Переваги для інвесторів та можливість планувати свій розвиток: Україна переходить на середньострокове бюджетне планування

Україна переходить на середньострокове бюджетне планування. Над ним працювали з 2011 року.

Про це на своїй сторінці у фейсбуку повідомив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

«Сьогодні вперше представив у Верховній Раді Бюджетну декларацію на три роки. Це — історична подія, задля якої спільно працювали Уряд та народні депутати», — написав він.

Зазначають, що наступні три роки будуть забезпечені фінансовим ресурсом ініціативи Президента, парламенту та уряду.

«В основу Бюджетної декларації закладені макропоказники на 2022-2024 роки, схвалені урядом. Зокрема передбачається зростання ВВП до 2024 року на рівні 5%. Дефіцит бюджету знизиться до 2,7 %. Цілі державної політики узгоджені з фінансовим ресурсом», — йдеться у повідомленні.

Економіст Богдан Сторощук пояснив, що перехід на середньострокове бюджетне планування означає, що ухвалюють певні документи, які будуть фіксувати основні параметри майбутніх бюджетів на декілька років вперед.

«Наразі важко сказати, які це будуть параметри. Але за ними прийматимуть бюджети щороку. Це дуже добре, бо це робить стабільним, прогнозованим, очікуваним і навіть прозорішим процес формування і реалізації державного процесу. А також більш прогнозовану та зрозумілу макроекономічну ситуацію в країні для інвесторів — як вітчизняних, так і зарубіжних», — каже він.

Однак, за словами Богдана Сторощука, камінь спотикання полягає в гарантії. Бо під час зміни влади (Верховної ради, президента, конфігурації політичних сил у парламенті) нема впевнености, що нові люди, які прийдуть, виконають ті параметри бюджетного процесу, які раніше затвердили представники інших політичних сил. Тобто нема гарантії, що воно дійсно працюватиме.

Експерт зауважив, що ухвалення середньострокового бюджетного планування нагадує стратегію. Вона є в кожній ОДА, райдержадміністраціях, містах. Але після її появи фактично нічого не змінилося — навряд чи її хтось читав. Не було конкретних механізмів впливу стратегії на ухвалення рішень. 

Тому застерігає, що загроза і головний ризик у тому, аби це бюджетне планування не перетворилося на те, чим є нині стратегія.

До речі, для регіонів прийняття середньострокового бюджетного планування дуже вигідне. Адже реформа децентралізації відбулася тільки адміністративна, а фінансової не було.

«Нині регіони дуже залежать від коштів, що надходять зверху. І коли ці параметри надходження грошей будуть чітко визначені, — звичайно, це величезний плюс, — регіони зможуть більш впевнено планувати свій розвиток. Це стосується закладів освіти, охорони здоров’я і загалом регіонального розвитку. Але знову ж таки — за умови гарантії, що це планування буде дієвим», — каже Богдан Сторощук.

Якщо цьогоріч ухвалять документ щодо бюджетного процесу, то наступними роками ухвалюватимуть якісь параметри. І тоді можна буде оцінити їхнє виконання.

Також економіст зазначив, що за умови реалізації цей процес позитивно вплине на інвесторів, стабілізує поведінку цільових і портфельних вкладників на ринку цінних паперів, національної та іноземних валют тощо.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media