COVID-19: на Буковині частіше хворіють жінки, а помирають – чоловіки

Сьогодні, 22 липня, на брифінгу щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції на Буковині п. Наталія Гопко зауважила, що зараз маємо 5404 підтверджених випадки – це, за абсолютними цифрами, не є найбільше число випадків, які реєструють у регіонах України.

«Ми не мали сподівань вийти на нульову захворюваність»

– І це, на мою думку, перша позитивна річ, – зауважила Н. Гопко. – Ми не мали сподівань вийти на нульову захворюваність, оскільки навіть на якомусь етапі, маючи мало знань про природу цього захворювання, було зрозуміло, що інфекція передається повітряно-краплинним шляхом і джерелом інфекції є людина. Тож ця хвороба буде поширюватися доти, доки є в нашому середовищі хворі люди.

«Ми орієнтуємося на частку позитивних результатів»

– Стосовно обсягів обстеження, які ми досліджуємо щодня, вони були дуже неоднаковими, і найвищими навантаженнями були дні у травні, червні, коли кількість зразків, яку доставляли, сягала 800, – пояснює медик. – Зараз, починаючи з кінця червня, дещо зменшилися обсяги, але жодною мірою це не пов’язано з бажанням чи то зменшити кількість досліджень, чи то зменшити кількість випадків, оскільки передусім ми орієнтуємося на частку позитивних результатів. Скажімо, якщо досліджуючи 800 зразків, отримували 20 відсотків позитивних, і так само зараз досліджуємо 300 й отримуємо 20 позитивних результатів, ми будемо орієнтуватися саме на цю частку. Фактично, це є один із індикаторів, один з 4 індикаторів, за яким визначається благополучна чи неблагополучна та чи інша адміністративна територія. Інший індикатор – це і є коефіцієнт підтверджених випадків серед усіх досліджених зразків, і цей коефіцієнт у нас тривалий період не перевищує 11%, але з перемінними даними щодня. Така ситуація відбувається з кінця попереднього тижня, коли частка позитивних результатів дещо зросла, і ми це бачимо зі зростанням кількості позитивних результатів. Пропорційно цій кількості фактично зростає і кількість ушпиталень, яке впродовж двох тижнів не перевищувало 20, іноді було 9 випадків, дуже тішила така статистика. Вчора (21 липня, – авт.), скажімо, ми мали 41 випадок ушпиталень у стаціонари нашої області.

«Є дітки, в яких хвороба протікає важко, і тому ми маємо їх оберігати також всіма силами»

– Стосовно загальних епідеміологічних характеристик, ми не відрізняємося від ситуації, яка є в Україні, – зазначає пані Наталія. – У нас, як і в Україні загалом, хворіють найчастіше люди віком від 30 до 69 років. Якщо аналізувати період червень і до цього ж дня липня, то з усіх захворілих у загальній структурі діти віком до 17 років складають близько 10% і фактично така частка була однаковою від початку захворювання. Чому прицільно відстежуємо захворюваність серед дітей, зокрема серед дошкільного віку? Бо всі з нетерпінням очікуємо відновлення функціонування дошкільних навчальних закладів. І ми маємо розуміти, які ризики будуть пов’язані з відновленням цих установ. І тому повідомляю: діти дошкільного віку хворіють. Вони інфікуються від членів родини і думка, яка побутувала якийсь час, що діти не є групою ризику, помилкова. Маємо знати, що є дітки, в яких хвороба протікає важко, і тому маємо їх оберігати також всіма силами. Тож увесь цей період в очікуванні відновлення функціонування дошкільних навчальних закладів було присвячено, і досі надаємо цьому увагу, – підготовці закладів працювати з дотриманням тих особливих умов, які необхідні в наш час.

Частіше хворіють жінки, а помирають – чоловіки

Стосовно статі, то у нас, як і в Україні загалом, частіше хворіють жінки, але частіше помирають чоловіки. Тобто групою ризику з важкого перебігу і летального наслідку є чоловіки.

Захворювання знижується, але карантинні послаблення гальмують цей процес

– Стосовно індикаторів, які ми відстежуємо, вони дають можливість розуміти, якою є епідситуація у нашому регіоні, – додає Н. Гопко. – Якщо візьмемо весь період до уваги, від першого хворого, і проаналізуємо епідкриву, яка відображає щоденну динаміку захворювань, побачимо, що все-таки є тенденція до зниження захворюваності. Підвищення з певною періодичністю ми відзначаємо тоді, коли спливає середній інкубаційний або повний інкубаційний період від чергових послаблень. Скажімо, відкрили ринки і відновили своє функціонування заклади торгівлі, якийсь час ми бачимо певний сплеск з подальшою стабілізацією.

«Всі маємо дотримуватися правил, без яких все інше не матиме ніякого значення»

– У громадському транспорті все ж дотримуються вимоги стосовно кількості заповнених місць та застосування засобів захисту. Але водночас бачимо і таке, коли в окремих магазинах люди абсолютно забули про правило носіння масок. Або біля банкоматів, чи поблизу якихось споруд є скупчення людей, які забули про дистанцію… А те, якою буде епідситуація найближчим часом, повною мірою залежить від кількох важливих речей:

– від адекватності застосування заходів обмеження, в тому числі локальних, на тих об’єктах, де це потрібно. Оскільки уряд планує переглянути критерії щодо визначення епідемічної безпеки чи небезпеки певних адмінтериторій, ми маємо звикнути жити і працювати в умовах послаблення карантину, але з дотриманням правил.

– Ми маємо зробити ключові речі, які дадуть можливість використати цю паузу і підготувати систему охорони здоров’я до продовження роботи – надаючи достатню можливість для обстеження всіх, хто цього потребує.

– Маємо надати можливість отримувати медичну допомогу чи то в умовах стаціонару, чи то в амбулаторних умовах достатній кількості хворих.

– Але ми всі маємо дотримуватися тих правил, без яких все інше не матиме ніякого значення. Тобто така собі спільна відповідальність, і ніщо інше.

   
Новини Чернівецької області