2 Жовтня • Буковина Онлайн

«Мрію про великі марафони у Чернівцях»: Історія 73-річного буковинського бігуна

Чоловік бігає за будь-якої погоди і лише тоді, коли йому цього хочеться.

«За професією я – бляхар промислової вентиляції. До 80-го року працював у Чернівцях, мав найвищий розряд — 6-ий. Спортом почав займатися у 43 роки. Зараз мені 73. 1991-го мене взяли у Хотин, де проходив чемпіонат области серед сільських команд. Там я зайняв 3 місце і мене «потягнуло». 1992 року вирішив пробігти з дому, села Неполоківців, до Кіцманського стадіону. Це десь 24 кілометри. Відтоді й бігаю. На початку машини сигналили, але я на те не зважав», — каже пан Танасій.

Чоловік зізнається, що бігає за будь-якої погоди і лише тоді, коли хочеться.

«І в мороз, і в сніг, і в дощ я бігаю в шортах. Маю 560 пробігів до Кіцманя і назад. 10 градусів морозу, а я в шортах і тільняшці. Але в рукавичках, бо холодно в руки. Не бігаю щодня. Вдома є фізична робота, а це те саме, що й тренування. Я можу місяць не бігати, а потім ще й призи отримую на змаганнях. Колись в одній книжці побачив марафонця мускулистого і думав, як це і мені спробувати пробігти 42 км? Спробував і пробіг. Перший мій марафон був 2001 року в Києві. Там я пробіг дистанцію за 3 години 23 хвилини», — згадує чоловік.

Після марафону у Києві за три тижні пан Танасій узяв участь у марафоні, який відбувся у Польщі. Там він пробіг за 3 години 13 хвилин.

«Це було у жовтні. Багато учасників тоді зійшли з дистанції, бо не витримали холоду. Загалом було понад 2 тисячі людей. Із них 104 не витримали. Протяжність марафону – 42 км в обидва боки. Під час цього забігу я десь 10 км подолав разом із чоловіками мого віку. Коли відчув трохи більше сили, залишив їх і побіг далі один. До половини дистанції я добіг за 1 годину 43 хвилини. Там ще перекусив. Відтак пробіг 1 км у зворотному напрямку і зустрів тих чоловіків, яких лишив позаду. Це мене так надихнуло, що вони вже не наздоженуть, що почав збільшувати темп, і другу половину пробіг за годину 30 хвилин», — із гордістю розповідає марафонець.

Також пан Танасій ділиться, як 1999 року поїхав у Київ на півмарафон. Пам’ятає добре, як свій перший – пробіг за 1:37 год.

«Там був представник із Молдови. Він підійшов до мене і запросив на марафон до Дня міста Кишинева. Там я 6-ий був. Тоді була дуже спека, водички ніде не давали пити, й там дуже сухий клімат. Тяжко було. А після того почав брати онучку на марафони. Коли їй було 7 років, я взяв її на марафон у Київ. Вона тоді пробігла 9 кілометрів за 53:56 хв. А наступного року я її взяв на марафон, де 3 км пробігла за 12:02. Тричі їздили разом до Молдови на марафони. А зараз вона заміжня, і я вже тричі прадідусь. Я – найстарший прадідусь з усіх знайомих марафонців», — пишається пан Танасій.

Чоловік каже, що цього року з молодшою онукою буде брати участь у «Vodogray Chernivtsi half marathon».

«Відколи він почався, відтоді й беруть участь у цьому півмарафоні. Не пропустив жодного. Цьогоріч онука буде бігти «п’ятірку», а я – 21 км. А минулої неділі у Коломиї відбувся марафон, у якому теж узяв участь. Цьогоріч мало в яких марафонах брав участь, зокрема і через пандемію і не дуже їх проводили. А ще треба фінанси, бо тепер усе платне», – каже пан Танасій.

Загалом у своїй скарбничці чоловік має 11 марафонів. Каже, що мало і хотілося би більше.

«У Львові я посів друге місце, звідти є медаль. Є нагороди за фінішування, а ті, хто першим добіг, ще й приз отримують. У Дрогобичі, наприклад, учасникам півмарафону ще давали гарний пакетик дрогобицької солі. Я взяв участь у близько 50 півмарафонах. Хотілося б побувати на якомусь великому забігу. Є у Санкт-Петербурзі такий, називається «Траса життя». Вони проводять його в кінці січня. Та зараз із таким становищем не хочеться туди пертися. Може, колись і в нас, у Чернівцях, проведуть такий марафон, щоб на 10 тисяч учасників», – підсумовує пан Танасій.

Нагадуємо, що 3 жовтня, у неділю, в Чернівцях стартує «Vodogray Chernivtsi half marathon».