Ілюстрація
Фото з відкритих джерел
A
A
A
Наразі на території Чернівецької області – це єдиний легалізований полігон для сміття
В Україні зараз налічується 6,5 тисячі санкціонованих полігонів (що дорівнює площі Кіпру), з яких 25% не відповідають екологічним стандартам, та 35 тис. стихійних сміттєзвалищ (еквівалент площі Бельгії). Практично жодне село на Буковині не має спеціально облаштованого місця для захоронення твердих побутових відходів. Приміром, на околиці с. Берестя Новоселицького району прямо вздовж дороги лежать купи непотребу, який вітер розносить полями. За с. Валява Кіцманського району теж місцеві облаштували смітник, без елементарної огорожі, тому легкі поліетиленові пакети повітряні потоки піднімають під самі хмари, а відтак вони падають на пасовища, людські городи, зорані лани. І немає на те ради.
Кілька років тому на Буковину приїздили народні депутати на чолі із Миколою Томенком, які били на сполох з приводу катастрофічного засмічення нашої мальовничої України. Тоді прозвучало, що тільки 94,07 відсотка твердих побутових відходів ховають у землю, спалюють 2,73, а переробляють… 3,3%.
За останніх 10 років в Україні тверді побутові відходи, з розрахунку на одну людину, зросли майже на 50% і становлять у середньому 300-400 кг на рік
Зараз у нашій країні існують 4 сміттєспалювальні заводи, та лише один із них діє – йдеться про київський завод «Енергія». Побудований ще за радянських часів (1987 року) за старими технологіями, він здатен спалювати лише 1,4 відсотка сміття усієї країни та потребує модернізації. Чимало говорили про будівництво сміттєпереробного підприємства у Чернівецькій області. Пригадую, оголошували конкурси, на Буковину приїздили інвестори, однак віз так і не зрушили з мертвої точки. Тому вздовж доріг, річок Дністер, Прут, Черемош, Сірет, Дереглуй, менших потічків, у лісових масивах валяються пакети і мішки зі сміттям, ПЕТ-пляшки тощо.
«Притулок» для сміття переповнений
Чорнівський полігон – єдине легалізоване сміттєзвалище на Буковині. Він діє вже кілька десятків років і служить «притулком» для побутових та будівельних відходів чернівчан і нерідко мешканців навколишніх сіл. За рік сюди звозять 620 тис. кубометрів твердих побутових відходів. Площа полігону становить 47 га. Для кращої уяви: це як парк ім. Т. Шевченка, але помножити на 8,5 раза. На його території облаштовано 2 котловани. Термін існування першого, до речі, закінчився.
Зараз використовують 2-й котлован. Там провели роботи з нарощування дамби для того, щоб продовжити термін використання. Це мінімум на 5 років. Паралельно йдуть роботи з проєктування 3-го котлована.
За словами директора МКП «Спецкомунтранс» Олександра Летучого, нині Чорнівський полігон сортує сміття на рівні трьох фракцій. Про перспективу відкриття спалювалювального заводу на Буковині каже, що потрібно розуміти, адже приватний бізнес чи інвестори – не меценати. Вони бажають заробляти. Основне, що можна виробляти зі сміття – це альтернативне паливо. Його використовують великі цементні заводи. Такий завод, що збудували європейські колеги у Хмельницькому, лише у Чернівцях будувати не раціонально. Потрібно як мінімум залучати Чернівці, Хмельницький та Івано-Франківськ.
– За попередніми оцінками, побудувати сміттєспалювальний завод вартуватиме близько 80 мільйонів євро. У місцевої влади таких коштів немає, зізнався директор департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Володимир Бешлей. «Ми вивчаємо досвід інших країн. У багатьох європейських містах сміттєспалювальні заводи побудовано в межах міст, тобто вони достатньо екологічні. Щодо Чернівців, то головне питання – інвестори. Це дуже дорогий проєкт», – пояснює О. Летучий.
Відходи не просто сміття, а – ресурси
Рівень обізнаності чернівчан щодо шкоди побутового сміття для довкілля та як її мінімізувати надзвичайно низький. Не кожен розуміє, що сміттєзвалище – не банальне місце для скла, макулатури, брухту та пластику. Все це, як відомо, ресурси. У Чернівцях працюють більше, ніж десять пунктів прийому вторсировини. Встановили баки для роздільного сміття у деяких сільських населених пунктах. Такі придбали і розмістили, до прикладу, в різних куточках села в Перківцях Кельменецького району. Однак ні в містах, ні в селах люди не звикли сортувати відходи. Тай не мають жодного стимулу цк робити.
Люди, викидаючи сміття за межі двору, на жаль, не розуміють, що цим вони не захистять себе від негативних наслідків. Адже сміття розкладається, випаровуючись забруднює атмосферне повітря, просочуючись крізь ґрунт, попадає у ґрунтові води. Отже, все повертається на круги своя.
Кожна громада самостійно намагається вирішити питання збору та утилізації побутових відходів. Однак самотужки жодній громаді вирішити цю проблему не до снаги.
Про зменшення шкідливого впливу сміття на навколишнє середовище говорили на останній сесії Чернівецької міської ради. Голова постійної комісії з питань ЖКГ та охорони навколишнього середовища, депутат Тарас Бабух виступив з ініціативою і підготував проєкт рішення щодо обмеження використання одноразових пластикових пакетів на території м. Чернівці. За словами пана Тараса, пластикові пакети та ПЕТ-пляшки останнім часом стали прямою загрозою екології. Відповідне звернення направили і народним дерутатам.
– На одну людину на рік припадає понад 500 поліетиленових пакетів. Період їхнього розкладання – понад сто років. Чимало буковинців спалюють поліетилен, не відаючи, що пластик виділяє в атмосферу діоксини та інші канцерогени, – зазначив депутат.
Якщо бракує свідомості – будуть штрафи
Минулого тижня 365 голосами Верховна Рада проголосувала за законопроєкт «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». За порушення закону передбачено штраф – до 3,5 тис. грн. За повторне порушення протягом трьох років – до майже 9 тисяч. Це стосується використання пластикових пакетів товщиною до 50 мікрометрів з 1 січня 2022 року. Ще під заборону потрапили оксорозкладні пластикові пакети.
Сміття – вічна проблема людства. Сміття було проблемою для Європи. Сміття є проблемою для України. Сміття стало проблемою для кожної української громади. Однак європейці справилися з цією проблемою. Вони зуміли побачити у ній свої можливості та переваги. Тепер Європа на відходах заробляє. Швеція переробляє 99% всього сміття, з якого отримують паливо та сировину для виробництва. Країна настільки успішна в цій сфері, що імпортує сміття з інших держав. Шведи не купують цей мотлох, навпаки, країни-експортери доплачують їм за його використання. Цікавим є і досвід Британії, яка за допомогою «анаеробного розщеплення» перетворює харчові відходи на енергію. Індія ж, яка нещодавно задихалася від сміття, придумала і втілила ідею використання пластику для виробництва асфальту. В сучасному світі відходи – цінний матеріал, який приносить прибутки. То може і в Україні дійдуть до цього. Будемо сподіватися, що новий закон сприятиме цьому.
Анатолій ІСАК
Міські депутати підтримали ініціативу та рекомендували суб’єктам господарювання у сфері торгівлі та послуг обласного центру, пропонувати споживачам альтернативу використанню одноразових поліетиленових пакетів. Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакети, багаторазові торбинки, контейнери, нитяні сітки тощо. Можна у торговельній роздрібній мережі замінити використання одноразових поліетиленових рукавичок на, наприклад, кулінарні щипці. Аби зробити бодай перший крок до цього – передбачено провести просвітницький захід «День без поліетилену в м. Чернівці». До речі, такий досвід уже є – подібне нинішньої весни проводили у Львові».
Ми мали вже розмову з представниками окремих торговельних мереж. Нашу стурбованість засиллям поліетилену підтримали, і ось уже у кількох мережах супермаркетів розробляють власні заходи з цього приводу. На окремих заправках і закладах громадського харчування мають намір пропонувати біополімерні пакети, термін розкладання яких 3-5 років.Тарас Бабух, голова профільної постійної комісії Чернівецької міськради
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Чернівецької області “Погляд”