Професія лісівника – це покликання, переконаний Олег Зеленський
pogliad.ua
A
A
A
Олег Зеленський 38 років присвятив улюбленій справі
Серед тих людей, які ще у школі визначилися із майбутнім фахом і жодного разу про це не пошкодували і наш візаві. Хоча вибір особисто у нього, звичайно, був. Обоє його батьків працювали лікарями, тож і сина агітували продовжити династію. А, крім того, батька призначили очолювати медичний заклад у прикордонному загоні, що дислокувався у Молдові. Хлопець ріс серед охоронців державного кордону, отож були шанси стати військовим. А Олег після закінчення середньої школи у м. Бричани подав документи в Українську сільськогосподарську академію на лісогосподарський факультет. І, як свідчить життя, у своєму виборі Олег Іванович на помилився. 38 років після закінчення академії він присвятив лісовій справі, щоденно дбаючи про збільшення площ під посадку нового лісу та його відновлення.
Першим місцем роботи дипломованого випускника став Путильський лісокомбінат, куди його направили помічником лісничого Перколабського лісництва. Хтось подумає, що праця лісівника – суцільна насолода: гуляй собі лісом і насолоджуйся щебетанням птахів. Але це не так. В суворих гірських умовах, коли більше половини року на полонинах і вершинах лежить сніг, лісникам треба доглядати за лісом, берегти його від самовільних порубок, боротися з браконьєрами, а як тільки зійде сніг – братися за висадку лісу. Компенсували, щоправда, труднощі стрункі смерічки й ялини, які приживалися і стрімко тягнулися вверх до синього неба і кудлатих хмар.
Колектив ДП «Сокирянський лісгосп» щиро здоровить Олега Івановича Зеленського з 60-річним ювілеєм. Колеги бажають сміливо переступити цю дату і впевнено йти вперед. Хай за спиною залишаться добрі спогади, а попереду чекають щастя і насичене життя. Хай здоров’я буде ще довгі та довгі роки, а душа тягне на нові трудові звершення. Хай цей ювілей в 60 разів зробить бадьорішим, оптимістичнішим, веселішим, багатшим
Однак його академічним знанням було затісно в горах. Олега Зеленського через рік запросили на роботу в Хотинське лісове господарство інженером розсадника Іванівецького лісництва. За справу взявся завзято, в ньому розпізнали задатки керівника й невдовзі доручили очолити лісництво, де повною мірою міг реалізувати здобути в академії знання та набутий досвід. У роботі досяг помітних результатів, застосовуючи новинки, які пропонувала лісова наука. Тому не випадково його, ще доволі молодого але завзятого керівника, у 2002 році тодішній начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Дарчук запросив на посаду свого заступника. Мали на меті дедалі збільшувати лісистість нашої області, бо ліси тоді інтенсивно вирубували, а ось відновлювати деревний покров не завжди поспішали.
Олег Зеленський, до слова двічі займав посаду заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, а між тим – керував ДП «Чернівецьке лісове господарство». Власне, бажання й натхнення трудитися вистачало, та, на жаль, підвело здоров‘я.
У 2008 році реорганізували Хотинське лісове господарство, утворивши відокремлений Сокирянський лісгосп, який очолив Дмитро Чебан. А Олега Зеленського запросили очолити інженерну службу підприємства. Процес утворення нового підприємства був доволі складним – все необхідно було починати з нуля – зводити виробничі потужності, склади, адміністративне приміщення. Крім того, необхідно було повертати борги державі. Тандем двох керівників видався вдалим – за перший квартал роботи новоутворений держлісгосп одержав 50 тисяч гривень прибутку. Працівники отримали не бартер, а зарплату, було погашено частину заборгованості перед державою.
Через два роки держлісгосп визнали «Кращим підприємством року», у 2012-му – отримав сертифікат FSC (Лісової наглядової ради), що підтвердило високий рівень ведення лісового господарства. Колектив взяв за принцип, зрубавши одне дерево – посадити два. За перший десяток років діяльності лісгоспу було висаджено понад 100 гектарів нових лісів на землях, що вийшли з-під сільськогосподарського використання. Цю справу сокирянці продовжують, що дозволило їм стати лідерами серед споріднених лісгоспів, діяльність яких координує Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства.
До обов’язків Олега Івановича входить інженерна підтримка виробничих процесів лісгоспу. За його безпосередньої участі вдалося повністю оновити технічний парк, придбати чимало механізмів, які полегшують роботу працівників. Приміром, зважаючи на нестачу робочих рук, процес завантаження деревини на причепи зробили механічним за допомогою маніпуляторів. Вдалим видалося придбання імпортної техніки для прорідження загущених заростів лісу-молодняка.
У Сокирянському лісгоспі завдяки інженерним нововведенням економлять значні кошти. З цією метою весь автотранспорт переведено на зріджений газ. Для виключення перебоїв з цим видом пального на підприємстві створили свою власну заправку. Власні заправки дозволяють купувати пальне за гуртовими цінами, значно дешевшими за роздрібні.
Справ у головного інженера Сокирянського держлісгоспу Олега Зеленського щодень по вінця. Роботи останнім часом збільшилося, оскільки до їхнього підприємства приєднали Хотинський лісгосп. Але, незважаючи на вік (Олегу Івановичу 26 травня виповнюється 60 років), темпів і завзятості не зменшує. Бо любить свою роботу і надалі хоче бути корисним для свого колективу.
Професія лісівника – це покликання, переконаний Олег Зеленський. Байдужа до лісу людина не втримається на цій роботі. Лісовод повинен добре знати технологію вирощування лісу, основи лісової технології, засоби і способи боротьби з лісовими пожежами, біологію шкідників і хвороб лісу тощо. І якщо більшість людей влітку планує відпочити біля моря, то в лісівників – це час вирощування сіянців для проведення лісокультурних робіт. В таких випадках Олег Іванович наводить слова улюбленої поетеси Ліни Костенко: «Малі озерця блискають незлісно, Колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми».
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області