Є вода та каналізація: який вигляд мають захисні споруди у Чернівцях та хто там може сховатися

Всі захисні споруди в місті звели у «холодну війну», після Другої світової.

Цього тижня у зв’язку із суспільним запитом та проханням медіа журналістам влаштували екскурсію двома такими об’єктами. У якому стані нині сховища, що там є, хто може сховатися, де шукати укриття населенню у випадку надзвичайної ситуації, розповіли начальник управління з питань НС та ЦЗ населення Чернівецької міської ради Володимир Самолюк та головний спеціаліст управління Володимир Затурський.

«Усі захисні споруди, сховища та протирадіаційні укриття призначені для укриття найбільшої робочої зміни підприємств, установ і організацій, які будуть продовжувати свою роботу під час війни й особливого стану», — каже Володимир Самолюк.

У таких сховищах може перебувати до 50 тисяч людей (населення Чернівців станом на 1.01.2021 — 265 471 особа). На кожного передбачили пів квадратного метра. Перебувати в укриттях можна до 48 годин.

Водночас, за словами Володимира Самолюка, враховуючи сучасні засоби ураження, сьогодні немає реального способу захисту.

«Сховище захистить від обстрілів, осколків, куль, але жодне не витримає прямого попадання потужних боєприпасів», — запевняє посадовець.

На захисні споруди (а їх є 67), які є власністю територіальної громади, передбачили фінансування. Зокрема 2 млн 600 тис. грн із міського бюджету, та 250 тис. грн — з інших джерел.

Що є у сховищах

На вулиці Білоруській є два захисні укриття. Це сховища на території вагонного депо Львівської залізниці. Укриття за адресою Білоруська, 3-Б звели 1974 року, воно розташоване у підвалі однієї з будівель залізниці.

Тут є броньовані двері, фільтровентиляційна система, питна вода, проведена міська вода та каналізація, є вбиральня, запасний вихід.

«Повітря може очищатися як з допомогою електродвигуна, так і механічно, якщо не буде електрики», — зазначив Володимир Затурський. 

Ще одне сховище розташоване на території вагонного депо. 

Це захисна споруда, створена 1952 року. Призначена для робочої зміни об’єкта. Укриття розраховане на 158 осіб. 

«Це типова герметична захисна споруда. Має герметичні двері, систему фільтровентиляції, подачі повітря, система водопостачання, каналізування. запасні виходи. Тобто, всі елементи, які повинні бути у захисній споруді. У деяких укриттях є дизель-генератори», — розповідає Володимир Затурський.

Де сховатися населенню

Населення, яке не буде залучене до робіт під час надзвичайних ситуацій, зможе сховатися у підвальних приміщеннях, цокольних, швидкоспоруджуваних захисних об’єктах, підземних переходах та паркінгах. Ці приміщення планують дообладнати у найкоротші терміни у разі надзвичайного стану.

Мешканці повинні дбати про їхній стан, а в разі потреби — доставити туди лавиці для сидіння, питну воду, запаси їжі.

За словами головного спеціаліста управління з питань НС та ЦЗ населення Чернівецької міської ради Володимира Затурського, на території міста таких підвальних приміщень є достатньо, у них можна укрити втричі більше населення, ніж є у Чернівцях.

Володимир Затурський каже, що у Чернівцях варто запровадити світову практику зведення захисних споруд. 

«Під час будівництва багатоповерхівки передбачається укриття для мешканців. Наприклад, в Ізраїлі в кожному будинку є ще й захисна бетонна капсула. Там мешканці ховаються під час оголошення повітряної небезпеки, обстрілів».

Що робити мешканцям у випадку надзвичайної ситуації?

З документами, водою, продуктами та одягом іти в найближче укриття.

Фото Володимира Гуцула

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media