Директор комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» Ігор Ніколенко розповів, що в разі ракетної атаки альтернативне виробництво тепла неможливе.
Ще задовго до холодів українців попереджали про найскладнішу зиму в історії країни. Впродовж 10, 11 та 18 жовтня російські окупанти вдаряли по критичній інфраструктурі. Внаслідок цього у Київській, Львівській, Тернопільській та ще низці областей були перебої зі світлом.
Як у Чернівцях підготувалися до опалювального сезону, що робитимуть у разі ракетного удару та як містянам утеплити свою оселю – в інтерв’ю з директором комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» Ігорем Ніколенком.
Як ви оцінюєте нинішній стан готовности мереж, котелень та обладнання до опалювального сезону?
Щороку підприємство складає план заходів підготовки до опалювального сезону. Відповідно до нього ми виконали всі роботи стовідсотково. Але зауважу, що обладнання та котельні ще побудовані за радянських часів, тому фактично є зношеними. Так само й мережі – приблизно 60% потребують заміни. Тому ніхто не застрахує від аварійних ситуацій — вони можуть виникати. Водночас підприємство буде готове в найкоротші терміни ліквідувати їх.
Попередніми роками виникали затримки з початком опалювального сезону. Чи є чинники цього року, які можуть його затримати?
Чинник, який може затримати початок опалювального сезону, лише один – Україна в стані війни. Фактично підприємство, відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міськради, в зазначену дату готове розпочати опалювальний сезон.
Унаслідок ракетних атак в Україні пошкоджено чимало об’єктів критичної інфраструктури у сфері енергетики. Як це вплине на нас? Чи зможе місто забезпечити чернівчан теплом у повному обсязі?
На балансі підприємства перебуває 90 котелень. Чотири з них є найпотужнішими — до них під’єднано близько 80% споживачів. У разі ракетних ударів та пошкодження інфраструктури підприємства забезпечення альтернативного виробництва тепла сьогодні неможливе. Адже перехід на альтернативне теплопостачання може коштувати сотні мільйонів гривень, якщо не сказати мільярди. Тому якщо, не дай Боже, будуть пошкодження – підприємство застосує всі заходи щодо можливого відновлення тепла. У котельнях працює по чотири-п’ять котлів, більшість із них – резервна. Якщо буде пошкоджений один із котлів – у нас буде можливість перейти на інші.
Чи підготували в місті сценарій роботи комунальників у разі пошкодження об’єктів теплопостачання?
Відверто скажу, що повноцінно бути готовим до цього неможливо, бо це, знову ж таки, потребує значних коштів. У місті може бути повністю відсутнє водопостачання. Наш резерв на великих котельнях – до двох діб. Далі, якщо не відновлять постачання води, ми не зможемо подати теплоносій. Якщо відсутнє електропостачання – нам потрібно ставити дизель-генератор потужністю від одного до півтора мегавата (на великих котельнях). Що це означає? Споживання палива йде від 80 до 300 літрів за годину. Тобто потрібно, щоб бензовози постійно підвозили його та працювала логістика. І найголовніше — щоб генератори могли працювати 24/7.
Нині в Чернівцях готують резервні котельні на твердому паливі. Як триває підготовка із його запасами? Чим допоможе така ініціатива в разі критичної ситуації?
Це допоможе, якщо буде відсутнє постачання природного газу. Ми зможемо на деяких об’єктах перейти на альтернативу та створити в місті місця обігріву. Де вони будуть – повідомлятимемо додатково. Це не панацея, а лише незначне вирішення проблеми. Якщо розглядати інші міста, які зазнали значних бомбардувань, то в них взагалі опалювальний сезон не почнеться. Зокрема якщо брати до уваги міста, де пошкоджені ТЕЦ (наприклад, на Київщині та Львівщині – авт.), потрібні ресурси й час на їх відновлення.
Наскільки заклади освіти та охорони здоров’я готові до старту опалювального сезону?
Якщо будемо розглядати стан підготовки споживачів до опалювального сезону, то він далеко не найкращий. Для того, щоб дитячі садочки, школи та лікарні отримували якісну послугу, потрібно робити промивку внутрішньобудинкової мережі. Згодом усередині трубопроводу відкладаються різні утворення, туди можуть потрапити сторонні предмети – земля, камінці… Це все осідає в батареях та опалювальних приладах. Тому, згідно з правилами підготовки до опалювального сезону, чітко визначено, які роботи мусить виконати споживач, перш ніж отримати тепло. Згодом у нашому місті будуть проводити більше заходів щодо підготовки внутрішньобудинкових мереж.
На якому етапі проєкт обігріву дровами установ соціальної сфери?
Сьогодні підприємство своїми силами встановлює твердопаливні котли на двох об’єктах. Це бюджетна сфера. І безпосередньо уклали договір із виробниками-постачальниками модульних котелень і твердопаливних котлів. Відповідно до договору, вони повинні здійснити постачання обладнання цьогоріч.
Ви звітували про велику кількість виконаної роботи перед початком сезону. Чи можете озвучити, скільки котелень оновили та мереж замінили?
У нас на балансі перебуває 90 котелень, де розміщено близько 40 котлоагрегатів. І якщо ми їх замінюємо, то повинні провести планові попереджувальні роботи. Також на балансі підприємства перебуває близько 240 помп, які так само обслуговують, та інше обладнання: лічильники, запірні арматури (пристрої для перекривання потоку), різні датчики тощо. Навіть елементарні речі, від яких залежить контроль за подачею тиску, – манометри – щороку перевіряють.
Ми замінили на попередньо ізольований трубопровід близько півтора кілометра мереж. Також проводять роботи з ізоляції трубопроводів, які проходять над землею. Якщо трубопровід незаізольований – втрачається тепло, а якщо йдуть втрати – ми спалюємо більше газу.
Також ми замінили 14 котлів, що дало можливість споживати менше природного газу, та встановили 29 помпових станцій, що дозволяє зменшити використання електроенергії.
У межах підготовки ми також промивали котли, де відкладення часом сягали до півтора сантиметра. Що це означає? Проходить теплоносій, якого ми нагріваємо газом. Фактично обмін та передача тепла в теплоносій зменшується через ці відкладення, а завдяки очищенню ми зможемо споживати природний газ до 10% менше.
На підприємстві, з-поміж іншого, провели автоматизацію та диспетчеризацію котелень. До кінця року плануємо це зробити на 11 об’єктах і на трьох центральних теплових пунктах. Що це дає? По-перше, відходимо від людського фактора. Наприклад, залежно від погодних умов та необхідности керування, це можна робити дистанційно. Також зменшуємо витрати на зарплати, бо там не потрібен персонал. У майбутньому це призводить до зменшення тарифу для кінцевого споживача.
Також ми виконували покрівельні роботи, заміну запірної арматури, щоб можна було своєчасно перекривати невеликі мікрорайони, якщо виникає аварійна ситуація.
Окрім цього, у нас є частина робіт щодо зменшення використання електричної енергії – ми встановлюємо частотні перетворювачі на димнасоси. Це дасть змогу в опалювальний сезон зекономити близько 40% електроенергії.
Чернівчани мають велику заборгованість перед вашим підприємством. Наскільки критичний її розмір?
Заборгованість сьогодні становить 50 мільйонів. За ці кошти ми могли б додатково встановити біопаливні котли або модульні котельні, щоб відійти від газу. Наприклад, якщо брати як приклад котельні потужністю до півтора мегавата, то це дасть можливість встановити приблизно сім котелень. Це значні кошти, але ці ж модульні котельні є сучасними та автоматизованими, попри те, що вони працюють на альтернативному паливі.
Якщо в разі критичної ситуації певний район міста залишиться без тепла, як зігрітися людям?
Передусім це залежить від наявности інших енергоносіїв. Тобто якщо буде електроенергія – можна застосовувати обігрівачі. У разі її відсутности, потрібно буде облаштовувати тимчасові місця обігріву – намети у дворах.
У Львові, наприклад, ставлять буржуйки у підвалах. З технічного погляду це небезпечно, бо може статися пожежа.
Внутрішньобудинкові мережі, які працюють ще з радянських часів, не передбачають обігріву за допомогою електрики. Тому навіть якщо це буде короткий період, і всі мешканці будинку під’єднають електрообігрівачі – це може призвести до згорання проводки.
Потрібно буде застосовувати різні заходи, але конкретної панацеї нема.
Як чернівчани можуть підготувати свої оселі до холодів, щоб не перевантажувати енергосистему?
Першочергово потрібно проводити термомодернізацію будинків: утеплення ззовні, дахів та підвальних приміщень. Це і дорогий, і довготривалий процес.
Безпосередньо в органах міської влади є програми щодо співфінансування мешканців, аби виконати ці роботи. Так само є програми від міжнародних донорів, але вони співпрацюють першочергово з тими будинками, які є в ОСББ.
Це не лише збереже тепло, а й дозволить зменшити вартість послуги.
Як повідомляє пресслужба Чернівецької ОВА, вже три будинки в Чернівцях беруть участь у програмі «Енергодім». Вони розташовані на вулицях Руській, Комарова та Дзержика.
Це програма енергомодернізації багатоповерхових будинків, за якою можна повернути до 70% витрат на зовнішнє оновлення дому та ремонт внутрішніх систем. Крім того, це зменшить витрати за комунальні послуги.
Детальніше тут.
Фото Ігоря Константинюка та Василя Салиги
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media