Захищати країну йдуть найсвідоміші буковинці

Першого жовтня розпочався осінній призов юнаків на строкову військову службу. До кінця року військові комісаріати краю мають набрати 420 фізично підготовлених буковинців, які поповнять ряди Збройних сил України, Національної гвардії та прикордонних військ. Перша відправка призовників відбудеться 8 жовтня.

Ставлення у нинішніх призовників до служби в українському війську неоднозначне. Найсвідоміші юнаки ідуть добровільно за повістками до військкоматів, дехто всілякими способами уникає призову, вважаючи, що півтора року армійського життя, то є марна трата часу.

Мріяв з дитинства про армію

Чернівчанин Олександр Якобуца не чекав 20-річчя, щоб піти служити. Він у 18 років подав заяву про бажання йти на строкову службу.

– Мій батько та старший брат служили у війську, тож часто заводили мову про військову романтику, – розповів Сашко. – Не приховували труднощів, з якими доводилося стикатися. Мене захоплювали ці розповіді, тому вирішив – піду служити. Тато і брат підтримали мене. Інша реакція була в деяких моїх приятелів. Мене відмовляли, залякували. На мене це не діяло – і ось я тут.

Олександр закінчив дев’ять класів Чернівецької середньої школи №13, здобув фах перукаря у Вищому професійному училищі №3.

За словами Сашка, служба у війську дозволить йому фізично і психологічно зміцніти, набути витривалості та правильно оцінювати життєві перепони.

Хлопець уже визначився зі своїм вибором – служитиме в Національній гвардії. Півтора року пролетить непомітно, зате згодом можна будувати кар’єру і в Національній поліції, і в Службі безпеки і  на митниці…

Тричі стояли на першій лінії

Призовника Олександра Якобуцу охоче підтримали військові, котрі вже встигли пройти не одну «гарячу точку». Серед них – прапорщик Едуард Баженов. Кілька років тому перевели служити в 10-ту гірсько-штурмову бригаду, окремі підрозділи якої дислокуються у Чернівцях. Він – командир взводу забезпечення зенітно-ракетного батальйону. Уже понад 10 років він носить погони військового, проте жодного разу  не пошкодував за свій вибір.

– Сьогодні служити у війську саме задоволення, – запевняє Едуард. – Це вже не 1990-ті роки, коли доводилося військові строї для строковиків «вибивати». Нині одяг, взуття, харчове забезпечення за кращими світовими стандартами. Удосконалили техніку, зброю, засоби захисту. Не зрівняти з минулим і продуктове забезпечення.

За період служби у складі 10-тої ГШБ Едуард Баженов тричі побував на Сході. Служити довелося, як кажуть, на «нулі» в районі населених пунктів Попасна, Кримське… По секрету зізнається, що за місяць їхній підрозділ знову вирушає боронити кордони України.

З його слів, він з товаришами по службі нерідко потрапляли під обстріли. І самим доводилося «гасити» вогневі точки російських найманців. Однак, переконує, жодна куля не візьме, коли ти дисциплінований, чітко виконуєш розпорядження командирів і не проявляєш необдуманого «геройства».

Десантники там, де важче

Старший сержант Андрій Хрульов теж віддав військовій службі  майже 10 років. Служить командиром відділення 80-тої окремої гірсько-штурмової бригади. Його виправка і особливо малиновий берет не пройшли повз увагу новобранця Якобуци. Тож він найбільше і розпитував його про службу.

1 жовтня розпочався призов громадян України на строкову службу: призову підлягають чоловіки від 20 до 27 років, які не мають права на відстрочку

Андрій устиг побувати в «гарячих точках», але на схід України поїде вперше.

– Уже восьмий рік служу контрактником, – розповідає. – Фізично підготував себе до труднощів. Не боюся участі у бойових діях, бо переконаний, що українське військо за п’ять років стало одним із кращих у світі.

Десантники завжди там, де важче. Саме вони 2014-го одними з перших виступили на захист України та її суверенітету. На жаль, не обійшлося без втрат, але вони відвоювали значну частину території у сепаратистів.

Андрій задоволений службою, бо у десантників найвища зарплата серед військових, є житло. А хто його винаймає, тим компенсують витрати.

– Я з родини військових, тому в мене служба в крові, – зізнався Хрульов. – Ось підростає син. Невдовзі йому виповниться 14. Вже зараз він вирішив, що його місце у війську. І я горджуся цим

На контракті чоловіки і жінки

Обласний військовий комісар полковник Віталій Чурай щоразу хвилюється,  коли підходить черговий призов. Ось і нинішньої осені у війська треба відрядити 420 призовників. Крім того, їм доводять плани із залучення на службу контрактників, офіцерів запасу, призов на навчальні збори резервістів першого та другого списку резерву. Чудово розуміє, що цивільним людям не легко залишити родину на певний час без опіки.

– Нинішнього року на військову службу за контрактом уже зголосилися 520 буковинців, – розповідає полковник Чурай. – З них – 54 жінки. Вони служать бойовими медиками, фельдшерами, санітарами, радіотелефоністами, кухарями, психологами. Нерідко вони беруть до рук зброю і стають поруч із чоловіками, коли виникає необхідність відбити  атаку диверсійної групи.

Ведеться наполеглива робота із  прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу із запасу для ЗСУ. Нинішнього року перед облвійськкоматом поставили завдання набрати 24 особи. Приміром, в першому півріччі 2019-го планували укласти контракт із 11-ма офіцерами запасу, а зголосилися служити 12. З них – троє жінок.

– Соціальний захист та грошове забезпечення офіцерів за призовом повністю відповідає рівню, який отримують офіцери військової служби на контрактом, – починаючи в середньому від 15 тисяч гривень.

Для строковиків умови служби теж відчутно змінилися в кращий бік. Зокрема, вони перебувають на повному державному забезпеченні, забезпечені триразовим гарячим харчуванням та військовим одягом. Їм виплачують щомісяця зарплату розміром від 350 до 700 гривень, а при звільненні у запас – грошова допомога від 2800 до 5600 гривень залежно від займаної посади та тарифного розряду. Найголовніше, що юнаки стають витривалими чоловіками і набувають гордості за те, що півтора року зберігали мир для своєї родини.     

Анатолій ІСАК

   
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Чернівецької області “Погляд”