Про виклики реформи децентралізації, можливості для ТГ та проблеми бідних територій.
Децентралізація створила передумови для розвитку населених пунктів, особливо сільських, які розміщені далеко від районного чи обласного центрів. До початку реформування сюди рідко доходило достатньо коштів з державної скарбниці. Нині всі територіальні громади самі розпоряджаються заробленими грошима та відповідають за власний добробут.
За шість років після впровадження реформи декотрі громади вже виробили програму розвитку та активно співпрацюють із європейськими донорами. Є й такі, яким не більше року, і їхній шлях становлення лише починається.
Про результати реформи децентралізації у Чернівецькій області, нові можливості та проблеми бідних територіальних громад розповіли експерти з економічного розвитку та місцеві керівники.
Перші територіальні громади отримали чималі гроші на розвиток
Ще 2020 року завершився перший етап впровадження реформи місцевого самоврядування. В Україні створили загалом 1469 громад. У Чернівецькій області — 52.
Громади, які утворилися на добровільних умовах, отримали більшу територію та значні переваги, розповідає керівниця регіонального офісу програми «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області Тетяна Татарчук.
Фото ukrinform.ua
«Утворення дало можливість громадам працювати безпосередньо з Міністерством фінансів, Державним бюджетом України, отримувати й оптимізувати ті місцеві податки та збори, які були перерозподілені (а це 60% податку доходів фізичних осіб) тощо», — каже Тетяна Татарчук.
А ще акцизний збір, частина якого потрапляє в бюджети, плюс місцеві податки. Це дало можливість громадам планувати власну діяльність та розвиток.
Справи йдуть добре у громад, які утворилися у першу хвилю децентралізації — у 2016-2017 роках, впевнений керівник Агенції регіонального розвитку Чернівецької области Олексій Грушко.
Фото з фейсбуку Олексія Грушка
З громадами посилено працювали експерти, також там сформували потужний людський потенціал.
Першопрохідці отримали великий розмір інфраструктурної субвенції, гроші на вирішення освітніх проблем. Новоутворені ж таких переваг не мають.
«Тепер, коли всі громади об’єдналися, фінансових ресурсів не вистачає. Ті громади, які встигли в першу хвилю, здебільшого вирішили свої проблеми», — зазначає він.
Новоселицьку ТГ створили 2017 року. Нині там головує Марія Нікорич.
Фото ukrpress.info
Посадовиця розповіла, що на початку громада отримала гроші з держбюджету на розвиток інфраструктури населених пунктів сільських територій.
«Це була одна з можливостей, яка дала змогу вирішити окремі питання розвитку інфраструктури після об’єднання», — каже вона.
Новоселицьку громаду визнали кращою у Чернівецькій області у 2020 році.
«Ця громада — чемпіонка із залучення міжнародного фінансового ресурсу. Але Новоселицька міська рада реалізувала близько 10 проєктів коштом міжнародних грантів ще до об’єднання територій. Це найуспішніший кейс із залучення проєктів у місцевому самоврядуванні не лише в області, але й в Україні», — запевняє Олексій Грушко.
З-поміж успішних громад експерт з економічного розвитку називає ті, де є хороша команда та ефективний менеджер. А також ті, де є перетин транспортних шляхів, міжнародний пункт пропуску та об’єкти інфраструктури, які працюють. Наприклад, це Хотинська громада, Новоселицька, Сокирянська, Глибоцька та інші.
Крім того, за словами Олексія Грушка, громади, які утворилися до 2020 року, активно співпрацювали з міжнародними донорами. Вони втілювали по 3-4 проєкти на рік, зокрема за європейські кошти.
Натомість новостворені громади наразі такої підтримки від міжнародних донорів не мають, лише одиниці.
Новоствореним громадам важче
Експерти з економічного розвитку вважають, що новостворені громади опинилися у програші. У них брак грошей, немає фахових працівників. Натомість — багато викликів.
«Вони одночасно повинні вирішувати проблеми, які накопичувалися роками і які їм передали зараз. Водночас громади, створені за першої хвилі децентралізації, здебільшого вже вирішили всі питання», — розповідає Олексій Грушко.
Наприклад, серед новостворених громад у Чернівецькій області — Петровецька у Сторожинецькому районі. Її об’єднали минулого року. Сюди входять три населені пункти: Верхні Петрівці, Нижні Петрівці та Аршиця.
Голова Петровецької ТГ Іван Грижинка підтверджує, що новостворені громади мають нестачу грошей на розвиток.
«Однозначно є переваги реформи. Це можливість залучати інвестиції, кошти від грантів тощо. Але є і недоліки: все майно населених пунктів перейшло в громаду, а коштів на розвиток ми не отримали», — зазначає він.
Тож цим громадам потрібно самостійно шукати гроші.
«Ми працюємо над отриманням інвестицій, проводимо зустрічі з румунськими партнерами для залучення коштів. Але на це потрібен час», — каже голова Іван Грижинка.
З’явилися нові можливості
Громади отримали повноваження та ресурси, які раніше мали міста обласного значення.
Серед них — можливість зовнішніх запозичень, наприклад, європейські гранти. Вони самі обирають установи, які працюватимуть із грошима місцевих бюджетів. Мають право самостійно визначати містобудівну політику.
Голова Новоселицької ТГ Марія Нікорич виділила одну з головних можливостей, які отримали громади, — розпоряджатися землями за межами населеного пункту, які можуть стати джерелом надходження до бюджету.
Оптимізація та додаткові важелі збільшення бюджетів
Після децентралізації громадам довелося скоротити витрати. Часто ці кроки є болючими і непопулярними, розповідає Тетяна Татарчук.
«Це оптимізація шкіл, приведення мережі освітньої та медичної до такої оптимальности, де видатки себе виправдовують. Це нові економічні реалії, і громади вже свідомі цього», — зазначає пані Тетяна.
За словами експертів, керівники громад та місцеві депутати повинні бути зацікавлені, аби малий і середній бізнес вийшов із тіні. Так збільшиться кількість податків, а отже, і бюджет загалом.
«Керівництву громади потрібно переконувати бізнес, аби податки сплачували “по-білому”. А бізнес повинен побачити покращення послуг, ремонт доріг, шкіл та інших об’єктів на своїй території», — запевняє Тетяна Татарчук.
Громади повинні надавати якісні адмінпослуги. Адже адміністративний збір — частина надходжень до місцевого бюджету.
Центр надання адмінпослуг повинен бути в кожній громаді. У цьому переконані експерти. І зараз є можливість створити ЦНАПи. У цьому допомагає Міністерство цифрової трансформації плюс є фінансування з держбюджету.
Нині у Чернівецькій області створили 27 таких центрів. Зокрема і завдяки європейським партнерам за програмою «U-LEAD з Європою».
Що ще можна зробити, аби стати успішними
Експертка з економічного розвитку Тетяна Татарчук розповідає, що зараз для громад дуже важливо використовувати всі доступні можливості для розвитку.
«Варто працювати і з народними депутатами, мажоритарниками, які на своїх округах збирають потреби громад і мають можливість стимулювати державне фінансування певних проєктів», — каже експертка.
Також вона зауважує, що буковинські села та селища мають потужний економічний ресурс, тут стрімко розвивають сферу послуг, виробляють крафтову продукцію тощо.
«Нам потрібно більше вкладати ресурсів у промоцію, аби про нас більше знали, приїжджали туристи та було більше інвестицій», — запевняє Тетяна Татарчук.
Водночас вона зауважує, що на Буковині не використовують міжмуніципальне співробітництво громад.
«Якщо в громади невеликі доходи, а ми потребуємо видатків на ту чи іншу сферу, не обов’язково маємо створювати органи управління чи комунальне підприємство. Можемо в цих процесах об’єднатися з сусідами. Створювати комунальні підприємства, організовувати спільні проєкти, кооперуючись декільком громадам. Тут наша область пасе задніх. У нас буквально є 5 таких договорів, а це дуже мало. Інші області мають десятки таких договорів і реалізують їх для спільної користи. Нашим громадам потрібно вчитися домовлятися, довіряти й співпрацювати».
Цей матеріал виготовлено в межах проєкту «Західноукраїнська медіамережа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-медіа Шпальта та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media