A
A
A

Понад 80 видів і сортів дерев та кущів вирощують в Оршівському базисному розсаднику на Кіцманщині

Базисний розсадник неподалік села Оршівці на Кіцманщині, що належить державному підприємству «Чернівецьке лісове господарство», без перебільшення, можна назвати рукотворною оазою. Цілий рік, а особливо влітку, його територія, якою опікується ліснича Кіцманського лісництва Розалія Нагірняк разом зі своєю невеличкою командою помічників, вражає своїм різнобарв’ям. На 24 гектарах ростуть понад 80 видів і сортів дерев та кущів, а ще трав’яних рослин. Цьогорічний догляд за сіянцями ускладнився тривалим бездощів’ям. Варто зазначити, що лісоводи викачали практично всю воду з двох глибоких криниць на території розсадника. Через це Розалії Нагірняк довелося з Кіцманя привезти цистерну води на 9 тонн, щоб полити сіянці. Щоправда, дещо полегшили ситуацію дощі, які випали в краї минулими вихідними.

Розширюють видовий склад рослин

Одно-дворічні саджанці-сіянці із розсадника, який, між іншим, є найбільшим із підпорядкованих Чернівецькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства, використовують як для лісовідтворення, так і для потреб місцевого населення.

Буковина – єдина область в Україні, де 70 відсотків заготівлі деревини здійснюється методом поступових рубок

На території розсадника звели два затінених майданчика на 860 та 500 квадратних метрів зі штучним поливом, де тягнуть до сонця листочки й хвою тендітні рослини. Як розповіла Розалія Нагірняк, на площах її господарства проростають до мільйона штук посадкового матеріалу. Якби, до прикладу, їх висадити на вільних площах, то це був би новий ліс на площі 170 гектарів. Але сіянці тут вирощують не тільки для відновлення лісового фонду, а й для потреб населення.

Найбільший попит – на туї та декоративні кущі, зокрема вейгела, форзиція, гібіскус. Однак останнім часом суттєву конкуренцію лісоводам, розповідає ліснича, створюють приватні підприємці, котрі навчилися вирощувати екзотичні рослини для озеленення дворів і дачних ділянок. Тому працівники розсадника вимушені постійно розширювати видовий склад рослини. Зокрема, висаджують будлею, стефанандру, магнолію, гліцинію, тюльпанове дерево. Лише цього року почали культивувати п’ять нових порід.

Читайте також:  «Сподіваємося, це укриття на випадок тривоги, а не бомбардувань»: як готуються до навчання в чернівецьких школах

Робочих рук, за словами Розалії Казимирівни, не вистачає. Доводиться працювати понаднормово. А ще замінювати один одного. До прикладу, сторож розсадника за потреби бере в руки мотокосу й обкошує траву з чималої території. Так само й тракторист, якого поважають за безвідмовність. По-іншому не можуть, бо вболівають за кожну рослинку, що посадили. Нещодавно в Оршівському розсаднику висіяли насіння дугласії зеленої у касети для вирощування сіянців із закритою кореневою системою. В подальшому, як зазначив головний лісничий Чернівецького лісгоспу Юрій Демчук, сіянці дугласії вводитимуть в лісові культури. Частину планують вирощувати в контейнерах, як новорічні ялинки, оскільки ця порода має навдивовижу гарну форму крони.


Джерело додаткових надходжень

Під час наших навідин в Оршівський базисний розсадник завітав начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Гончар разом із директором ДП «Чернівецький лісгосп» Василем Хащовим.

Скільки базисних розсадників налічується у державних лісгоспах, діяльність яких координує управління, та яку роль вони відіграють? – поцікавилися ми у Василя Гончара.

– На території держлісфонду нашого краю діють два базисних розсадники – у Іванівецькому лісництві державного підприємства «Сокирянське лісове господарство» та в Оршівцях Кіцманського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» – і не менше 70 тимчасових, – розповів Василь Борисович. – На Сокирянщині розсадник почали розвивати з 2008 року, тож він є зразковим нині в системі обласного управління. Буквально позаторік почався розвиток Оршівського розсадника. Зроблено в ньому чимало, однак плани щодо нього великі, позаяк він має краще географічне розташування. Зокрема, ближче до обласного центру, зрештою і до сусідньої Івано-Франківської області, звідки нерідко приїжджають люди за сіянцями дерев та декоративними кущами.

Читайте також:  Уряд затвердив перелік із 32 науково-технічних розробок на 35 млн грн.

І в Оршівському, і в Іванівецькому розсадниках збудовано затінені майданчики та теплиці, встановлено системи туманного зрошення, адже для вирощування якісного посадкового матеріалу необхідно дотримуватися правильного температурного режиму та оптимального рівня вологості. Одне слово, застосовуємо новітні підходи до технології вирощування рослин.

Зараз в лісгоспах активно використовують метод вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Наскільки це вигідно?

– Буковинські лісоводи багато років працюють над вирощуванням якісного декоративного посадкового матеріалу, у господарствах напрацьовано цінний досвід укорінення живцями, розмноження насінням та щепленням, закладено маточні плантації декоративних видів. У розсадниках традиційно дбають про якість саджанців та постійно поліпшують всю необхідну інфраструктуру, щоб отримати здорові рослини для реалізації. Для збільшення попиту щороку розширюють асортимент, що дозволяє підвищити обсяги реалізації й відповідно – результативність цього напрямку роботи. Всього ж у лісівничих розсадниках лісгоспів, діяльність яких координує Чернівецьке обласне управління лісового і мисливського господарства, зростає понад 80 сортів та форм декоративних рослин. В основному вирощують хвойні, вічнозелені породи: туї різних форм і видів, самшити, ялівці, тис, гібіскуси, магнолії, голубі ялинки. Є у розсадниках і листяні породи: верба матсудана, каштан кінський, клен гостролистий, магонія падуболиста тощо. Значне число сіянців вирощуємо із закритою кореневою системою, позаяк у цьому випадку приживлюваність наближається до 100 відсотків. Тому продовжуємо працювати.

Сіянці із закритою кореневою системою нині вирощують у кількох розсадниках. Плануєте розширювати мережу?

– Звичано, плануємо. У перспективі в кожному лісництві буде один-два розсадника для вирощування сіянців із закритою кореневою системою, мають бути облаштовані спеціальні теплиці із зрошенням. Приживлюваність такого посадкового матеріалу незрівнянно висока. Ще один плюс цієї методики – доповнюваність лісових культур можна проводити і серед літа. Сіянці добре приймаються. Варто зазначити, що реалізація посадкового матеріалу є одним із додаткових джерел надходження прибутків. Декоративні рослини постійно реалізуються всім охочим на самих розсадниках. Окремі види із закритою кореневою системою продаємо і у мережі фірмових магазинів «Лісовичок». Попит на декоративну продукцію дещо зменшився через військовий стан в Україні, але перемога обов’язково буде за нами, тож у державі необхідно буде відновлювати спалені й сплюндровані ворогами ліси на сході. Наші сіянці якраз і знадобляться.

Читайте також:  Буковина поступилася тернопільській Ниві з рахунком 3:1

Останнім часом в держлісгоспах краю застосовують поступові рубки, які не завдають шкоди довкіллю.

– Цим методом на території держлісфонду здійснюють понад 70 відсотків рубок головного користування. Буковина – єдина область, яка досягла таких результатів. Тобто, у нас не виснажливе природокористування, відновлення лісу йде природнім шляхом. При такій практиці потрібно вже менше посадкового матеріалу на лісовідновлення. Тому робимо наголос на вирощуванні декоративного посадкового матеріалу.

Торік розпочалась реалізація програми президента «Зелена країна» й акція Державного лісового агентства «Створюємо ліси разом». Чи продовжена добра справа?

– Указ президента ніхто не відміняв. Ми зобов’язані його виконувати. Весною лісівники краю, попри війну в Україні, провели активну лісогосподарську кампанію, висадивши понад два з лишком мільйона сіянців. Готуємося до осінньої. Тому й приділяємо підвищену увагу розсадникам. Хотілося б, щоб територіальні громади виділяли нам площі для посадки нових лісів. Це наша спільна справа – зробити край зеленішим і привабливішим. Лісівники у цьому плані докладають максимум сил. Зокрема, запланували відкрити кілька рекреаційних покращених територій. Дві з них уже діють – на Сторожинеччині й Хотинщині. Протягом місяця відкриємо рекреаційні зони у Путилі й Красноїльську – на шляху до державного кордону та нового пункту пропуску. Буковинці одержать чудову можливість відпочити там, а гості із-за кордону пересвідчаться, що Україна – європейська держава, де дбають про людей.

Анатолій ІСАК

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь