У виставі використали тактильні, смакові, слухові та нюхові відчуття.

Сьогодні, 18 листопада, в Чернівецькому музично-драматичному театрі представили інклюзивний проєкт «Шосте чуття».

Учасникам запропонували маски для очей, а потім актори повели їх до імпровізованої сцени.

Під час дійства авдиторія слухала музичні інструменти, шелест осіннього лісу та голоси тварин, відчувала запах фруктів і смак меду з березовим соком. Біля ніг глядачів ніжилися «коти», а в долоні передавали жолуді та сухе листя.

Після вистави всі охочі висловлювали свої враження: для когось вона стала арттерапією, хтось розповів про свої асоціації, а дехто не міг вимовити ані слова.

«Для мене ця вистава є корисною й практично, тому що я за освітою психологиня. Розумію, наскільки людина може виразити свої почуття та відкрити щось нове за допомогою елементарних доторків та звуків», — каже Вікторія Зелінська.

На її думку, такі вистави можуть бути корисними й для людей, які пережили травматичний досвід через війну. Але все потрібно адаптувати до конкретної людини та аналізувати, з чим вона зіштовхнулася.

Читайте також:  На Буковині на трасі Н-10 ремонтують найбільш пошкоджені ділянки доріг

Літературним матеріалом для постановки стала книга львівської письменниці Катерини Міхаліциної  «Хто росте в парку». Це невелика історія про зростання і пошук себе, про схожість і несхожість, важливість мати поряд когось, хто хоч трохи й «хоч у чомусь до тебе подібний».

До команди проєкту ввійшли випускники й студенти кафедри театру ляльок університету Карпенка-Карого. Режисерка – Катерина Лук’яненко − викладає там акторську майстерність. Це її науково-дослідна робота.

«Я вчилася на творчій аспірантурі та повинна захистити цю роботу. Це інклюзивна вистава з урахуванням сприйняття незрячих та слабкозорих глядачів. Але вона адаптована для всіх: кожному зрозуміла й сюжетна, і змістова, звукова, тактильна, смакова, нюхова лінії», – каже вона.

В Україні відбувається розвиток інклюзивних вистав, вважає режисерка. На її думку, театр повинен бути відкритим для всіх глядачів. Подібні постановки вже відбулися в Києві, Івано-Франківську та навіть за кордоном – у Литві. Завтра творча команда рушає до Румунії, де режисерку попросили провести воркшоп.

Читайте також:  Українцям виплатять «зимову тисячу»: хто зможе отримати допомогу та коли подавати заявки

«Мені хочеться, щоб було якомога більше проєктів, які спрямовані на сприйняття різних людей. Аби театр був доступним для кожного глядача й не виникало проблем. Навіть у Литві були незрячі глядачі, які після вистави казали: “Це перший театр у моєму житті”. Людині було років 40-45», – згадує пані Катерина.

«Шосте чуття» – це унікальний проєкт. Глядачі можуть відчути виставу на всіх рівнях: за допомогою слуху, нюху, смаку і дотику.

«У нас, звісно, є театральні проєкти, адаптовані для незрячих глядачів: з аудіодискрипцією та тифлокоментуванням (стислий опис візуальної частини – авт.). В Одесі, наприклад, є Театр вух, що орієнтований тільки на слух. У них так само є маски, але немає такого спектра відчуттів, як у нас».

Читайте також:  У Чернівцях презентували виставку «Мотиви буковинського краю»

Водночас цей експериментальний проєкт спрямований не лише на глядачів, а й на митців, які хочуть розвиватися в інклюзивному напрямку, додає пані Катерина.

«Людям дійсно цікаво, бо це інший досвід, і глядачі зовсім по-новому відкривають для себе театр».

Київські актори залишилися в Чернівцях «проїздом», тому вирішили представити проєкт і для місцевої авдиторії, зазначає в.о. директора муздрамтеатру Іван Бутняк.

Зараз акцент роботи керівництва закладу – мала сцена на вулиці Лесі Українки.

«Займаємося адаптацією простору під публічні заходи. Там наразі майстерні театру, а ми хочемо зробити сцену, щоб займатися чимось масштабним із виготовлення декорацій та водночас робити малоформатні заходи – камерні вистави», − розповідає він.

На сцені муздрамтеатру невдовзі покажуть постановки до 300-ліття Сковороди – «П’ять подорожніх», а також за п’єсою «Мина Мазайло» режисера Дмитра Леончика.

Фото Ігоря Константинюка

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media

Залишити відповідь