Міжнародний день турботи про себе
Здоров’я вважається найціннішим скарбом кожної людини, тому лікування серйозних хвороб є справою офіційної медицини. Однак існують незначні проблеми, які цілком можливо подолати за допомогою безрецептурних ліків, медичних приладів, харчових добавок чи фізичних вправ. Таку здатність людей самостійно підтримувати належний стан здоров’я, запобігати хворобам, покращувати самопочуття ВООЗ визначає як турботу про себе. Для того, аби якомога більше людей дізналися про переваги, які надає правильна та відповідальна турбота про себе, існує особливе свято – Міжнародний день турботи про себе, який відзначається щороку 24 липня.
Ідея цього свята – не нове поняття, адже люди піклувалися про власне здоров’я від самого початку свого існування, а на протязі тисяч років медична допомога, по-суті, полягала в самолікуванні. Лише починаючи з XIX століття, завдяки науковим відкриттям, технологічним досягненням в діагностиці та хірургії, а також розвитку лікарських професій, пацієнти стали довіряти своє здоров’я професіоналам, а самодопомога й самолікування потрапили до розряду непотрібних та майже шкідливих практик.
Однак обставини та суспільство постійно змінюються, люди отримують кращу освіту і хочуть мати більше інформації та можливостей для вибору й контролю над власним життям. До того ж основною причиною смерті й інвалідності стали хронічні неінфекційні хвороби – серцево-судинні, онкологічні, ендокринні. Ці недуги особливі тим, що їм можна в значній мірі запобігти за умови здорового способу життя – наприклад, уникаючи таких ризиків, як куріння чи ожиріння.
Зараз люди часто сприймають словосполучення «турбота про себе» або «self – care» в сенсі процедур у SPA-салоні чи домашньої ванни з ароматною піною. Проте насправді це медична концепція, батьківщиною якої вважають Інститут Есален у Каліфорнії. В 1960-х роках цей заклад став інтелектуальним центром для обговорення нових підходів до охорони здоров’я з наголосом на альтернативну медицину та йогу.
Офіційна медицина перейнялася питанням турботи про себе спочатку в сенсі підтримки власної гідності у пацієнтів, які здебільшого були психічно хворими або людьми похилого віку, тобто особами з обмеженим діапазоном самостійності. Таких людей навчали самостійно дбати про гігієну, приймати ліки, займатися фізичними вправами – все це вносило відчуття автономії в їхнє суворо врегульоване життя.
Потім турбота про себе зацікавила вчених як спосіб подолання посттравматичних стресових розладів у представників таких психологічно напружених професій, як лікарі швидкої допомоги, соціальні працівники, пожежники. Дослідження переконали, що неможливо надавати адекватну допомогу іншим, не турбуючись про себе, причому не тільки в плані фізичного благополуччя, а й психічного та емоційного здоров’я. Тому поради лікарів стосувалися якісного харчування, здорового сну, ведення щоденника, медитацій та насолоди природою.
Багато чого в ідеї турботи про себе походить від суспільних груп, яким доводилося боротися за визнання своїх прав і потреб – наприклад, жінок, які в 1960-х – 70-х роках змогли нарешті заявити про бажання не тільки піклуватися про інших, а й приділяти увагу собі. Але фемінізм був не єдиним рухом, зосередженим на цій проблемі.
В той час багато медичних закладів у США не надавали допомоги чорношкірим або надавали її в обмеженому вигляді. Тому партія афроамериканців «Чорні Пантери» оголосила благополуччя й здоров’я співгромадян своєю головною метою на рівні з боротьбою проти расової дискримінації. До початку 1970-х років «Чорними Пантерами» було створено мережу безкоштовних клінік для чорношкірих. Крім доступу до медичних послуг, пропагувалися також методи нетрадиційної медицини, які могли допомогти в покращенні самопочуття без участі лікарів.
Політичний рух співпав з тенденцією розчарування суспільства в офіційній медицині, яка не могла повністю задовольнити потреби пацієнтів. Тож у 1960-х роках значно зріс попит на безрецептурні ліки, вітаміни та харчові добавки, а в Парижі групою невеликих фармацевтичних компаній було засновано Європейську асоціацію виробників безрецептурних препаратів (AESGP). В 1970 році до Європейської асоціації долучилися фармацевти Канади та Сполучених Штатів, утворивши Всесвітню федерацію виробників патентованих лікарських засобів.
З кінця 1970-х важливість турботи про себе визнала Всесвітня Організація Охорони здоров’я. В Алма-Атинській декларації Міжнародної конференції з первинної медико-санітарної допомоги під егідою ВООЗ було зазначено, що люди мають право і зобов’язані індивідуально й колективно брати участь в плануванні та реалізації заходів для охорони власного здоров’я.
До правової бази Європейського Союзу в 1992 році було внесено важливі зміни, зокрема, дозволено рекламу безрецептурних препаратів, визначено вимоги щодо інформації для пацієнтів на упаковках таких ліків, врегульовано обіг гомеопатичних засобів.
2011 року у Великобританії створили Міжнародний фонд турботи про себе (ISF) – благодійну організацію, місія якої полягає в співробітництві з усіма зацікавленими сторонами щодо впровадження науково обґрунтованих практик турботи про себе. Саме ця організація заснувала кампанію «24/7», яка перетворилася на Міжнародний день турботи про себе.
В цей день кожному з нас доречно почати вчитися мистецтву турботи про себе, якщо раніше ми цього не робили або робили недостатньо. Тим більше, що починати можна з найпростіших і відомих, але часто знехтуваних правил.
- Передусім слід звернути увагу на свою фізичну форму. Виділивши 30 хвилин на день для будь-якої рухливої активності – велосипедних чи піших прогулянок, плавання, фітнес-тренування або навіть енергійного прибирання в домі, можна набагато покращити своє самопочуття. Звісно, для стійкого результату треба зробити такі фізичні навантаження регулярними. Також важливо уникати нездорової їжі та фастфуду, обмежити вживання алкоголю, бо з часом все це виснажує будь-який, навіть здоровий організм.
- Що стосується психологічного та емоційного благополуччя, то спеціалісти радять переосмислювати своє ставлення до проблем, приміром, пам’ятати, що життєві труднощі й стресові ситуації дарують безцінний досвід та сприяють розвитку особистості. Зрештою, кожна ситуація, навіть найгірша – лише тимчасова, адже життя не стоїть на місці, тому не варто піддаватися катастрофічним думкам.
- Прості задоволення, такі як спокійна музика, чашка трав’яного чаю, приємна книжка, спостереження за природою чи ігри з домашніми улюбленцями здатні відволікати від повсякденної метушні та знижувати рівень стресу. Різноманітні практики з дихання, медитації, йога теж спрямовані на покращення фізичного та психічного благополуччя навіть без допомоги кваліфікованих лікарів.
В сучасних умовах роботодавці зазвичай очікують від працівників понаднормової роботи, бажано без вихідних і при цьому високої продуктивності. Та й нам самим часто здається, що турбота про себе має неодмінно забирати багато часу, якого катастрофічно не вистачає на важливі справи.
Тому часто люди не звертають уваги на дрібні проблеми зі здоров’ям, які можна вирішити самотужки, лише приділивши собі трохи уваги й піклування. В результаті ці проблеми переростають у такі, що вимагають довготривалого й серйозного лікування та значних грошових витрат. Тому Міжнародний день турботи про себе нагадує кожному з нас, що час, витрачений на себе, в результаті приносить користь усім.
В психологічному плані турбота про себе допомагає запобігти депресіям, синдрому професійного вигоряння та тривожним розладам. З точки зору фізичного здоров’я завдяки турботі про себе можна знизити ризик серцево-судинних захворювань, інсультів та онкологічних недуг. В духовному аспекті ми знаходимо внутрішню гармонію та вчимося жити усвідомлено.
- Турбота про себе дозволяє постійно поповнювати свої внутрішні ресурси для того, щоб мати змогу піклуватися й про інших, адже неможливо віддавати людям те, чого не маєш сам.
Тому Міжнародний день турботи про себе змушує усвідомити, що увага до власних потреб і піклування про себе є важливою умовою здорового й щасливого життя.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні