Початок Церковного року (Новоліття)
14 вересня – надзвичайно важлива дата для християн східного обряду (православних та греко-католиків). Саме в цей день вони відзначають Початок нового Церковного року або Новоліття, з якого починається новий літургійний рік. Щороку 14 вересня віряни люди йдуть до церкви, щоб просити Бога та всіх святих священного благословення на прийдешній рік.
В часи пізньої Римської імперії за імператора Діоклетіана видавалися едикти щодо вимоги проведення оцінки земельних маєтків і збору податків. В одному з церковних календарів міститься слово «індикт», що в перекладі з латини означає «проголошення» або «податок». З часом «індикт» став означати 15-річний період між проведенням таких оцінок та його перший день.
Відомості про перші «індикти» датовані 300-ми роками нашої ери. Спочатку вони припадали на 23 вересня – на честь дня народження імператора Августа. Проте, в 312 році римський імператор Костянтин Великий переніс індикт на 1 (14) вересня. В 325 році відбувся перший Нікейський собор, на якому духовенство на знак подяки Костянтину за сприяння християнству призначило цей день першим днем Церковного року.
1 (14) вересня як церковне свято почало відзначатися церквами східного обряду ще у 8 столітті нашої ери – саме тоді на його честь почали відправляти церковну службу. Також в цю пору з’явилося багато інших релігійних свят, які мають неабияке значення для нас сьогодні. Тоді святковим днем стала неділя, яка є символом Воскресіння Господа Ісуса Христа. Також починають святкувати Пасху, Різдво, Богоявлення тощо. Всі ці свята пов’язані з земним життям, смертю, воскресінням та вознесінням Христа.
В перші століття нашої ери одне за одним з’являються свята Богородиці, які вважають головною заступницею перед Сином Божим. Перше свято, яке фактично починає Церковний рік, є Різдво Пресвятої Богородиці, яке припадає на 21 вересня. Дуже цікаво, що закриває Новоріччя також богородичне свято, а саме її Успіння, яке церква відзначає 28 серпня.
Перші гучні церковні святкування початку церковного року датуються 1363 роком. Спочатку це було традиційне релігійне свято у Візантійській імперії. На церковних служіннях проводилася літургія, присвячена проповіді Христа, яку він промовив у синагозі в Назареті. Саме тоді Спаситель повідомив присутніх там людей, що його мета – вилікувати «зламаних серцем».
Для вірян, які регулярно відвідують церковну службу, свято не проходить непоміченим. В цей день проводиться урочиста літургія, священик читає «Велике Славословіє», а хор оспівує значення цього свята. Після літургії священик читає з Євангелія про початок служіння Ісуса Христа після його хрещення Іваном Хрестителем. Згідно церковних переказів, ці події мали місце під час свята жнив, який святкували у стародавньому Ізраїлі. А відзначалися вони у перший тиждень вересня. Тому цілком зрозуміло, чому Церква зробила саме цей день Новоліттям.
В цей день, як і в інші церковні свята, бажано не виконувати будь яку фізичну роботу: будівництво, на городі, по дому. Також не вітаються на Новоліття лайки, вживання нецензурних слів. Окрім цього, для початку Церковного року склалися свої, особливі заборони:
- Не бажано псувати стосунки з рідними, друзями та близькими людьми.
- Намагайтеся в цей день уникати різних крайнощів, краще бути спокійними та врівноваженими.
- Не обіцяйте знайомим і близьким того, що не в змозі виконати.
ПРИКМЕТИ
В народі початок нового Церковного року пов’язували з різними прикметами, в які свято вірили.
- Вважалося, що тепла погода на 14 вересня свідчить про те, що треба чекати теплої зими.
- Якщо в цей день вітер дме з півдня, то зимові дні будуть теплими та вологими. Західний вітер – ознака того, що зима буде багата на холодні північні вітри.
- Дощ на 14 вересня був символом вологої та дощової осені і навпаки – хороша погода на Новоліття віщувала теплу та суху осінь.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні