Італієць бив дружину-буковинку й намагався забрати дитину</b>.

Про це повідомляє Буковинська правда з посиланням на систему безоплатної правової допомоги.

Вижницький районний суд Чернівецької області відмовив у задоволенні позову громадянина Італії Роберто про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки.

Мати хлопчика – буковинка, яка вийшла заміж за італійця і народила у шлюбі дитину. Чоловік часто бив і дружину, і навіть сина.
У результаті жінка вирішила розлучитися з чоловіком, забрала дитину і виїхала до України. Проте італієць намагався повернути дитину через суд. Проте йому це не вдалося.

“Марина та Роберто, який є громадянином Італії, одружилися у 2014 році у невеличкому місті Роццано, що у провінції Мілан. Але дуже швидко італійська казка перетворилася на фільм жахів. Жила сім’я досить бідно. Грошей ледь вистачало на утримання житла. Доводилося економити на всьому – на продуктах, гарячій воді, опаленні… П’ять років сімейного життя в Італії виявилися для буковинки Марини справжнім жахом. І навіть народження сина не зупинило її чоловіка від домашнього насильства. Роберто бив та знущався не лише над своєю дружиною, а й над їхньою дитиною. Врешті-решт Марина не витримала та з сином Антоніо поїхала додому, в Україну. Але Роберто подав до суду позов про повернення їх малолітнього сина з України до Італії”, – йдеться на сайті правової допомоги.

За правовою допомогою жінка звернулася до системи безоплатної правової допомоги. Вижницький місцевий центр з надання правової допомоги доручив адвокату Ігорю Стаднику підготувати відзив на позовну заяву чоловіка щодо забезпечення повернення Мариною малолітнього сина до Італійської Республіки.

Марина розповіла, що неодноразово зверталася до корпусу карабінерів регіону Ломбардія з приводу нанесення чоловіком їй та дитині тілесних ушкоджень. Вона розповіла жахливі подробиці свого сімейного життя.

Одного разу під час купання сина закінчилася гаряча вода, і вона попросила чоловіка включити бойлер. Але той не відповів, тому жінка повторила своє прохання. І Роберто, не проронивши ані слова, увійшов до ванної кімнати і дав їй ляпаса. Декілька разів, коли батько та син залишалися наодинці, дитина “випадково” отримували травми – розбитий ніс, синці під оком, на руках.

Жінка твердо вирішила розлучитися з чоловіком. Почався процес з розірвання шлюбу, який в Італії дуже складний та довгий.

Згідно з рішеннями італійського суду у 2019 році був встановлений порядок спілкування матері та батька з дитиною – мати отримала право на зустрічі з Антоніо почергово у вихідні дні.

У вересні 2020 року Марина разом з сином повернулася до України, оскільки чоловік продовжував знущатися над ними, як фізично, так і морально. Чоловік подав до суду позов про повернення малолітнього сина з України до Італії. Аргументи – він не надавав дозволу на вивіз хлопчика із Італії та побоюється за його добробут в Україні.

У листопаді 2020 року до Міністерства юстиції України як Центрального органу з виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року через Центральний орган Італійської Республіки надійшла заява Роберто про сприяння поверненню дитини до Італійської Республіки. Марина надала офіційні пояснення, що вона з дитиною не має наміру повертатися в Італійську Республіку найближчим часом.

Між тим, у березні 2021 року рішенням суду загальної юрисдикції міста Павія (Італійська Республіка) шлюб між Мариною та Роберто розірвано. Італійський суд маленького Антоніо передав під одноосібну опіку батькові, визначив місце проживання дитини з батьком та зобов’язав Марину негайно повернути сина Робертові.

Цивільна справа за позовом Роберта до Марини про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки розглядалася у Вижницькому районний суд Чернівецької області.

Адвокат Ігор Стадник та мати дитини надали письмові заперечення, в яких вказали, що хлопчик є громадянином України, який на законних підставах в’їхав в Україну разом зі своєю матір’ю, громадянкою України.

Майже рік 7-річний Антоніо живе в Україні, разом зі своєю мамою та дідусем. Дитина прижилась у своєму новому середовищі, має сталі сімейні зв`язки – крім матері є ще дідусь, інші родичі сім`ї. У будинку хлопчик має свою кімнату, обладнану місцем для навчання і відпочинку. Дитина забезпечена всім необхідним для нормального життя та розвитку.

Антоніо навчається у школі, де вивчає українську мову та культуру. Якщо на початку відчувався невеликий мовний бар`єр, то потім він майже зник. Тепер хлопчик практично вільно спілкується з родичами, знайомими, має друзів-однолітків. Хлопчику надається необхідна кваліфікована медична допомога у сімейного лікаря, він регулярно проходить профілактичні огляди.

Марина переконана, що повернення Антоніо в Італію, до його батька, становить ризик для його фізичного та психічного здоров’я, може створити для дитини нетерпиму обстановку.

Тому рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області в задоволенні позову громадянина Італії Роберто про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки відмовлено.
Новини Чернівців та чернівецької області bukpravda.cv.ua

Залишити відповідь