Астрономи з Гарвардського університету висунули сміливу ідею. На їхню думку, позаземні цивілізації можуть використовувати наднові, щоб розганяти космічні апарати до близькосвітлових швидкостей.
Абрахам Леб (Abraham Loeb) визначено небайдужий до міжзоряним подорожам. У минулому році він разом з колегою Аміром Сираджем (Amir Siraj) заявив про відкриття першого міжзоряного метеора. Нещодавно той же дует дослідників розрахував, скільки таких метеорів, прискорених вибухами наднових, має щомісяця врізатися в атмосферу Землі.
Тепер же ентузіаст підкорення просторів Галактики зробив наступний крок. Разом з Манасви Лінгам (Manasvi Lingam) він проаналізував перспективи використання спалахів наднових і інших космічних катаклізмів для запуску міжзоряних зондів. Свої висновки вчені виклали в препринте наукової статті, опублікованій на сайті arXiv.org. Крім того, Леб розповів про свою ідею на сторінках видання Scientific American.
Нагадаємо, що Леб є головою Консультативного комітету проекту Breakthrough Starshot, який фінансується російським мільярдером Юрієм Мільнером. Ентузіасти сподіваються створити зонд вагою близько грама, який досягне альфи Центавра всього за 20 років. Для цього йому доведеться розігнатися до 20% швидкості світла і подолати відстань в чотири світлових роки. Прихильники ідеї вважають, що потужний лазер міг би надати кораблю необхідне прискорення, впливаючи на тонкий парус. При цьому на квадратний метр вітрила має припадати десять гігават (!) потужності лазера. Це приблизно в десять мільйонів разів більше енергії, чим квадратний метр земної поверхні отримує від Сонця.
Критики сумніваються в реалістичності цієї задумки. Вони вказують, що настільки потужний лазерний промінь просто випарить зонд, яким би ідеальним дзеркалом не був його парус. Крім того, навряд чи конструкція витримає прискорення, яке передбачається їй надати. Є й інші труднощі.
Незважаючи на всі ці заперечення, Леб сповнений оптимізму. Завдання створення міжзоряних вітрильників представляється йому важкою, але вирішуваною.
Наука і технології