Вчені: гена гомосексуальність не існує

У вибірку потрапили майже півмільйона людей з різних країн: 477 522 учасника масштабних генетичних досліджень (UK Biobank and 23andMe) з США і Великобританії і ще 15 142 респондента з США та Швеції, чиї дані використовували для повторної перевірки гіпотези.

У дослідженні враховувалися сексуальні уподобання і стать учасників. Випробовуваних розділили на гетеросексуалів і негетеросексуалов — у кого хоча б один раз був контакт з людиною своєї статі.

Дослідники виявили п’ять генетичних локусів, пов’язаних з ймовірністю гомосексуального контакту: два з них виявилися характерними тільки для чоловіків, для жінок, ще два були загальними.

Вчені звернули увагу на зв’язок одного з характерних для чоловіків локусів з експресією генів, що відповідають за нюх і регулювання статевих гормонів.

До того ж, генетики відзначили кореляцію між гомосексуальним поведінкою, курінням тютюну і марихуани, відкритістю новому досвіду, схильністю до ризику і схильністю до депресії. У жінок спостерігалася кореляція з тривожністю і з кількістю статевих партнерів.

Лише від 8 до 25 % відмінності в сексуальних перевагах пояснювалися генетично.

Генетика гомосексуального поведінки складна, виявлені гени дозволяють лише частково пояснити успадкування ознаки і по ним неможливо точно передбачити орієнтацію, стверджують вчені.

   
Наука і технології