День археолога
Археологія – широка дисципліна, яка присвячена вивченню старовинної культури та історії через знаходження й дослідження матеріальних предметів – наприклад, будівель, знарядь праці чи кераміки. Оскільки більша частина існування людства пройшла ще до появи писемності, саме археологічні знахідки відіграють важливу роль у розумінні нашого далекого минулого. Хоча археологію прийнято вважати дуже романтичною професією, та самі археологи знають, що передусім їхня робота потребує справжнього професіоналізму та відданості справі. Саме тому працю археологів в Україні вшановують на офіційному рівні, щороку 15 серпня відзначаючи професійне свято – День археолога.
Без сумніву, завжди були люди, що цікавилися матеріальними свідченнями минулого, тому в більшості культур існувала традиція збирати й шанувати давні реліквії. Але вважається, що археологія як дисципліна зародилася в Європі XV – XVI століть завдяки поширенню філософії гуманізму, яка високо цінувала мистецтво. Саме тоді, в епоху Відродження, допитливі представники вищого класу почали збирати колекції предметів старовини з Даввньої Греції та Риму, вважаючи їх в першу чергу витворами мистецтва, ніж історичними артефактами.
Популярність та престижність подібних колекцій призвела до того, що заможні дворяни стали надавати кошти на розкопки, щоб мати більше цікавих предметів у себе вдома. Так, завдяки бажанню королеви Неаполя отримати старовинні скульптури були частково розкопані Геркуланум і Помпеї – два відомих давніх міста, зруйнованих під час виверження Везувію в 79 році нашої ери.
Новий етап в археології розпочався через вторгнення Наполеона Бонапарта в Єгипет у 1798 році. Щоб зрозуміти єгипетський народ і його минуле, Наполеон привіз до країни 175 дослідників різних спеціальностей з пересувною бібліотекою, спеціальними інструментами та вимірювальними приладами. Результатом їхньої роботи став опублікований в 1809 році ілюстрований «Опис Єгипту» – книга, що розбурхала інтерес у Європі до історії Давнього Єгипту. В 1822 році Жан-Франсуа Шампольйон розшифрував текст Розетського каменю, відкривши світу таэмницю єгипетських ієрогліфів. Це відкриття поклало початок новій комплексній науці – єгиптології.
Стрімкому розвитку археології в XIX столітті сприяли відкриття в біології та геології. Британський геолог Чарльз Лайель створив нову систему уніформістської стратиграфії, завдяки якій археологи отримали надійну часову шкалу для датування знайдених артефактів. Робота Лайеля та публікація книги Чарльза Дарвіна «Походження видів» кожна окремо популяризували ідею еволюції, тому дедалі більше прихильників здобувала теорія надзвичайно давньої історії людства.
XX століття почалося з визначних подій в археології – 1904 року в публікації британського археолога Фліндерса Петрі «Методи й цілі археології» було описано систематичний метод розкопок. Феноменальні знахідки, такі як відкриття в 1922 році гробниці Тутанхамона чи розкопки царських гробниць Ура 1926 року, що показали людям забуту шумерську цивілізацію, сприяли зростанню цікавості до археології. Археологи почали працювати за межами Близького Сходу, Середземномор’я і Європи, і нарешті археологія стала визнаною наукою.
Безумовно, головним технологічним досягненням XX століття для археологів стала поява радіовуглецевого аналізу, теорію якого розробив американський вчений Уіллард Ліббі в 1949 році. Попри деякі обмеження цього методу, він здійснив справжню революцію в дослідженнях, адже вперше з’явилася можливість встановлювати точне датування для органічних знахідок, наприклад, кісток. З’являлися й інші розробки, які часто були побічним продуктом військових технологій. Для польових археологів найбільш важливим було використання геофізичних досліджень, які дозволяли заздалегідь, ще до початку розкопок, визначити, що лежить під шаром ґрунту. За допомогою цих методів було досліджено стародавнє римське місто Віроконій, на місці якого розташовано сучасний Вроксетер в Англії, хоч розкопано тільки його частину.
В Україні перші задокументовані археологічні розкопки датуються XVII століттям – саме тоді за наказом митрополита Київського і Галицького Петра Могили було здійснено розкопки та відбудову зруйнованої під час захоплення Києва монголо-татарами Десятинної церкви. Пізніше в південних областях нашої країни почалися дослідження скіфських курганів та античних поселень на узбережжі Чорного моря. Взагалі територія України виявилася багатою на археологічні знахідки, зокрема, серед пам’яток кам’яно-мідної доби центральне місце займає відкриття землеробської культури Трипілля.
День археолога як неофіційне свято існував ще за часів СРСР, а одна з версій його походження пов’язана з Україною. З 1934 по 1947 роки відому Трипільську експедицію на українських землях очолювала Тетяна Пассек, яка святкувала свій день народження 15 серпня. Щороку працівники експедиції відзначали день народження своєї очільниці, доки дата не стала сприйматися як професійне свято всіх археологів.
В 2008 році українська влада, підтримавши громадську ініціативу та вшановуючи працю українських археологів, встановила на офіційному рівні професійне свято – День археолога. Дата залишилася традиційною – 15 серпня. До речі, в інших країнах колишнього СРСР, таких як Росія та Білорусь, День археолога досі залишається неофіційним святом.
Це свято випадає саме на «польовий сезон», тож чимало археологів відзначають його в експедиціях. Зазвичай для археологів-початківців у день професійного свята влаштовують традиційну «посвяту» в професію з різними жартівливими конкурсами.
Також цього дня проводяться археологічні конференції, на яких спеціалісти можуть обмінятися новими напрацюваннями, досягненнями та думками. Тож 15 серпня слід обов’язково привітати всіх знайомих, чия діяльність пов’язана з археологією.
В День археолога доречно відвідати один з музеїв, приміром, краєзнавчий, адже там відбуваються тематичні виставки, присвячені археології. Також можна організувати поїздку до будь-якої археологічної пам’ятки, замовивши заздалегідь проведення екскурсії.
Навіть не виходячи з дому, можна відзначити День археолога і водночас розважитися – для цього достатньо переглянути один з фільмів про археологічні розкопки та неймовірні знахідки. Вибір таких кінострічок досить широкий, адже їхній жанр – пригодницький, тобто один з найпопулярніших. А ще існують настільні та реалістичні комп’ютерні ігри на тему археологічних розкопок, цікаві книги про археологів та їхню роботу – від белетристики до науково-популярних видань.
Цей день покликаний популяризувати цікаву й важливу науку, якою є археологія, адже саме вона дарує людям пізнання історії та спадщини давніх культур. Але передусім це професійне свято, тому воно привертає увагу до ролі археологів у дослідженнях і збереженні матеріальної спадщини давнини.
Без роботи археологів великої частини історичних знань просто не існувало б, адже писемні свідчення люди почали залишати досить недавно, порівняно з усім періодом свого існування. До того ж, письмові документи можуть бути необ’єктивними, заснованими на переконаннях і помилках тих людей, що їх писали, на відміну від археологічних артефактів, які завжди є неупередженими.
Крім того, мета археологічних досліджень – розуміння, як і чому життя людей змінювалося з плином часу. Археологи шукають закономірності в еволюції значних подій, таких як розвиток сільського господарства, поява міських поселень чи загибель могутніх цивілізацій. В кінцевому результаті це дозволяє краще розуміти зміни в нашому сучасному житті та правильно планувати майбутні дії. Зрештою, археологія – як наука, так і професія, важлива тому, що задовольняє потребу, властиву людству в усі часи – дізнаватися про своє коріння та пізнавати власну природу.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні