Усі кошти працівники відправляють своїм сім’ям.
Фото: Gazette Virginian
Оригінальний матеріал The New York Times.
На сімейній фермі в окрузі Шелбі, що в Кентуккі, 26 людей важко працюють на сезонній роботі, якою американці здебільшого не хочуть займатися.
Іноземні працівники в’їжджають у країну за програмою H-2A, що забезпечує тимчасову робочу силу сільському господарству США. Нині на фермі працює двадцять п’ять чоловіків з Нікарагуа та один із Мексики. Їхня фізична праця — монотонна і виснажлива. Протягом довгого робочого дня чоловіки роблять короткі перерви для відпочинку та обіду.
Умови праці є не тільки не комфортними, а й виснажливими. Експерти в галузі охорони здоров’я наголошують, що є серйозна загроза для працівників: отруєння нікотином, пестицидами та зневоднення. Проте одні й ті ж чоловіки залишають свої домівки та їдуть працювати в Кентуккі.
Цьогоріч більшість з них отримала 12,96 долара за годину. Усі кошти працівники відправляють своїм сім’ям.
«Я приїжджаю до Кентуккі щороку, тому що тут маю роботу, і вона оплачується набагато краще, ніж робота в Нікарагуа», — розповідає керівник групи працівників Феліпе Понсе.
Який процес підготовки тютюну?
Працівники зрізають рослини тютюну та накидають на спеціальну дерев’яну палицю по 5 листків. Вона має металевий конус на одному з кінців, що дозволяє нанизати стеблину. Упродовж кількох днів після збору урожаю палиці з тютюном перебувають на сонці. Далі їх відправляють на зберігання. Палиці з п’ятьма стеблинами завантажують на вози та перевозять у спеціальні сараї. Там їх розвішують на риштування, і листя залишається на шість тижнів. Протягом цього часу воно змінює колір: із яскраво-жовтого стає темно-коричневим. Далі листя продають на ринку.
Хто наймає заробітчан?
Подружжя Такерів керує тютюновою фермою разом. Рей і Стефані займаються цією справою відколи одружилися — 27 років тому. Попри зменшення попиту на їхній продукт, Такери будуть вирощувати тютюн, поки це стане економічно вигідним.
«Урожай важливий не тільки для нас, але й для підтримки 26 сімей наших працівників», — каже Стефані Такер.
Такери також вирощують на своїх фермах кукурудзу та сою. Процес їхнього збору значно змінився за останні 100 років, на відміну від технології підготовки тютюну, що є не змінним.
Довідка
Тютюн – це сільськогосподарський продукт, вирощуванням якого зазвичай займалися раби або бідні люди. До 1865 року саме раби були головною робочою силою на тютюнових полях Кентуккі. Наразі на цих заробітках — люди з-за кордону, які хочуть забезпечити сім’ю.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media