Василь Бабюк: Причиною багатьох трагедій є людський фактор

За останні кілька років Одеса пережила три масштабні пожежі: у вересні 2017 року загинули троє дітей у таборі «Вікторія»; 2018-го у готелі-хостелі «Токіо-Стар» вогонь забрав життя 9 людей, ще 10 постраждали від полум’я та чадного газу; в червні 2019-го у полум’ї загинули 9 пацієнтів психіатричної лікарні та медпрацівник. Нещодавно місто біля моря пережило чергову трагедію. Страшна пожежа спалахнула в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, яка забрала життя 16 людей. Серед жертв трагедії – учні, викладачі, рятувальник. Чи зробили певний висновок із калейдоскопа одеських трагедій підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуаціях у регіонах України і на Буковині зокрема?

Про це розмова із заступником начальника Управління ДСНС у Чернівецькій області, підполковником Василем Бабюком (на фото).

Мораторій нашкодив безпеці

– Мораторій на перевірки промислових і торгових об’єктів полегшив роботу працівників УДСНС. Але чи пішло це на користь, пане Василю?

– Справді, кілька років тому запровадили обмеження щодо перевірок об’єктів із масовим скупченням людей. Чи пішло це на користь? Спробуймо проаналізувати ситуацію на прикладі тієї ж Одеси. Чому сталося загорання у готелі «Токіо»? То була споруда колишнього тролейбусного депо, яке пристосували під хостел. Одна стіна в ній була глуха. Коли сталося загорання, пожильці з дальніх кімнат не могли прорватися через стіну вогню, який палав у коридорі. У дитячому таборі «Вікторія» відповідальна особа відключила пожежну сигналізацію. А в коледжі розміщувалося кілька організацій, які переплановували будівлю без будь-яких погоджень, нехтуючи елементарними вимогами пожежної безпеки. Крім того, у старих спорудах міжповерхові перекриття дерев’яні, що дуже добре горять. Ось і маємо численні людські жертви. Людина сама має дбати про свою безпеку. А керівник повинен турбуватися, щоб його працівникам і відвідувачам не загрожувала небезпека.

– У нас, здебільшого, керівники економлять на пожежній сигналізації, засобах оповіщення та пожежогасіння…

– Після останньої пожежі в Одесі є указ президента, який зобов’язує нас провести ретельні перевірки, роз’яснювальну роботу і у навчальних закладах, і у медичних установах, і у торгових об’єктах. Ми запланували низку заходів, семінарів-навчань. Перший уже провели в обласному кардіоцентрі, де є чимало хворих та медперсоналу. На нього запросили головних лікарів усіх медичних закладів краю, де нагадали про їхні обов’язки і вимоги до пожежної безпеки. Потім на практиці проведемо евакуацію медиків і хворих. Гадаю, такі заходи сприятимуть тому, що керівники прискіпливіше ставитимуться до вимог безпеки людей.

– Нещодавно прозвучала інформація, що у геріатричному пансіонаті Хотина теж проводили навчальну евакуацію пацієнтів? Такі заходи проводять у кожному районі області?

– Навчання на об’єктах із масовим скупченням людей проводять у кожному сільському районі. І це не наша забаганка. Коли працівники установ навчені, перевірені засоби пожежогасіння, шляхи евакуації, тоді наслідки нештатних ситуацій не будуть такими трагічними. Не можна нехтувати дрібницями. Ось мають відбуватися навчання у Чернівецькому готелі «Київ», який теж дуже непокоїть нас. Будівля старої забудови з дерев’яним міжповерховим перекриттям, одна стіна – глуха, під’їзд незручний… Ось там і будемо відпрацьовувати методи, як оперативно і без людських втрат ліквідувати ймовірне займання.

Техніка у боротьбі зі стихією

– Стихію легше ліквідувати, коли для цього є відповідні засоби. З чим їдуть на гасіння пожеж наші рятувальники?

– Останніми роками відбулося кардинальне переоснащення рятувальних підрозділів. Уже можемо з автодрабини рятувати людей і гасити полум’я на 9 поверсі. Розкладена автодрабина 30 метрів. Однак це за ідеальних умов. Проте часто під будинками мешканці влаштовують автостоянки, створюють зелені наснаження. Тоді не завжди зручно під’їхати до палаючого будинку. На бойовому чергуванні у нас п’ять автодрабин: три у Чернівцях, по одній – у Новодністровську та Хотині. Та останнім часом будівельники зводять висотки по 10 і більше поверхів. Наші автодрабини вже не досягнуть такої висоти. Тому зараз стоїть питання про придбання автодрабини на 55 метрів чи колінчастий підйомник.

– А крім автодрабин? Адже потрібні ще й автоцистерни, інша техніка…

– Уже кілька років діє програма Міністерства внутрішніх справ, завдяки якій на 50 відсотків оновили технічний парк. Щороку обласне управління ДСНС отримує щось із техніки. Наприклад, наприкінці 2019-го одержали новий аварійно-рятувальний автомобіль на базі «Форда». Нещодавно його здатність ми демонстрували на Соборній площі обласного центру. Його можливості надзвичайно широкі, тому перед його екіпажем поставлено завдання обслуговувати об’їзну дорогу та траси на Новоселицю і до Порубного. Там, де у нас найбільше дорожньо-транспортних пригод.

Щодня на бойове чергування заступають 78 автомобілів, а ще 13 проходять обслуговування та перебувають на ремонті

– Наші об’єднані територіальні громади налагоджують дружні зв’язки із польськими гмінами і часто одержують від них пожежні автомобілі. Це суттєва підтримка?

– Звичайно. У Сторожинецькому районі кілька сіл отримали пожежні авто для місцевих команд. Останню таку відкрили у Старій Красношорі. Автомобілі ці обладнані ємностями від двох до чотирьох тонн води. Історія така. Коли Польща після вступу до Євросоюзу почала активно розвиватися – там відкрили завод із виготовлення пожежних автомобілів. Випустили 30 експериментальних машин і передали їх рятувальникам. Ті випробовували транспорт впродовж певного часу, написали свої відгуки й рекламації та відправили пропозиції на завод-виготовлювач. Там авто модифікували, удосконалили, а нам передали базові. За кордоном вимоги чіткі – пожежний автомобіль має працювати 5 років, або зробити пробіг 100 тисяч кілометрів. Після цього їх списують і… дарують нам.

– У Польщі, Чехії, Німеччині, інших країнах є добровільні пожежні команди. У нас така практика приживається?

– Так, але важко. У нас немає відповідного законодавства, яке б стимулювало цей напрямок. Як це відбувається у них? Рятувальник там – це дуже шанована професія. Добровольці проходять навчання і готові будь-якої миті виїхати на боротьбу зі стихією. Наприклад, на центральний пульт надходить сигнал про пожежу. Державна частина виїжджає на виклик, місцева теж отримує сигнал. Але там на чергуванні один водій. Та вмикається комп’ютер, який надсилає SMSки добровольцям. Хто з них підтверджує, що виїжджає на гасіння, тому комп’ютер починає нараховувати зарплату. Людина одягається, сідає у власний автомобіль і вирушає. На місці одягає бойовку й береться за гасіння пожежі. Після ліквідації загорання їм ще годину нараховують плату. В кінці місяця комп’ютер видає роздруківку, хто і скільки разів брав участь у гасінні пожеж. На підставі протоколу банк нараховує зарплату. Нам до цього ще далеко.

– Скільки екіпажів щоденно заступають на бойове чергування?

– Маємо 91 пожежний автомобіль, але на бойове чергування заступають 78. Решта 13 автомобілів ремонтують, перебувають на обслуговуванні. Кожного дня райони передають нам так звані стройовки – скільки автомобілів є у бойовому розрахунку. Кожен знає свої маршрути. До прикладу, від Кельменців до села Комарів – 20 км, а з Іванівців, де є сільська пожежна команда, – 12. Місцева, звісно, скоріше доїде. Ось на них ми й покладаємо надію.

– У зимовий період зростає число пожеж. Які основні причини?

– Основні – перенагрів печей, використання саморобних електронагрівальних приладів, стара електропроводка, яка не витримує напруги… Бо раніше вона була розрахована на обмежене використання електроприладів. А зараз і телевізор, і холодильник, і пральні машини, і мікрохвильовки… Проводка не витримує і у з’єднаннях стається замикання. Здебільшого, загорання відбувається на горищах. За перших пів місяця січня вже сталося 15 пожеж, в яких загинуло троє буковинців. Загалом же торік у нас померло на пожежах 38 осіб.

Невластиві та властиві функції

Узимку виникають проблеми зі сніговими заметами. Вас часто залучають до транспортування, визволення із снігового полону?

– На нас поклали невластиву функцію. Та коли є загроза для життя людей – поспішаємо на допомогу, бо називаємося рятувальниками. Багато автомобілів, автобусів із людьми, легковиків з’їжджають у кювет. Ми маємо тягач КРАЗ і пристосований під тягач автомобіль КАМАЗ підвищеної прохідності. Є тяжка техніка – БАТ-2. Наприклад, торік фура з молочною продукцією злетіла з траси і застрягла між деревами. Так ось, БАТом ми витягнули автомобіль разом із продукцією.

– Але ж бувають такі аварії, що доводиться розрізати автомобілі, щоб визволити людей із полону. Як часто таке трапляється, пане Василю?

– Торік рятувальники шість разів виїжджали на дорогу до Івано-Франківська, щоб допомогти постраждалим, в Хмельницькому напрямку – 9 і на Порубне – 5. Одне слово, за рік 63 рази виїжджали рятувальники для визволення людей із розбитих автомобілів. Для цього маємо спеціальні автомобілі, котрі укомплектовані електроінструментами. Вони допомагають скоротити час порятунку людей.

Анатолій ІСАК

   
Новини Чернівецької області