Незабаром книга вийде друком у «Видавництві Старого Лева»
З вільних джерел
A
A
A
Нова книга Вітольда Шабловського – на межі історії, журналістики та кулінарії
Незабаром у «Видавництві Старого Лева» вийде друком книга всесвітньо відомого польського журналіста Вітольда Шабловського «Як нагодувати диктатора». Саддам Хуссейн, Іді Амін, Енвер Ходжа, Фідель Кастро і Пол Пот: історії, розказані кухарями». Книга унікальна своєю багатогранністю – на її сторінках історії злетів та падінь п’ятьох диктаторських режимів, особисті враження та емоції шістьох кухарів, їхні стосунки з диктаторами та післясмак, який вони залишили: від страху до закоханості. А також життєві вибори, обставини та вчасні рішення: коли вдало подана страва піднімала настрій диктатора та цим рятувала сотні життів. Ну і, звісно, не бракуватиме самих рецептів: читачі дізнаються, як приготувати улюблений рибний суп Саддама Хусейна, запечену козу як для Іді Аміна, шекерпаре, яке полюбляв Енвер Ходжі, чи рибу в манговому соусі як для Фіделя Кастро, або ж салат із папаї, яким любив ласувати Пол Пот.
У центрі розповіді – історія життя п’ятьох найкривавіших диктаторів ХХ століття – Саддама Хусейна, Іді Аміна, Енвера Ходжі, Фіделя Кастро та Пола Пота – через спогади їхніх кухарів. Журналістська мандрівка відомого польського репортера Вітольда Шабловського чотирма континентами та п’ятьма країнами (Угандою, Кубою, Іраком, Албанією та Камбоджею) відкриває завісу перед життям тиранів, яке було приховане від загалу.
– Робота над цією книжкою забрала у мене майже чотири роки. За ці роки я побував на чотирьох континентах: від забутого усіма села у кенійській савані через руїни стародавнього Вавилона в Іраку і до джунглів Камбоджі, де сховались останні з червоних кхмерів. Я побував на кухнях найнезвичніших кухарів світу. Я готував із ними, пив ром, грав у раммі. Ми разом ходили на базари, торгувалися, купуючи помідори і м’ясо. Ми пекли рибу та хліб, варили солодко-кислий суп із додаванням ананаса та плов із козлятини, – розповідає про роботу над книгою польський журналіст Вітольд Шабловський – Із тим, аби розговорити їх я зазвичай мав проблему. Одні досі не оговталися від травми, якою була робота на людину, що кожної миті могла їх убити. Інші вірно служили режимам і донині не хочуть виказувати їхніх таємниць, навіть кухонних. Ще інші, як водиться, не мають бажання воскрешати часто-густо нелегкі спогади. Про те, як я переконував кухарів до одкровень, можна було би написати ще одну книжку. У крайньому разі мені знадобилося для цього три роки. Але вдалося. Я пізнав історію ХХ століття, яку було видно крізь кухонні двері. Я дізнався, як вижити у нелегкі часи. Як годувати шаленця. Як замінити йому матір. І навіть як випущені у відповідний момент гази можуть врятувати життя кільканадцятьох людей.
На сторінках книги – особисті враження та емоції шістьох кухарів, їхні стосунки з диктаторами та післясмак, який вони залишили: від страху до закоханості
Книга трохи відкриє завісу життя диктаторів, яких боялись, якими захоплювались та чиї імена відомі далеко за межами їхніх країн. Що їв Пол Пот, поки кілька мільйонів камбоджійців помирали від голоду? Чи правда, що Іді Амін куштував людську плоть? І чому Фідель Кастро був одержимий коровою Убре Бланка, яка стала символом кубинської Революції? Це не кулінарна книжка, хоча деякі рецепти ви тут знайдете. Це спогади з перших уст про життя, сповнене страху, любові і ненависті під тиранією.
– Урешті – найважливіше. Завдяки розмовам із кухарями я зрозумів, звідки на світі беруться диктатори. У часи, коли, згідно з рапортом американської організації «Freedom House», сорока дев’ятьма країнами керують диктатори, це важливі знання. До того ж ця кількість постійно зростає. Погода нині сприяє диктаторам, і варто про них знати якнайбільше, – продовжує Вітольд Шабловський.
За словами письменника та перекладача Андрія Бондаря, кожна з історій Шабловського могла би претендувати на окрему книжку, і для кожної з історій хотілося кілька продовжень і поглиблень сюжету. Проте автор витиснув максимум із кожної можливості, а подекуди їх і перевершив.
Довідка
Вітольд Шабловський – польський журналіст і репортер. Працював на TVN24. Стажувався у турецькій службі телеканалу CNN. Закінчив факультет журналістики і політології у Варшавському університеті, а також рік вчився у Стамбульському університеті. 2006 року працював у «Gazeta Wyborcza». За свої репортажі отримав кілька важливих нагород. 2008 року отримав нагороду «Amnesty International» за статтю «Це з любові, сестро», що розповідає про драматичні події з життя жінок у Туреччині – жертв «вбивств честі». 2011 року – лауреат нагороди імені Беати Павляк і номінований на Літературну нагороду «Nike» за книжку «Вбивця із міста абрикосів» та «Репортажі з Туреччини», які написав після бесіди із терористом Мехметом Алі Агджоєм та його родиною. Статті Вітольда Шабловського на турецькі теми були також відзначені премією Європейського парламенту. Разом із своєю дружиною Ізабеллою Мейз написав книжку «Наша нова ПНР», що є своєрідним експериментом: подружжя прожило рік, ніби повернувшись у 1981 рік (використовуючи тогочасну техніку, читаючи тогочасні газети). 2014-го видав книжку «Танечні медведі». 2016-го опублікував цикл розмов із очевидцями Волинської трагедії, яку переклав український письменник Андрій Бондар, її було видано 2017 року у «Видавництві Старого Лева» під назвою «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині».
Новини Чернівецької області