Хрещенський Святвечір
Хрещенський Святвечір, який ще називають Надвечір’ям Богоявлення, відзначається православними християнами 18 січня, за день до Йордану чи Водохреща. Цей особливий вечір входить до циклу різдвяних свят та передує дуже важливій події Хрещення Господнього у ріці Йордані, яка відзначається 19 січня. Надвечір’я Богоявлення є свого роду підготовкою до основного свята. На Хрещенський Святвечір встановлено піст, а головною стравою на вечері є кутя чи «сочиво» – відвар пшениці з медом та маком. Недарма в народі цей день ще називають Голодною кутею.
До 5 століття Різдво та Хрещення Господнє відзначалося в один день та припадало на 6 січня. В давнину це свято називали Богоявлення (Феофанія), воно свідчило про те, що Господь прийшов у світ та охрестився в Йордані. Під час Хрещення Господнього явилася Трійця. У 5 столітті дату святкування Різдва Христового було перенесено на 25 грудня.
Подія Хрещення Господня є надзвичайно важливою для християн. Тому церква виділила день, що їй передує та встановила на цю дату суворий піст. Міра утримання від їжі визначається православними вірянами особисто.
За дні свого існування свято набуло багато традицій, обрядів та повір’їв. Щирі віряни намагаються дотримуватися їх, щоб отримати благословення.
18 січня у храмах проводиться Літургія, після чого освячується вода. Велике Водосвяття – саме так цю подію називають в церковних колах та народі – здійснюється з великою урочистістю та спогадами про освячення води через Хрещення самого Бога, який явився у світ у людській плоті. Освячену воду називають агіасмою або хрещенською водою. Починаючи 11 століття вода освячується 2 рази – на Хрещенський Святвечір та на саме Водохреща. Обряди водосвяття у ці дні проводяться однаково, а вода, освячена в Надвечір’я Богоявлення та в день самого Богоявлення володіє такою ж самою силою.
Є традиція освячувати хрещенською водою оселі та відспівувати під час освячення тропар Богоявлення. Освячена вода вживається протягом року натщесерце зі шматочком просфори – обрядного літургійного хлібця, що використовується під час православного богослужіння Літургії для Євхаристії. Люди вірять, що таким чином вони отримають оздоровчу силу, що проганяє демонів та ворожі зурочення.
Вода, освячена у Хрещенський Святвечір, має сильну благодатну дію, яка не втрачається навіть після її розбавлення з простою водою. До святої води слід ставитися по-особливому. Церковна святиня має зберігатися в особливому місці, поряд з іконами. Так вона може довго зберігати свою силу.
Напередодні Йордану чи Водохреща тримається піст. Віряни не вживають жодної їжі до сходу вечірньої зорі. Ввечері, коли родина сідала до столу, було прийнято випити трохи свяченої води.
Всі страви, що вживалися у Водохресний Святвечір, мали бути пісними. Основною стравою на столі була голодна кутя, яка відрізнялася від звичайної простою приправою. До куті додавали тільки мак та мед. Серед додаткових страв – узвар із сухофруктів, вареники, риба. На столі не має бути парної кількості страв. Оптимальна кількість – 7-9 страв.
Протягом цілого дня 18 січня, господині займаються прибиранням своїх осель. Це пов’язано з тим, що святкування Водохреща в неприбраному житлі – погана прикмета. В той самий час, в Хрещенський Святвечір не виконувалася важка робота та віталися гучні гуляння. Якщо вірити народним повір’ям, охрещені в цей день люди будуть щасливі протягом усього життя.
Традиційно у Святвечір напередодні Хрещення Господнього дівчата ворожили, а діти відправлялися на щедрування. Під час щедрування прийнято вручати по гілочці ліщини кожному господарю. Якщо щедрувальники – юні парубки, то вони зазвичай щедрували під вікнами дівчат, що на виданні. Якщо домівку з дівчиною обминали, це означало, що вона ще мала.
З давніх-давен вважалося, що на Голодну кутю тварини можуть розмовляти людською мовою. Однак підслухування такої розмови могло призвести до божого покарання.
ПРИКМЕТИ ТА ПОВІР’Я НА СВЯТВЕЧІР
- Якщо напередодні Водохреща випаде сніг – буде великий врожай гречки, пшениці, меду.
- Щедрий ранковий снігопад – до ранньої гречки, сильний сніг в обідній час – врожай середньої гречки, сніг у вечірній час – вродить пізня гречка.
- Хуртовина на Хрещенський Святвечір говорить про те, що таку ж погоду слід чекати на масницю. Потужні вітри з півдня на грозове літо.
- Темна ніч без зірок – поганий врожай грибів наступної осені.
- Народжений на Голодну кутю – спокійний та розсудливий чоловік.
- Дерева погано вкриті снігом – не буде ягід. Сніг погнув гілки – великий врожай лісових ягід.
- Повний місяць напередодні Водохреща – чекайте великих паводків навесні.
- Яскраве небо, всипане зірками, вказує на плодовитість овець.
- Собаки сильно гавкають ввечері 18 січня – хороша новина для риболовів та мисливців, адже для них рік буде вдалим.
- Якщо в день Надвечір’я Богоявлення нагодувати домашню худобу снігом, то вона з легкістю переживе сильні морози, які лютують під час Водохреща.
- Бажаєте, щоб кури добре неслися протягом року? Нагодуйте їх снігом на Голодну кутю.
- Якщо хворого обкласти снігом 18 січня, то він незабаром одужає. Люди говорять, що в такий спосіб можна швидко позбутися головної болі.
- Якщо у Хрещенський Святвечір людина сходила у лазню, вона буде красивою та здоровою увесь рік.
ЧОГО НЕ ВАРТО РОБИТИ?
- В день напередодні Водохреща Господнього забороняється влаштовувати лайки, чинити негідні вчинки та допускати погані думки.
- Не варто робити важкі справи, споживати їжу до появи вечірньої зорі.
- Посвячення води та приймання свяченої води з нечестивими думками недопустиме, оскільки від цього вода втрачає свої цілющі сили.
Оскільки Хрещенський Святвечір відзначається напередодні Хрещення Господнього, він допомагає підготуватися до Великого Свята. Люди мають можливість прибратися в оселі та освятити її, готуючись до важливих спогадів, що записані в Євангелії. День напередодні Водохреща Господнього входить до переліку різдвяних свят та робить святкування народження та втілення Господнього повним.
Особливо важливим це свято є для православних вірян, які ретельно дотримуються всіх обрядів святкування Різдва та Водохрещення Господнього.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні