Голова Магальської ОТГ Олена Нандриш
Фото Артема Козменка
A
A
A
Зі створенням Магальській ОТГ вирішили насамперед розвивати культурний напрямок та створювати інфраструктуру, максимально наближену до міської
На Буковині створили понад 30 об’єднаних територіальних громад. Якісь із них успішні, якісь не дуже. Але процес пішов і зворотного руху не буде. До кінця року в краї заплановано провести ще кілька виборів голів ОТГ та їхніх депутатів.
У жовтні 2017 року утворилася Магальська ОТГ. Її унікальність в тому, що вона об’єднала румуномовну Магалу та чисто українські Рідківці. Очолила громаду сільська голова приміського села Олена Нандриш. Два роки, що минули, пройшли у подвійному напруженні, адже навантаження й відповідальність збільшилися в рази. Як витримати такий темп, не опустити руки перед численними проблемами і перешкодами. Про це розмова з головою Магальської ОТГ О. Т. НАНДРИШ.
Перші сліди по цілині
– Олено Троянівно, Магальську громаду одну із перших утворювали на Буковині, коли ніхто не міг поділитися досвідом, підказати. Як сталося так, що румуномовна Магала не об’єдналася в такими ж Боянами та Припруттям, а пригорнула до себе україномовні Рідківці?
– Дійсно, об’єднання сіл Рідківці й Магала відбулося у жовтні 2017 року. На перший погляд здається, що це непоєднувані речі – чисто український і румуномовний населений пункт стали однією громадою. Та, як мені здається, у нашому краї всі люди одної національності – буковинці. Не бачу різниці між українцями і румунами.
Щоб досягти результатів, треба опиратися на людей і жити для них
Правда, з самого початку ми планували об’єднатися з Боянами, але тамтешні мешканці виставили умову, аби їхнє село стало центром ОТГ. На це магальці не погоджувалися, бо ми все-таки ближче до обласного центру, а по-друге, свою роль відіграв фінансовий фактор. У нас на той час було більше грошових надходжень. І ще один такий нюанс. З давніх-давен між мешканцями Боян і Магали склалися непрості стосунки. Що перші не поступливі, що другі вперті. Попри те, Припруття готове було об’єднатися з нами, однак ми не могли перестрибнути через Бояни.
А із сусідніми Рідківцями магальці завжди знаходили шляхи перетину. Коли ще були колгоспи, то ми завжди допомагали один одному. Якщо у когось, до прикладу, у розпал жнив ламався зернозбиральний комбайн, сусід неодмінно поспішав на поміч.
– Якими були ваші перші дії в керуванні ОТГ?
– Найперше, хотіла спростувати тезу, що головне село в ОТГ розвивається, а долучені до нього занепадають. З перших же днів на сходці двох сіл домовилися, що населення Магали і Рідківців з особливою увагою і турботою ставитимуться до збереження національних традицій, звичаїв, обрядів, мови. У нашому селі, приміром, українською мовою володіють всі, навіть дітки відразу народжуються двомовними (усміхається). А в Рідківцях, якщо захочуть вивчати румунську мову, то ми їм у цьому допоможемо. Бо ж правильно хтось сказав, що більше мов ти знаєш, то багатший. А об’єднання стосується тільки в господарсько-економічному плані.
Що стосується перших дій, то ми створили невеличку групу із місцевих депутатів, котрі обстежили обидва населені пункти. Визначили, що треба зробити в першу чергу, що згодом. Дійшли думки, що насамперед необхідно допомогти дитячим садочкам. У нашому селі з цим було більш-менш нормально. Адже за кілька років моєї каденції у Магалі відкрили три садочки – на кутах Буда, Остриця і Прут.
Гострішою була потреба дитсадків у Рідківцях. Їхні будівлі були просто в аварійному стані. Там зробили добудову на дві групи, де розмістили 50 малюків. Витратили на це інфраструктурну субвенцію розміром 3,6 мільйона гривень, плюс додали власних півтора мільйона. В іншому садочку в жахливому стані був харчоблок. Зараз ми закінчуємо добудову нової кухні із сучасними умовами.
Коштів на все не вистачає, тому доводиться концентруватися на нагальному. А не всі люди це розуміють, тому є незадоволені. Ось, наприклад, візьмемо будівництво школи у Рідківцях. Цей навчальний заклад зводять уже чимало років, і він мимоволі перетворився на довгобуд. Його готовність – понад 50 відсотків. Є дах над будівлею, вона оштукатурена, підведені комунікації, електромережа, опалення. Та потрібно 40 мільйонів гривень для закінчення будівництва. Чималих коштів потребуватиме реконструкція Будинку культури. А люди ж хочуть змін вже і зараз.
Створюємо умови для дітей
– Сорок мільйонів – чималі гроші навіть для цілого району. Чи здатна об’єднана громада самотужки завершити об’єкт?
– Ні, звичайно. Це для нас космічна сума. Ми можемо лише співфінансувати проведення робіт. Власне, досі ми так і робили. Виділяли щороку по 2,5 – 4 мільйони гривень. Але це державне фінансування. Школа дуже потрібна, бо та, що є, перебуває в аварійному стані. Нової ж чекають понад 500 школярів. Перевести їх зараз в іншу неможливо.
– Для кожного села проблемою №1 є дороги.
– Аналогічно. В Рідківцях майже немає гравійних доріг, здебільшого, вони грунтові. Тому ми підсипали проблемні місця щебенем, а на ямковий ремонт асфальтівки у центрі виділили 200 тисяч гривень.
Основну уваги приділили спорудженню дитячих дошкільних установ, аби малеча виховувалася у належних умовах. А наступний рік, гадаю, ми повернемося і до доріг. Плануємо назвати 2020-й – роком ремонту доріг. На це скеруємо основне фінансування. Це при умові, що в нас не відберуть акциз на продаж пального. Бо якщо на вищому рівні приймуть непопулярне рішення, то ми втратимо половину бюджету ОТГ. І марними будуть наші старання.
– Нещодавно в Магалі здали в експлуатацію дитячу дошкільну установу. Де знайшли кошти на її спорудження?
– Це дуже цікава історія. Будівля садочка – не нова, вона має давній початок. Колись це був будинок священника. Потім у будівлі розмістили лікарню, дитсадочок. Коли в Магалі вогонь пошкодив покрівлю школи, сюди переселили початкові класи. 2012 року в селі відкрили реконструйовану школу, перевівши назад початківців. Певний час це приміщення не використовували. Мали, щоправда, на цю будівлю претензії місцеві священники, але ми переконали їх, що тут найкраще місце для дитячого садочка, і вони поступилися амбіціями. Коли обстежили приміщення, з’ясували, що тут немає приміщення для кухні. Добудували, паралельно обстежили фундаменти і дійшли висновку, що можемо надбудувати другий поверх. Ось і вийшло, що створили три групи з гарними умовами, кухню, актовий зал та інше. Розрахований дитячий заклад на 100 малюків, проте зараз там перебувають майже 60. Отже резерв є.
– Скільки грошей, Олено Троянівно, пішло на його зведення?
– Роботи тут вели майже чотири роки. Щороку витрачали на будівництво по 1,5 мільйона гривень. Загалом витратили приблизно 6 мільйонів. Цього року трішечки допомогли румуни, з якими у нас склалися гарні добросусідські стосунки. Вони нам спонсорували 1,8 мільйона гривень (60 тисяч євро).
– Ось ви розповідаєте про школу, дитячі садочки. З цього роблю висновок, що демографічна ситуація в громаді позитивна…
– Зараз у Магалі 545 дітей дошкільного віку і 400 – у Рідківцях. Від нас теж люди їдуть на заробітки за кордон, але чимало з них повертаються додому, будуються, започатковують власну справу.
Наблизити послуги до людей
– Олено Троянівно, неодмінною передумовою утворення ОТГ є наближення послуг до людей. Чи передбачено в Магальській ОТГ повноцінний ЦНАП?
– Ми працюємо над вирішенням цієї проблеми. Зокрема, вже одержали паспортне обладнання, плануємо до нового року відкрити такий Центр, де будуть надавати населенню весь перелік послуг, передбачених вітчизняним законодавством.
– У багатьох ОТГ є проблеми з набором кваліфікованих кадрів для цього.
– Переконана, у нас таких проблем не буде. Фахівців у Магалі та Рідківцях вистачить. Якщо бракуватиме – залучимо з районного центру. Тим більше, що останнім часом багато говорять про скорочення штатів райдержадміністрацій. В Рідківцях теж створимо філію ЦНАПу. Адже там велике село – майже 4 тисячі населення.
– Знаю, що багато магальців їздять консультуватися чи лікуватися в медзаклади обласного центру. Первинна допомога у вас є?
– Первинну систему охорони здоров’я налагоджено в Рідківцях, Остриці, Магалі. Працюють амбулаторії, фельдшерсько-акушерський пункт. А от вторинною ланкою не задоволені. Не їдуть люди у Новоселицьку лікарню. Із цим треба щось робити.
– Які джерела наповнення бюджету ОТГ?
– Найбільші надходження від акцизу. Якщо його залишать, будемо на коні. Бо на території села діють 10 АЗС і ще одна у Рідківцях. Крім того, податок з фізичних осіб, але він не закриває нам тих видатків. Із оренди землі доходи не великі. Чимало паїв люди самі обробляють. Правда, їх треба стимулювати. Тоді в нас буде прибутковим і рільництво, і садівництво. І будемо їсти справжню ковбасу, а не сою.
– Підприємці роблять суттєвий внесок до бюджету ОТГ?
– Зареєстровано понад 300 підприємців. Звичайно, платять податки. Це вони допомагають нам у вирішенні соціальних питань. Підтримують людей, які опинилися у складних життєвих умовах. Навіть не чекають наших підказок, самі йдуть і допомагають. До речі, у нас є соціальні працівники, котрі піклуються про людей, що потребують сторонньої опіки. В Магалі таких 18, у Рідківцях – 12.
– Олено Троянівно, ви перейшли з культури в адміністратори. Чи не шкодуєте за тим, що не можете повністю віддатися улюбленій справі?
– Моє захоплення мистецтвом – невиліковний діагноз. Коли односельці обрали мене головою села, дуже шкодувала. Та потім втягнулася. Намагаюся діяти за принципом «Хочеш жити для себе, поживи для інших». Живу для них, намагаюся щось доброго зробити для земляків. Приміром, домоглася участі у проєкті, котрий оголосила Румунія. Виграли конкурс – одержали 9 тисяч євро, завдяки яким капітально полагодили сцену Будинку культури в Магалі. Двічі на тиждень займаюся з юними талантами вокалом. Ось так і поєдную два захоплення.
Спілкувався Анатолій ІСАК
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Чернівецької області “Погляд”