Вчені розповіли нові факти про людський мозок

Як передає socportal.info однією з головних загадок в історії еволюції людини вважається питання про те, як наші предки змогли обзавестися такою великою і «ненажерливим» мозком, споживає приблизно чверть енергії, що виробляється нашим організмом.

Більшість вчених вважає, що в цьому були «винні» знаряддя праці, що дозволили нашим предкам перейти на м’ясну дієту, і перехід до прямоходіння, а інші вважають, що це сталося завдяки тому, що вони жили поруч з вулканами і гейзерами, дозволяли їм «варити» їжу і витягувати з неї максимум енергії.

Проблема полягає в тому, що наші найближчі родичі, в тому числі шимпанзе і горили, проводять по 8-10 годин в пошуках їжі та її поїданні для того, щоб прогодувати свій мозок, чий обсяг у рази поступається людському. Так як ні один з цих видів приматів так і не винайшов знарядь праці, виникає питання – як це вдалося зробити людині, і були знаряддя праці та вміння варити їжу головними чинниками нашої еволюції.

Як зазначає Гарднер, існує три можливих пояснення цього парадоксу, які зачіпають екологію, соціальні та культурні фактори. Прихильники першої ідеї вважають, що наш мозок «виріс» завдяки тому, що нашим предкам ставало все важче добувати їжу, а апологети другої теорії вважають, що в цьому були винні різні соціальні фактори, у тому числі конкуренція за увагу самок та необхідність спільно добувати їжу.

Третя ідея передбачає комбінацію перших двох – її автори вважають, що колективний характер життя людини не дозволяє відокремити екологічні фактори від соціальних. Автори статті перевірили, чи так це насправді, створивши комп’ютерну модель «колиски людства», в якій еволюціонували перші люди.

Цю «колиска» населяло велике число віртуальних обезьяно-людей, кожен з яких володів великим набором характеристик, у тому числі масою тіла і мозку, певними здібностями і енергетичними потребами, які випливали з усіх інших параметрів.

Кожна така група віртуальних предків людини жила за тими законами, які були запропоновані авторами усіх трьох теорій, і розвивалася, залишаючи потомство з найбільш вдалою комбінацією індивідуальних ознак. Вчені стежили за цією «еволюцією», порівнюючи її з тим, як змінювався вигляд реальних предків людей.

Як показали ці розрахунки, зростання мозку людини не можна пояснити тільки однієї з цих теорій. Необхідно поєднання як мінімум двох з них, екологічної і кооперативної. На частку першого припадає приблизно 60% зростання мозку, другий – близько 30%, і ще 10% — на конкуренцію між племенами стародавніх людей.

Все це, як зазначають дослідники, говорить на користь третьої теорії культурної еволюції людства, і добре пояснює те, чому інші види приматів так і не набули розум, так як в їх еволюції соціальні зв’язки і життя в суспільстві собі подібних грала набагато більше значення.

   
Наука і технології