Директор департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Микола Харатін
Фото автора
A
A
A
Чимало шкіл краю не були готові до такого швидкого розвитку подій і тривалого припинення навчання
Від 3 березня буковинські школярі перебувають на вимушеному карантині – вже вкотре нинішнього навчального року. В цих умовах звичне розмірене життя змінилося не тільки у дітей, але й в їхніх батьків. Все через загрозу коронавірусу COVID-19 і необхідність самоізоляції. Отже діти сидять удома, батьки не розуміють, що з ними робити, а вчителі у розпачі – ЗНО, ДПА та підсумкові іспити ось-ось мають розпочатися. В розмові з директором департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Миколою ХАРАТІНИМ ми дізнавалися, як зараз відбувається навчальний процес та що робити, аби уроки вдома були ефективними, а не стресовими для кожного члена родини.
Небажання вчитися – відсутність мотивації
– Останніми роками виникали ситуації (виправдані і не зовсім), коли в навчальних закладах області оголошували карантин. Учнів спонукають до дистанційного навчання, яке, звичайно, є не дуже результативним. То як діяти, щоб не нашкодити освітньому рівню нинішніх школярів?
– Найбільшою проблемою, на мою думку, є відсутність мотивації навчання у теперішніх школярів. І що найгірше, останніми роками вона стрімко знижується. На те є об’єктивні й суб’єктивні причини. Серед найперших – міграція і здатність заробити за кордоном гроші без особливої освіти та знань. Інша частина нинішніх школярів усе-таки усвідомлює користь від навчання, може здобути вищу освіту, та не бачить перспектив стовідсоткової гарантії працевлаштування за здобутим фахом. Третя причина – батьки. Нинішнє покоління не має чіткої настанови від них вчитися.
Мета Нової української школи – виховати новатора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини
– Попри це, пане Миколо, майже всі випускники шкіл хочуть мати вищу освіту. І неважливо, як вони вчилися…
– У цьому контексті мені дуже імпонує стратегічний курс Міністерства освіти України, який вказує шлях вирішення цієї проблеми. Зараз у нас вища освіта стала, скоріше, даниною моді, ніж необхідністю. Батьки віддають останнє, щоб дати своїм дітям вищу освіту. Щоб можна відтак похвалитися – всім своїм дітям ми допомогли здобути вищу освіту. Проте, чи скористаються вони нею, інше питання. Що пропонує Міністерство освіти у перспективі. Планують, що ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) учні складатимуть після дев’ятого класу. Здобутий прохідний бал дозволить (якщо достатній) навчатися у науковому чи академічному ліцеї. Вже після їхнього закінчення випускник має право вступати у вищі навчальні заклади. Ті ж учні, котрі не набрали достатнього бала, підуть у професійні заклади – нинішні професійні ліцеї. Для тих дітей, які зовсім не хочуть вчитися, – будуть центри підготовки робітничих професій, де за кілька місяців можна буде здобути спеціальність і піти працювати, заробляти гроші для родини.
– І нині після закінчення дев’ятирічки випускники можуть продовжувати навчання у професійно-технічних навчальних закладах.
– Працюючи донедавна директором сільської школи, я бачив цю проблему, так би мовити, зсередини. Як знаємо, в Україні обов’язкова середня освіта. А деякі учні, особливо десятого й одинадцятого класу, зізнавалися: «Миколо Івановичу, мені вже потрібно гроші заробляти. Батька немає, мати десь на заробітках, а в родині ще двоє малих дітей. Які тут оцінки? Вони запитають мене, що їсти будемо нині й що одягатимемо». Коли у старшокласника запитав, чому пропускає заняття, він аргументував, що ходив на підробітки. Тому таку категорію дітей ми не повинні тягнути до одинадцятого класу.
– Справді, нерідко сільські хлопчаки після дев’ятого класу вже ходять на підробітки, а дівчата… народжують. А тут іде мова про впровадження 12-річного навчання. Чи виправдана ця ідея?
– Ми звикли до 10-, 11-річного термінів навчання. Але у світі залишилися тільки Україна, Білорусь, Росія та Вірменія, де немає 12-річного терміну навчання. Скрізь після 12 років навчання випускники одержують фах. Адже дев’ять років – це базова школа, відтак настає старша фахова. Протягом трьох років діти здобувають спеціальність і вже можуть іти на роботу. Звісно, для тих, хто навчався в науковому й академічному класі, шлях довший. Вони поступають у виші, де здобудуть вищу освіту.
Не кожен має засоби для дистанційного навчання
– Уже понад місяць діти на карантині, для них впровадили дистанційне навчання. Та чи всі вони займаються? Більшість, мабуть, проводить час за комп’ютером чи телефоном?
– Проблема серйозна. Колись Дмитро Менделєєв здобув енциклопедичну освіту самотужки. До школи не ходив – читав книги, енциклопедію. На моє переконання, крім очної освіти, повинна паралельно існувати й дистанційна форма навчання. Вона не для всіх. Але є діти, котрі мають бажання здобувати освіту вдома. Щоправда, у нас немає чіткого Положення про дистанційну освіту. Є чимало дітей, які хочуть навчатися, але не мають технічних засобів. Їх найбільше шкода. Та іншого виходу немає. До речі, ця проблема не однієї лише України, призупинено навчання майже у всьому світі. Вся Європа на карантині. Там діти теж перейшли на дистанційну форму навчання. У нас же практично всі вчителі мають власні блоги, сторінки у соцмережах, отож вони постійно контактують із дітьми. Але варто було з самого початку карантину не припиняти навчання. Організовувати дистанційну форму навчання: давати учням завдання, джерела інформації, звідки мають черпати інформацію. Щоб діти були задіяні. Пізніше до нас дійшло і ми почали записувати уроки через один із місцевих телеканалів. Залучаємо кращих учителів краю. Уроки транслюють двічі на день: вранці о 10:00 і після обіду – о 15:00.
– Доводилося чути побоювання від старшокласників, що їм можуть не зарахувати нинішній навчальний рік. Є підстави для цього?
– Жодних підстав. Позиція Міносвіти чітка – навчальний рік у школах має завершитися до 1 липня. До речі, кожен навчальний рік закінчується аж тоді, коли діти одержать документи про освіту. Нинішній може скластися так, що саме навчання через карантин триватиме до першого липня.
– З понеділка, 6-го квітня, стартували відеоуроки через телебачення. Як це відбуватиметься, пане Миколо?
– Зараз 2020 рік і людство має великі ресурси для розв’язання цієї проблеми. Це рішення – онлайн-платформи для дистанційної та змішаної освіти. Школи в більшості країн світу, усвідомлюючи тенденцію до зростання епідемії, поступово переходять на e-learning. А як в Україні? На жаль, багато шкіл країни не були готові до такого швидкого розвитку подій. Через це введення практик дистанційного навчання є дуже важким для нашої системи освіти.
Шостого квітня через відеоуроки розпочалося навчання для 5-11 класів. Складено розклад, канали розподілили між собою класи. Приміром, «112-й» транслюватиме уроки для п’ятого, «ТЕТ» – для шостого…
– Сподіваюся, це не ті канали, котрі заблокували їхні власники?
– На жаль, тут є проблема. Не всі родини мають доступ до заблокованих каналів. Але повернення до розблокування каналів немає. Проте всі ті, хто має телевізійну приставку Т-2, через які транслюють 32 канали, можуть отримувати сигнал і навчатися дистанційно.
– Гаразд, вчителі будуть вести відеоуроки. Діти, припустимо, вчитимуться. Чи буде зворотний зв’язок? Як контролювати засвоюваність матеріалу?
– Нинішні вчителі залишаються консультантами. Домашнє завдання дає учням свій учитель, він же консультує, перевіряє засвоєння матеріалу.
– Зараз дуже актуальні запитання: коли учні закінчать школу, одержать документ про освіту, поступатимуть у виші, розпочнеться навчання?
– Існують два сценарії завершення навчального року. Перший. Якщо у травні відновимо навчання в школах, то до 15 вересня випускники мають пройти всі етапи: здача ЗНО, отримання сертифікатів, подача документів до вищих навчальних закладів, конкурс сертифікатів, визначення державних місць. І 15 вересня початок навчального року для першокурсників. Існує другий, песимістичний сценарій. Що не розпочнемо навчання у травні, а скажімо, у червні, тоді весь процес розтягується в часі до листопада. Отже, рік не буде втрачений, батьки і діти мають бути спокійні. Головне – не припиняти занять дистанційно. Діти повинні навчатися, а батьки контролювати процес.
Карантин – вимушений простій
– З пандемією коронавірусу всі статті витрат у державі урізають. Чи не вплинуло це на зарплати педагогам?
– Надійшло роз’яснення профспілок і Міністерства освіти, в якому йдеться, що карантин розглядають як вимушений простій, а отже їм зберігають середню заробітну плату. Таким чином педагоги, які працюють дистанційно, одержать середню зарплату. Інша ситуація з обслуговуючим персоналом, оскільки вони не фінансуються з державного бюджету, а з місцевого. Їм теж виплачуватимуть 75 відсотків зарплати. Але вони не працюватимуть.
– Попереднього навчального року стартувала програма «Нова українська школа». Чи не згорнуть її через проблеми з фінансуванням?
– Її і далі будуть розвивати. Нинішнього року, попри всі негаразди, програму має підтримати Міністерство освіти. Торік відбулося навчання учителів, випуск підручників та методичних матеріалів, оснащення кабінетів перших класів партами, комп’ютерною технікою, мультимедійним обладнанням тощо. Вчителі отримували не просто клас і дітей, а невеличку лабораторію. Тому маємо позитивний результат. Пригадуєте, раніше були «діти індиго», а тепер уже є «діти Z», які цінують свободу та особистий інтелектуальний простір. Вони вже не біжать за порадою до батьків, тому що все необхідне «загуглять», або ж запитають у Siri. До нового покоління потрібне особливе ставлення, яке не злякає, а зацікавить у навчанні. Таких дітей вчити старими методами – нонсенс, шлях у нікуди. Нині деякі діти можуть навчити більше вчителя. Тому цю програму буде збережено. Кошти на придбання нових меблів і технічного забезпечення заплановано. Можливо зменшать витрати на навчання вчителів. Вони, допускаю, будуть вчитися дистанційно.
Отже, нинішній рік для педагогів, школярів і батьків став випробувальним. Виклики мусимо подолати і продовжити реформування освітньої галузі.
Спілкувався Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області