волновахи.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області