На Буковині існує єдиний храм, у якому збереглися мощі Святого Пантелеймона

У селі Вікно колишнього Заставнівського району уже більш як 160 років зберігається частка мощей цілителя Пантелеймона, які продовжують мироточити.

Решта мощей зберігаються лише на Афоні.

Часточка мощей цілителя Пантелеймона потрапила у буковинське село з Афону, куди часто навідувався один з фундаторів вікнянського храму князь Олександр Кантакузин.

Подейкують, що останній був нащадком візантійських імператорів Іоанна VІ Кантакузин.

Мешкаючи у Вікні, він усіляко сприяв розвитку свого родового храму, а відтак передав отримані від грецьких монахів за свою доброчинність мощі на збереження до збудованої ним місцевої церкви.

Закрита 1962 року, в часи панування войовничого атеїзму в СРСР, родинна каплиця довго стояла пусткою. Як виявили пізніше збирачі голубиного посліду, увесь цей час мощі цілителя спокійно лежали серед старих книжок та різного церковного начиння у непоказній дерев’яній скриньці на горищі споруди.

Але позаяк сам храм стояв пусткою, а під час дощів у ньому рясно протікав дах, виявлені мощі спочатку передали до сусіднього села Чорний Потік, де для них виготовили нову скриньку, а згодом до церкви села Погорілівка. Лише після того, як храм у Вікні відновив богослужіння, з благословення митрополита Чернівецького і Кіцманського УПЦ КП Данила, мощі зайняли своє старе місце. Проте щороку у день великомученика-цілителя Пантелеймона, який припадає на 9 серпня, мощі мандрують церквами Буковини, щоб до них могли доторкнутися якомога більше людей.

Раку, в якій зберігаються мощі, нещодавно оновили. Майстер народної творчості з Снятинщини оздобив дерев’яну інкрустацію вкрапленнями перламутру.

У селі можна почути не одну легенду, пов’язану з діяльністю князя Олександра Кантакузина. Згідно з однієї з них, окрім мощей цілитиля Пантелеймона він також привіз у село Вікно спеціальний пергамент, який підтверджував справжність мощей. Проте в роки розгулу радянського атеїзму грамота зникла. Так само, до речі, як і старовинна грецька ікона, яка була фрагментом більшої картини “Хід Христа на Голгофу”.

Як стверджують старожили, фрагмент, на якому Спаситель ніс хрест, зник з церкви вже в наші дні, якраз коли у храмі перекривали дах. З’ясувалося, що дві частина цієї великої ікони так і зберігалися на Афоні. Лише у наш час, коли їх привезли для поклоніння до Києво-Печерської лаври, усі сподівалися, що долучивши до них ту частину зображення, яка перебувала на Буковині, вдасться відтворити весь образ. Але сподівання виявилися марними. Сліди третьої частини ікони намагалися відшукати навіть високі духовні особи з Києві, проте поки що безрезультатно.
Новини Чернівців та чернівецької області bukpravda.cv.ua