Які обмеження передбачає локдаун, що про нього говорять міністри України, яка ситуація в інших державах та що кажуть експерти.
Ситуація з поширенням коронавірусу в світі погіршується. Деякі країни вже повторно ввели повний локдаун для того, щоб стримати поширення COVID-19. Чи потрібні жорсткіші карантинні заходи в Україні, що вони передбачають та що кажуть буковинські фахівці — розповідаємо.
Що таке локдаун
Локдаун — це жорстка форма карантину. Вона передбачає обмеження вільного пересування у країні та за її межами, а працювати можуть лише ті установи та заклади, які надають основні потреби та послуги.
У такій ситуації можуть закрити кордони країни, ввести комендантську годину, скасувати міжнародний та міжміський транспорт, закрити заклади освіти, заклади громадського харчування та розваг.
Нагадаємо, що ці обмеження діяли в Україні з середини березня до середини травня. Пізніше такий карантин послабили і замінили адаптивним. Він тривав до 11 листопада — тоді Кабмін скасував його і запровадив в Україні загальний карантин із карантином вихідного дня.
Про ситуацію в інших державах
Країни Європи вже встигли знову ввести обмеження. Наприклад, за матеріалами аналітичного порталу «Слово і діло», у Грузії жорсткі карантинні обмеження будуть діяти до 31 січня. Там запровадили комендантську годину по всій території країни — виходити на вулицю з 21:00 до 05:00 заборонено. Проте винятками будуть святкові вечори 31 грудня і 6 січня. Роботу фітнес-центрів заборонили, а проводити культурні та розважальні заходи можна лише онлайн. Заклади громадського харчування працюють навинос.
Німеччина вирішила продовжити та посилити частковий локдаун. Обмеження діятимуть щонайменше до 20 грудня. Там закриті розважальні заклади, спортзали, установи культури, бари і ресторани. Водночас відкриті магазини і школи. На зимові свята влада Німеччини передбачила послаблення, наприклад, дозволять збиратися до 10 осіб, збільшать пропускну здатність державної залізниці (щоб продавати менше місць у потязі).
А в Іспанії продовжили загальнонаціональний карантин до 9 травня 2021 року. Він передбачає комендантську годину з 23:00 до 6:00. У деяких регіонах, де була найважча ситуація з коронавірусом, були закриті ресторани, розважальні установи і спортзали. Однак з 23 листопада в Барселоні за умови заповнення тільки наполовину запрацювали заклади громадського харчування, кінотеатри, театри, концертні зали і спортивні об’єкти.
Також карантинні обмеження діють у Швеції, Франції, Великій Британії, Польщі, Туреччині, Австрії тощо.
Архівне фото
Україна ще не має точного плану дій
В Україні ситуація з поширенням COVID-19 також набирає обертів. Однак українська влада ще досі не має чіткого плану дій. Як передає Deutsche Welle, минулого тижня Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав не баритися і запровадити локдаун на три-чотири тижні. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд таки готується до введення локдауну в Україні. Цілком можливо, на зимові свята.
Водночас Міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав, що в Україні підстав для таких дій немає.
Що кажуть буковинські фахівці
У коментарі «Шпальті» буковинські експерти поділилися своєю думкою щодо введення локдауну в Україні. Зокрема лікар-анестезіолог Микола Рихліцький каже, що такі заходи справді можуть допомогти стримати поширення коронавірусу.
«Карантин допоміг нам вдихнути трохи свіжого повітря, дав змогу відпочити, наприклад, наприкінці червня і в липні. Тоді було затишшя. Проте з середини серпня в нас знову почався аврал, і дотепер він триває. Так, я за введення локдауну. Ще навесні він допоміг стримати поширення епідемії, до того ж, пропаганда допомогла — люди боялися. Але зараз це минуло, навіть ті, хто за крок до інтубації трахеї, не вірять в те, що в них коронавірус», — сказав Микола Рихліцький.
Лікар додає, що поки немає вакцини, введення локдауну — найкращий вихід:
«Ми не знаємо, як було б краще, справді. Якщо варіанту поки не існує, крім вакцинування. Дай Боже, аби уряду стало коштів закупити і вчасно імунізувати хоч би чверть населення. Можливо, тоді епідемія піде на спад. Поки нема вакцини, єдиний шлях — це карантин».
Микола Рихліцький
Водночас економіст Богдан Сторощук не бачить сенсу запроваджувати локдаун. За його словами, уряд не надав аналіз щодо ефективности попереднього закриття, тому не можна говорити про його позитивний вплив.
«По-перше, локдаун негативно впливає на економіку. По-друге, згадаємо, що вперше, коли його запровадили, хворіли у день чи тиждень одиниці. А на завершення того локдауну ми вже мали сотні хворих. Дав він результат? Десь був аналіз того локдауну? Позитивні наслідки, негативні, аналіз Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ? Поки я не побачу того аналізу, про локдаун не можна говорити адекватно. Він не підтвердив свою ефективність. Зараз це випадкове тицяння пальцем у дно».
Також експерт додає, що в умовах поширення COVID-19 найдієвішим буде не локдаун, а дотримання карантинних норм.
«Забути про локдаун, забути про карантин вихідного дня, не жорсткий, а жорстокий масковий режим і соціальна дистанція, масштабне тестування. Такі заходи, тобто дотримання карантинних норм, я розумію. А локдауну я не розумію», — наголосив Богдан Сторощук.
Фото Богдана Сторощука, facebook.com
Новообраний міський голова Чернівців Роман Клічук теж вважає, що локдаун запроваджувати не потрібно. Він каже, що закривати все можуть хіба що з компенсацією для місцевих рад.
Про це він заявив в інтерв’ю одному з українських видань, передає Факти ICTV.
«Нині у місцевому бюджеті – діра у 150 млн і величезні заборгованості комунальних підприємств. А що буде далі, якщо місто не отримає якісь компенсаторні механізми? Якщо Кабмін ухвалює рішення про локдаун, то він повинен ухвалити рішення, яким чином він допоможе місцевим радам», – прокоментував Роман Клічук.
До того ж, він упевнений, що рішення про закриття в країні мають ухвалювати разом з усіма міськими головами.
А українцям поки залишається чекати на рішення уряду про те, посилять карантин в країні чи ні.
Західна Україна