Куди сьогодні їдуть на заробітки

ВідБуковина Онлайн

Вер 12, 2019


Найпривабливішою країною для українських трудових мігрантів є Польща
Фото з архіву pogliad.ua

A
A
A

Про найпопулярніші напрямки і причини, чому наші земляки не планують повертатися на сезонні роботи за кордон

За інформацією експертів ринку праці, найпривабливішою країною для українських трудових мігрантів є Польща – туди їздила половина наших заробітчан. І майже половина зізнається, що вони хотіли б працевлаштуватися в Польщі, якби мали таку можливість. При цьому 6 із 10 респондентів зазначили, що вже працювали у Польщі кілька місяців, причому більшість були задіяні на виробництві та в будівельній сфері. Шукати роботу у сусідів спонукають гідні зарплати (60%), близькість до України (57%) і схожий менталітет (26%).

До трійки найпопулярніших напрямків сезонної міграції також увійшли Росія і Чехія. Що стосується країн-лідерів, куди б українці хотіли повернутися на роботу, то перші рядки зайняли США (82%) і Німеччина (78%). Серед тих, хто планує залишитися за кордоном назавжди, у США хотіли б поїхати 46% респондентів, а до Німеччини – 45%.

За даними опитування, третина українців, які працюють за кордоном, отримували понад 1000 доларів на місяць, серед них половина заробляла до $1200

Очікування і реальність

Серед усіх респондентів, які виїжджали на сезонні заробітки, тільки 9% хочуть повернутися ще за кордон. Кажучи про причини трудової міграції, шість з десяти опитаних назвали матеріальну складову, бо, за їхніми словами, в Україні вони заробляли недостатньо. Решта зізналися, що основна причина пошуку роботи за кордоном – нестабільна економічна ситуація в країні.

В українців, які більше не хочуть повертатися на сезонні роботи за кордон, мотиви аналогічні. Правда, низькі зарплати назвали основною причиною лише 42% опитаних, а економічне становище – 27%.

Серед тих, хто й далі хоче повернутися на короткострокову роботу, 18% почуваються незахищеними в Україні. Для порівняння, серед тих, хто не планує їхати знову, таких лише 4%.

Результати опитування показали, що вчасна виплата заробітної плати та добре ставлення – головні чинники, на які звертають увагу перед сезонним працевлаштуванням. 41% працівників турбуються про зарплату, для 36% важливе добре ставлення роботодавця. Також більше значення має офіційне працевлаштування – 25%, і безпечні умови праці – майже 20%. Цікаво, що обидві групи респондентів (як ті, хто збирається повертатися на заробітки, так і ті, хто робити цього не планує) мали добрі стосунки з роботодавцями – в середньому дві третини.

Як з’ясували автори дослідження, третина українців отримували більше 1000 доларів на місяць, з них половина заробляла до $1200. Що стосується зарплатних очікувань на майбутнє, то майже 80% розраховують отримувати більше, ніж $1000, причому кожен десятий – більше, ніж $2000. При цьому 21% готові їхати на заробітки і задовольнятися доходами меншими, як 1000 доларів.

Спосіб виживання

– Трудова міграція нині стала для деяких українців навіть не способом життя, а способом виживання, – зазначив економіст Анатолій Кордяк. – Хоча робота для наших співгромадян у тій же Польщі переважно низькокваліфікована, платять за неї в рази більше, ніж в Україні. І це є достатньою підставою для того, щоб люди залишали свої сім’ї і їхали заробляти на життя. А держава замість того, щоб створювати умови для повернення, час від часу робить спроби взяти під контроль фінансові потоки заробітчан.

Нагадаємо, що раніше радник президента України Олег Устенко висловив припущення, що трудова міграція може зірвати плани Володимира Зеленського вийти на економічне зростання 5-7% на рік.

– Якщо темпи відпливу робочої сили з країни будуть на тому рівні, який ми спостерігаємо з 2014 року, то 2025 року економіка буквально обрушиться, і країна не зможе виконувати свої соціальні зобов’язання, – вважає Олег Устенко. – Не виключено, що Україні доведеться переходити на грузинську модель призначення однакових пенсій, не враховуючи при цьому ні робочий стаж, ні рівень доходів. Або – що ще гірше – треба буде переходити до практики деяких середньоазіатських країн, в яких взагалі не платять пенсії, а утримання людей похилого віку є обов’язком їхніх родичів.

Примірний портрет українського заробітчанинаСеред тих, хто мав досвід виїзду на сезонні роботи за кордон, три чверті – чоловіки. Віковий діапазон українського заробітчанина досить широкий – від 25 до 54 років. 43% працівників перебувають у шлюбі і мають дітей. 6 із 10 українців, які повернулися з-за кордону після тимчасової роботи, проживають у містах, та лише 15% з них – в обласних центрах.

Степан КРАЙНЯК

   
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Чернівецької області “Погляд”

Залишити відповідь