День осіннього рівнодення
Коли сонце на небі підіймається нижче, а вечори й ранки стають прохолоднішими й темнішими, ми розуміємо, що енергія літа закінчується. Для когось перший місяць осені – улюблена романтична пора, а на когось передчуття холодів навіває легкий смуток, хоч попереду ще багато теплих днів. З давнини у вересні люди святкують День осіннього рівнодення, який співпадає з радісним часом збору врожаю. Осіннє рівнодення – астрономічне явище, коли день і ніч у всьому світі ділять добу навпіл, врівноважуючи баланс світла й темряви, а Сонце в напрямку з півночі на південь переходить лінію небесного екватору. В 2022 році День осіннього рівнодення, а отже, й астрономічна осінь, настає для нас 23 вересня.
Зміни пори року є ключовими точками в життєвому циклі природи, тому давні культури сприймали їх набагато глибше, ніж просто прихід наступного сезону. На протязі всієї історії люди відзначали рівнодення двічі на рік – весняне та осіннє. Мабуть, найбільш видовищною та ефектною ця подія була для давніх майя, які збудували відому на весь світ драбинчасту піраміду Ель-Кастильйо – в час рівнодення у присутніх складалося враження, що по сходах збігає вогняний змій.
В давньогрецькій міфології вересневе рівнодення символізує історію богині Персефони – доньки богині врожаю Деметри. Персефону викрав бог Аїд і забрав до підземного світу , щоб одружитися з нею. Оскільки Деметра була богинею родючості, то її смуток призвів до неврожаїв та голоду. Зевс змусив Аїда повернути доньку Деметрі, але тільки на дев’ять місяців у році. Кожної осені Персефона повертається в підземний світ, щоб провести три місяці з Аїдом, а Деметра тим часом відмовляється виконувати свої божественні обов’язки щодо вирощування рослин – тому люди в холодний сезон нічого не вирощують і не збирають врожай.
В кельтській язичницькій міфології осіннє рівнодення називали Мабоном або святом «другого врожаю». Люди дякували богам за літо, приносили їм жертви і намагалися задобрити майбутню зиму, будуючи вівтарі з фруктів та овочів. Переселенці з Європи привезли з собою свято врожаю до нової країни – США, де воно лягло в основу сучасного американського Дня подяки.
Християнська церква замінила чимало язичницьких звичаїв новими обрядами. Наприклад, найближчим до осіннього рівнодення католицьким церковним святом став День святого Михайла і всіх янголів, який в давнину мав ще й ділове значення – цього дня слугам виплачували заробітну платню за збір врожаю, а тимчасові робітники починали шукати нові вакансії на ярмарках, які водночас були місцем народних гулянь.
В східних православних церквах напередодні осіннього рівнодення настає свято Різдва Пресвятої Богородиці або Друга Пречиста. В язичницькі часи це було свято богині Рожаниці – покровительки вагітних жінок, молодих матерів та маленьких дітей. На Другу Пречисту наші пращури починали підготовку до зими – на пасіках утеплювали вулики, заготовляли на зиму ягоди калини та проводили останній збір лікарських трав. З цього дня починався й сезон сватань.
Сучасні друїди щороку весною і восени збираються в Стоунхенджі, аби спостерігати за сходом Сонця у день рівнодення. Як і для інших прихильників язичницьких вірувань, для них це період подяки за багатий врожай та початок підготовки до холодного сезону.
Буддисти вважають, що в час рівнодення бар’єр між матеріальним та тонким світами втрачає свою звичайну щільність, тому цей період вони використовують для молитов за померлих родичів та відвідин їхніх могил. Також це сприятливий час для медитацій і зустрічей з рідними.
В Китаї ще в часи династії Чжоу в дні рівнодення правителі приносили жертви – Сонцю навесні, а Місяцю – восени. В період першого повного Місяця після осіннього рівнодення китайці відзначають Свято Місяця або Свято середини осені. Люди випікають спеціальні тістечка у формі повного Місяця, які символізують об’єднання. Тістечками обмінюються з родичами та друзями, влаштовують вечірки та проводять масштабні фестивалі, а вечорами під місячним сяйвом накривають столи в садах, обов’язково запалюють свічки та моляться богині Місяця.
В Кореї відзначають свято Чхусок або корейський День подяки – святкування проходить протягом трьох днів у період осіннього рівнодення. Корейці сім’ями їдуть в рідні міста і збираються в оселях старійшин роду. За святковий стіл з традиційними стравами сідають в національному одязі, аби віддати шану всім своїм предкам.
Індіанські племена на території США теж мають власні традиції осіннього рівнодення – вони дякують за врожай богині землі та приносять дари вождю племені – зазвичай це жолуді та насіння. Крім знаку поваги, подарунки також символізують оновлення соціальних відносин у громаді.
Свого езотеричного значення осіннє рівнодення не втратило досі, особливо для тих, хто займається духовними практиками. На їхню думку, цій події відповідають певні камені, які здатні збалансувати внутрішній світ людини та її стосунки з тими, хто її оточує. Це топаз, який символізує творчість, рубін, який відповідає за життєву енергію, та бурштин, що всотує негатив і знімає стрес. Також цей день вважається сприятливим для різних гадань, а сни часто приносять важливу інформацію.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні