Директор ДП «Путильське лісове господарство» Василь Слижук (на фото ліворуч)
Фото автора

A
A
A

У гірському лісгоспі замість ялинників, які висихають через зміну клімату, все частіше висаджують листяні породи дерев

Минулого тижня в м. Левіце (Словаччина) відбулося 8-ме засідання робочої групи з сталого управління лісами, яка була створена в рамках Карпатської конвенції. До складу робочої групи входять представники семи країн.

В засіданні брали участь відповідальні працівники Міністерства довкілля і Міністерства сільського господарства Словаччини, Генеральної дирекції словацьких державних лісів, представники Всесвітнього фонду природи, науковці з різних європейських держав і США, громадських організацій. Від лісового сектору України в заході взяли участь перший заступник директора УкрНДІгірліс В. Л. Коржов і директор ДП «Путильське лісове господарство» В. В. Слижук.

Чим викликане таки поважне зібрання? Які завдання там розглядали? Про це розмовляємо із директором ДП «Путильське лісове господарство» Василем СЛИЖУКОМ.

– Які основні питання розглядали учасники робочої групи на своєму засіданні? Чи йшла мова про українські ліси, Василю Васильовичу?

– Це вже не перша зустріч фахівців від лісу, котрі переймаються проблемами лісів і пралісів у Карпатському регіоні. Цього разу розглянули питання: про стан запровадження Протоколу щодо сталого лісового управління і виконання завдань Стратегічного плану дій, спрямованих на реалізацію згаданого Протоколу; завершення процесу інвентаризації пралісів Карпат; методи оцінки ризиків негативних тенденцій зміни клімату та впливу на карпатські ліси та їхні екосистемні послуги. З інформацією про сучасний стан лісового господарства нашої країни, наявні виклики і загрози та шляхи їх подолання у двох презентаціях виступав перший заступник директора УкрНДІгірліс Володимир Коржов.

– Гаразд. Давайте повернемося до наших українських Карпат, ліси яких вам доводиться доглядати. Чим зайняте нині ваше господарство?

– За останній рік відбулося чимало змін. В процесі реорганізації галузі до державного підприємства «Путильське лісове господарство» приєднали ДП СЛАП «Карпатський держспецлісгосп АПК». На 140 працівників збільшився колектив. Хоча, довелося підкорегувати штат. Це стосувалося насамперед адмінперсоналу, бо не могли, до прикладу, дублюватися посади начальника відділу кадрів, головного лісничого… Більшості з них були запропоновані посади, проте не всі прийняли пропозицію. Хтось пішов на пенсію, досягши відповідного віку, інші погодилися працювати на пропонованій посаді, незначне число працівників пішло на «біржу». В процесі об’єднання виникали питання власності по Сергіївському ДОКу, і зараз є спірні питання по конторах. Наші юристи працюють, щоб розв’язати всі проблемні питання.

– Після обєднання набагато збільшилися плани лісозаготівлі деревини?

– Заплановано заготовити нинішнього року 94-95 тисячі кубометрів. І на цю кількість заготівель людей вистачає. Хочеться, звісно, більше, адже треба розвиватися, оновлювати техніку, обладнання. План реалізації лісопродукції – 12 мільйонів гривень щомісяця. Ми в середньому витягуємо 15 мільйонів. Пиломатеріали виробляємо у чотирьох цехах. Дошки першого і другого сорту експортуємо до Румунії. Раніше відправляли в Туреччину, Південну Корею і навіть Ізраїль. Війна зменшила реалізацію, бо порти не працюють. Завдяки успішній роботі маємо прибутки, що дозволяє оновлювати техніку. Нещодавно придбали екскаватор. Свою техніку задіяли до будівництва стратегічної дороги через перевал Джогул. До слова, держава на це не виділяє жодної копійки. Між тим, за проектною документацією вартість робіт становить у межах 8 мільйонів гривень. Я ж сподіваюся, що половину цієї суми ми зекономимо.

– Чи йшлося на зустрічі в Словакії про проблему усихання ялин у горах?

– Ялина і далі буде сохнути. Це пов’язано із зміною клімату. З 1984 року в середньому річна температура підвищилася на півтора градуси. Ялина дуже чутлива до зміни температури, тому що в неї слабенька коренева система. Заміняємо цю культуру ялицею, буком, вводимо явір, модрину з її потужною кореневою системою. Садимо дугласію. До речі, в Австрії визначили ареал всихання масивів ялини, вирізали стиглі дерева, натомість посадили листяні і питання закрили. Ми ж цю проблему вирішуємо по мірі всихання дерев.

– Посадкового матеріалу для цього вистачить?

– У нашому держлісгоспі 13 лісництв. Практично в кожному є розсадник. В Яблуницькому лісництві торік зробили теплицю, де вирощуємо сіянці із закритою кореневою системою. Вона невелика, та там вчимося, набираємося досвіду. Вирощуємо декоративний лісоматеріал. Частину продаємо, іншу використовуємо для власних потреб. Бо у нашому регіоні немає таких декоративних розсадників. Будемо розширювати його територію. За саджанцями із закритою кореневою системою майбутнє. Вони дозволять нам утримувати лісові масиви у належному стані та збільшувати їх території.

Анатолій ІСАК

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь