Г. Коваль: «Імунітет до коронавірусу у тих, хто перехворів, виробляється, але чи він ефективний і яка його тривалість – потрібно ще вивчити»
Намагаємось зрозуміти вірус і віднайти додаткові методи профілактики
Доки коронавірус наступає нам на п’яти, у соцмережах користувачі масово «перекваліфіковуються» із затятих політологів на все знаючих медиків. Одні радять для профілактики «тоннами» приймати вітамін «С», інші – зсередини омивати організм спиртним. А подекуди трапляється і взагалі суперечлива інформація: хтось каже, що треба багато спати, аби не дати вірусу шансів, водночас інші авторитетно стверджують, що треба бути якомога довше активними і тоді коронавірус не зможе так ціпко «зачепитися». Тож аби не гадати на кавовій гущі, «Погляд» звернувся за розвінчанням міфів до професорки кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ, лікарки-імунологині Галини Коваль.
Можна пити чай з ромашки, шавлії, цитрусових чи імбиру
– Сьогодні чи не всі буковинці стали «медиками», постійно щось радять одне одному від коронавірусної інфекції. Підкажіть, які з популярних порад справді мають раціональне зерно?
«Має бути помірна і в своє задоволення фізична активність, але попри це, також мегаважливим є сон, який однозначно повинен бути достатнім»
Галина Коваль
– Я намагалася знайти відповідь на це питання, тому що справді багато людей стараються врятувати і себе, і близьких. Буває, радять вживати часник, цибулю, цитрусові, імбир тощо. Також є дуже багато порад з приводу того, що існують якісь такі чудодійні народні методи, які враз зцілюють хворого. Особисто я до чудодійності якогось одного методу чи диво-продукту, звісно, ставлюся скептично. Але як науковицю мене це дуже зацікавило, особливо коли вели багато суперечок щодо певних рослинних препаратів, які нібито можуть мати якийсь вплив на коронавірусну інфекцію. Після вивчення гідних наукових праць, що відповідають усім необхідним критеріям, найбільш корисним мені видався експеримент іноземних хіміків-науковців. Вони показали, що певні флавоноїди, що містяться у рослинах, можуть мати гнітючий вплив на коронавірус. Але увага(!), це не означає, якщо ти їстимеш чи питимеш чай лише з цієї трави, то це вбиватиме вірус. Ні. Адже не все те, що добре в експерименті, підходить для лікування, і не існує клінічних досліджень, які б демонстрували лікувальний ефект. Тож, просто взявши якусь траву і роблячи з неї салат, не зможемо отримати такий ж ефект, який був у тому експерименті. Але чому нам не пити (у помірній кількості!) той самий чай, чому б нам, наприклад, не їсти той салат із даної трави, якщо, звісно, це не отруйна рослина? Згідно з назвами досліджуваних флавоноїдів, можна подивитися, які ж рослини чи трави, що ростуть на нашій території, містять ці речовини. Відтак знайшла, що це:
- ромашка,
- шавлія,
- насіння дикої моркви,
- родіола рожева,
- цитрусові,
- імбир,
- виноград.
Але, звичайно, існують й інші рослини, які містять потрібні речовини, – це все вимагає вивчення.
«Вживання надвисоких доз вітамінів може мати нехороші наслідки»
– Пані Галино, а як прокоментуєте вживання «кінських» доз вітаміну «С» у коронавірусній профілактиці?
– Вітамін «С» (смородина, малина тощо) здавна відомий тим, що має певний профілактичний вплив і чинить позитив при лікуванні різних ГРВІ. Але чи дієво його вживати у таких великих дозах? Не можу сказати, наскільки це підтверджено. Це може бути думкою кількох науковців, які таке рекомендують, але це ще потрібно довести. Тому що вживання надвисоких доз вітамінів може мати нехороші наслідки. Адже вітамін – це не просто собі щось таке хороше, гладеньке, світленьке і ніжне. Вітамін – це серйозна речовина, котра бере участь у метаболізмі, вона включається у різні хімічні процеси і, в принципі, якщо буде її дуже потужний надлишок, то не забариться і побічна дія. Тому я б радила вживати ці вітаміни, але суто в терапевтичних дозах, не надвисоких. Вищу дозу може призначити лише лікар, якщо це буде входити до певних протоколів.
– Чи може пиття алкоголю у помірній кількості вберегти від вірусу?
– Це особливо активно обговорювали у соцмережах (усміхається, – авт.). У доказовій медицині такого немає. Щоби алкоголь справді міг якось вплинути на розмноження вірусу, то це має бути така висока доза, яка просто вб’є людину, або дасть токсичний ефект. Тож пити чи не пити – це таке, цікаве питання, навіть філософське. Я б сказала, що навряд чи може бути помічним алкоголь. До речі, нещодавно знаходила роботу (всі медики жартували над нею і одні одному її надсилали), в якій група іноземних науковців радила робити інгаляції з віскі. Тобто вони давали свою аргументацію, що інгаляція може мати позитивний вплив. Не віриться у таке… Але, звичайно, якщо застосовувати місцево, – обробляти, наприклад, руки спиртом, то в такому разі не сумніваюся, що у відповідній концентрації він вбиватиме або пошкоджуватиме вірус. Але приймати його всередину – не раджу. Наразі досліджень, які б це довели і стверджували, що, так – ось це – дієвий метод і його лікувальні властивості перевищують негатив, немає.
«Необхідно дотримуватися золотої середини»
– А як прокоментуєте питання сну: його має бути якомога більше, чи, навпаки, мінімум (бути якомога активнішим впродовж доби)?
– Звичайно, фізична активність посилює активність імунітету. Тобто це має бути нормальна, помірна і в своє задоволення фізична активність. Але попри це, також мегаважливим є сон, який однозначно повинен бути достатнім. Необхідно дотримуватися золотої середини. Людина повинна достатньо спати і відпочивати, а не втомленою-замученою. І вже тоді бажано давати собі певні фізичні навантаження.
«Сьогодні зрозуміло, що імунітет не однорідний серед людей»
– Чи виробляється імунітет до цього коронавірусу у тих, хто уже перехворів?
– За результатами багатьох досліджень, імунітет до цього коронавірусу у тих, хто перехворів, виробляється, але чи цей імунітет ефективний і яка його тривалість, тобто на період якого часу людина буде захищеною, потрібно ще вивчити. Сьогодні зрозуміло, що імунітет не однорідний серед людей і описані повторні випадки захворювання, які теж слід ще дослідити – чи це дійсно повторне захворювання через неефективний імунітет, чи просто недоліковане захворювання, і якщо так, то у якої кількості перехворілих очікувати саме такого негативного сценарію імунного захисту, і від чого це залежить. Низка досліджень демонструє і не зовсім втішні дані, які свідчать, що у частини людей, в яких виробилися нейтралізуючі антитіла, замість, щоб нейтралізувати вірус, «відпускають» його, сприяючи таким чином посиленню інфекції. І ще один важливий аспект – адекватність реакції факторів захисту у відповідь на проникнення вірусу під час самої хвороби – найтяжчі ускладнення COVID-19 розвиваються саме через надто агресивну реакцію із виходом великої кількості запальних речовин, які сприяють пошкодженню легень та інших тканин та органів – так званий «цитокіновий шторм», для пригнічення якого пропонують саме імуносупресивні, а не імуностимулюючі засоби. Тому важливо, щоб захисні механізми спрацювали правильно і не агресивно, як під час самої хвороби, так і після її завершення.
Ольга ШУПЕНЯ