З7 по 23 вересня смартфони українців по всій країні вісім разів починали пронизливо пищати – ДСНС тестувала нову систему сповіщень про загрози. Тепер вона відправлятиме повідомелння лише про реальні загрози. Як працюють сповіщення ДСНС та чи всі українці їх отримують? Про це вийшов пізнавальний матеріал в журналі Forbes.

Системи інформування населення з використанням технології Cell Broadcast працюють у більшості країн світу. В Україні роботу над створенням подібної системи розпочали минулого жовтня. Втім, тоді не вдалося домовитися, щоб впровадити її безкоштовно. Компанія, яка розгортала схожу систему в Австралії та Німеччині, виставила цінник у $5 млн, розповідає заступник голови ДСНС Роман Примуш.

На початку повномасштабного вторгнення держорганам, щоб поінформувати населення про евакуацію чи зелені коридори, доводилося покладатися на SMS. Однак через те, що текстові повідомлення йдуть одним каналом із голосовим та інтернет-трафіком, це могло перевантажувати мережу. SMS ішли по три – пʼять годин. Тож впровадження Cell Broadcast стало дуже актуальним. Forbes відповів на основні запитання щодо системи.

Нащо потрібна система сповіщень Cell Broadcast?

Cell Broadcast (CB) – технологія, яка дозволяє одночасно транслювати повідомлення всім абонентам, підключеним до певної базової станції мобільного зв’язку. Система працює лише на відправлення і не знає, хто отримав сповіщення. Вона також не «бачить» номери абонентів.

Читайте також:  Вітання Сокирянського міського голови Василя Козака з Днем місцевого самоврядування:

На відміну від SMS, сповіщення CB не залежать від завантаженості каналів зв’язку. Тож можно одночасно відправити повідомлення мільйонам абонентів. Якщо все працює справно, вони надходять за секунди, навіть коли покриття мобільного зв’язку може не бути.

«Під час тестування були випадки, коли в магазинах мобільного звʼязку (вони нас дуже полюбили після того) 100 телефонів одночасно починали світитися. Хоча в них навіть SIM-картки не вставляли», – розповідає Примуш.

Що потрібно для роботи?

У системі Cell Broadcast три складових:

  • відправник сигналу – наразі ДСНС;
  • мережі мобільних операторів, які передають сигнал;
  • отримувачі – телефони українців.

Більша частина роботи лягла на мобільних операторів – вони мали налаштувати мережеве обладнання, а подекуди й оновити його. ДСНС закуповувала обладнання для відправлення. Служба також спілкувалася із виробниками смартфонів, зокрема Samsung, ZTE, Apple та розробниками операційних систем – Apple та Google, розповідає Примуш.

Навіщо треба було тестувати систему вісім разів?

Cell Broadcast у масштабах країни – складна система. Три мобільні оператори станом на кінець червня сумарно мали 49,8 млн абонентів. У них на руках безліч моделей смартфонів, зокрема ввезених неофіційно, з різними версіями операційних систем. Обладнання в операторів також різне. «Так, у мережі Vodafone використовуються базові станції від трьох виробників», – каже відповідальний за розвиток мережі радіодоступу оператора Костянтин Науменко.

Читайте також:  За кожною цифрою – реальні люди: в Україні створили платформу з історіями загиблих волонтерів

«У перший день тестування Київ узагалі не спрацював», – каже Примуш. Кожне тестування давало зрозуміти, на які пристрої прийшло сповіщення, на які із затримкою.

«Після кожного нового налаштування потрібно проводити повторне тестування – на всю мережу. Інакше не буде впевненості, що все працює бездоганно», – каже Науменко.

Коли оповіщення ДСНС запрацюють повноцінно?

23 вересня ДСНС завершила тестування. Тепер система на стадії пілотної експлуатації – відправлятимуть сповіщення про реальні загрози.

Протягом жовтня у службі займатимуться юридичними аспектами роботи системи. Якщо все піде за планом, «у бойовому режимі» система запрацює в листопаді.

Чи всі українці отримують сповіщення?

На початкових етапах тестування покриття становило 41%. На момент завершення сповіщення отримали майже 67% абонентів мобільного звʼязку, каже Примуш.

Протягом жовтня, коли українці вже отримуватимуть сповіщення про реальні загрози, в ДСНС хочуть довести покриття до 80%. Працюватимуть із більш старими версіями ОС Android та кнопковими телефонами, які отримують сповіщення лише частково.

Про що сповіщатимуть?

Будь-яка загроза або надзвичайна ситуація: хімічна, радіаційна загроза, пожежі, повені, різноманітна негода, повітряні тривоги.

«Завдання системи – коротко поінформувати про загрозу і першочергові дії: радіаційна загроза, здійснюється евакуація в такому-то місці», – наводить приклад Примуш.

Читайте також:  Подяки для захисників – представників сфери місцевого самоврядування

Хто відправляє повідомлення?

ДСНС будує систему. Відправляти оповіщення будуть місцеві органи влади – на період воєнного стану – військово-цивільні адміністрації. До них стікається інформація про всі небезпеки, і там приймають рішення.

Запуск системи щоразу відбувається в ручному режимі. Конкретна людина отримує сигнал, керівник – голова ВЦА або уповноважена ним особа – приймає рішення і підписує документ про запуск сповіщення.

Для кожної з них ДСНС із листопада облаштовуватиме робочі місця, налаштовуватиме запуск сповіщень на територію, за яку відповідає адміністрація.

Чи можна вимкнути сповіщення ДСНС?

Сповіщення можна вимикати, і ДСНС чи оператор про це не дізнається. Залежно від виробника пристрою, налаштування можуть бути у розділі «Сповіщення» (Samsung, iPhone, OnePlus), «Звук та вібрація» (Huawei), «Безпека та паролі» (Xiaomi). Вони можуть називатися «Екстрені оповістки» для iPhone, «Надзвичайні загрози» та «Серйозні загрози» для телефонів з ОС Android, перераховує Науменко.

Вимикати сповіщення заступник голови ДСНС не радить. «Не дай боже аварія на хімпідприємстві, поруч з яким ви мешкаєте, а ви про це не знаєте», – каже він. В умовах війни із повітряними тривогами система спрацьовуватиме часто, а в мирний час – до 10 разів на рік в окремих областях, переконує Примуш.

Джерело: storozhynets.info

Залишити відповідь