День подяки
День подяки – це національне світське свято з релігійним підтекстом. Офіційно Святкується в Сполучених Штатах Америки з 1789-го року та припадає на останній четвер листопада. Цей день американці проводять в теплому родинному колі. За обідом збирається декілька поколінь, щоб подякувати за всі дари, що вони отримали протягом року. Канада – друга країна, де відзначають це свято, проте дата святкування дещо відрізняється і припадає на другий понеділок жовтня.
Попри те, що День подяки суто національне свято, воно широко відоме у всьому світі, оскільки пропагується через американські фільми та телесеріали. Найяскравішими екранізаціями, в сюжеті яких святкується цей день, є «Хана та її сестри», «Додому на свята», «Свято Ейпріл», «Справжні цінності», «Невидима сторона» тощо.
Американці вважають цей день одним з найважливіших державних свят, оскільки його святкували ще батьки-пілігрими, які прибули до Північної Америки, щоб оселитися тут назавжди. Вже сто років по тому свято було запроваджено на державному рівні та відзначається донині.
21 листопада 1620 року біля берегів Північної Америки, біля теперішнього міста Плімуту, штат Массачусетс, пришвартувалося британське судно під назвою «Мейфлавер». Метою новоприбулих було зробити невідомий континент своїм новим помешканням.
Проте вони навіть не підозрювали, з якими труднощами їм прийдеться зустрітися. Зима видалася надто холодною і голодною, тому зі 100 осіб, які в той день зійшли на берег, живими залишилася тільки половина.
Весною вони заснували Плімутську колонію, а індіанці навчили їх обробляти землю та вирощувати притаманні для цієї місцевості культури. Так, дякуючи допомозі місцевих племен отцям-пілігримам вдалося не тільки вижити, але й зібрати рясний врожай.
З цієї причини губернатор колоністів Вільям Бердфорд влаштував свято подяки, на яке запросив індіанців, що врятували поселенців від голоду. Під час бенкету батьки-пілігріми віддавали хвалу Богу за порятунок та дякували індіанцям за допомогу.
Це був перший День подяки в історії Америки, і відбувся він в теплій атмосфері турботи та вдячності.
Понад 150 років День подяки святкувався стихійно та не мав конкретної дати.
В 1783 році Британська імперія визнала Сполучені Штати незалежною державою, а в 1789 році свято набуло національного значення, молода держава почала обростати власними звичаями та традиціями.
Перші роки національне свято офіційно святкувалося 26 листопада, а вже пізніше Авраамом Лінкольном була впроваджена плаваюча дата. Згідно з наказом 16-го президента США День подяки переносився на четвертий четвер останнього осіннього місяця, тобто листопада.
Після цього дата святкування змінювалася ще два рази, але остаточно закріпилася за останнім листопадовим четвергом.
Попри свою давню історію День подяки не втратив свого значення і продовжує займати головне місце в календарі сучасних американців.
Тому не дивно, що святкують його так би мовити «на широку ногу». Цей день оголошено офіційним вихідним по всій країні. Закриті всі магазини та державні заклади. Проте щороку на День подяки відбуваються богослужіння по всіх церквах, куди цілими родинами прямують побожні люди. Інші ж залишаються дома та готують страви, призначені спеціально до Дня подяки.
Головною стравою на столі в цей день є індичка, подана під соусом з журавлини. Кожна родина має свій особливий та неповторний рецепт цього соусу. Також на святковий стіл подають гарбузовий пиріг, пюре з солодкої картоплі, зелені боби та інші страви, які згідно з переказами, були на столі перших переселенців.
За величезну історію свого існування свято набуло багато звичаїв та традицій, яких дотримуються американці.
Однією з найурочистіших подій – є популярний парад Мейсі у Нью-Йорку. Учасники наряджаються в перших поселенців, які прибули в Америку з Британії кілька століть тому. Тут також можна побачити величезні надувні іграшки у вигляді індички, гарбуза та інших святкових страв. Урочиста хода завершується грандіозним феєрверком.
Помилування індички – ще один звичай, якого суворо дотримуються щороку. Зміст цієї традиції у наступному: оскільки коронною стравою свята є запечена індичка, багатьох птахів в цей день чекає сумна доля – опинитися на святковому столі. Проте, хоча б одну індичку необхідно помилувати.
На цей випадок обирають 30 індичок, фото яких виставляють на спеціальному сайті, де можна проголосувати та обрати 2 найдостойніші. Участь у голосуванні може взяти кожен американець. Вже напередодні самого свята сам Президент США обирає одну індичку, яку треба помилувати. Її відправляють в зоопарк. А інша стає коронною стравою на бенкеті в Білому домі.
А також, напередодні свята організовуються благодійні акції, до яких може долучитися кожен. Люди збирають кошти, одяг, їжу для нужденних.
Важко знайти хоча б одного американця, який би не поласував в цей день запеченою індичатиною, промовляючи «Боже, бережи Америку». Численні твердження громадян США свідчать про те, що саме цього дня вони відчувають себе частиною могутньої нації.
Індичку можна приготувати вдома або замовити в ресторані. Проте без святкового обіду це свято не обходиться. Щоб провести День подяки в колі найбільш близьких людей, дорослі діти зі своїми сім’ями долають тисячі кілометрів.
Зазвичай фарширована овочами індичка готується на повільному вогні в духовці до 4-х годин. Розрізає птицю – голова сім’ї, а першими її коштують – діти.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні