З Чернівецької області до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 2 мільярди гривень податків

Доцільно зауважити, що надходження до
бюджетів у відсотковому відношенні розподілилися наступним чином – державний
бюджет отримав 39,5 відсотків на потреби місцевих громад  області
надійшло  60,5 відсотків.

Всього за січень – травень платники
регіону до Державного бюджету сплатили 796,5 млн. грн., що майже на 108,9 млн.
грн. перевищує надходження за аналогічний період минулого року.

Посилаючись на дані моніторингу, серед
найбільш вагомих бюджетонаповнюючих зборів  – податок на додану вартість
(299,4 млн грн.), податок на доходи фізичних осіб (271,5 млн. грн.), податок на
прибуток (98,9 млн грн.), військовий збір (83,0 млн грн.).

Місцевий бюджет з початку року поповнено
на 1220,3 млн. грн. податків та платежів. Ріст до аналогічного періоду минулого
року 212,4 млн. грн. Більше половини у цих надходження складає податок на
доходи фізичних осіб – 784,9 млн. грн.

Суттєво підтримують бюджети територіальних
громад і суб’єкти малого підприємництва «спрощенці», які сплатили 201,9 млн.
грн. єдиного податку. Землевласники та землекористувачі забезпечили місцевим
бюджетам практично 131,3 млн. грн. Левову частину акумулювали продавці підакцизних
товарів – 42,8 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу.

ДФС
Буковини: актуальні запитання – відповіді щодо сплати земельного податку

Чи потрібно сплачувати податок, у випадку
якщо фізособа-«єдинник» на власній земельній ділянці здійснює будівництво
виробничого об’єкта?

Відповідно до ст. 269, 270
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі,
об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або
користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку
суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ
(п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку
звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності
з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за
земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої –
третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4
п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу
України від 16 січня 2003 року № 436-IV( із змінами та
доповненнями) визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів
господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та
реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру,
що мають цінову визначеність.

Тобто, у разі здійснення будівництва (в
тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець не використовує у
підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються
умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, фізична особа – підприємець –
платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на
земельну ділянку оформлене на фізичну особу – підприємця), на якій здійснюється
будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на
загальних підставах.

Чи сплачується фізичною особою земельний
податку за ділянку, яка надана для ведення фермерського господарства?

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1
ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю –
обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі
земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і
комунальної власності.

Згідно із ст. 269, 270 ПКУ платниками
земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі,
а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або
користуванні.

Підставою для нарахування земельного
податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують
плату за землю з дня виникнення права власності або права користування
земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного
кодексу України зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку,
а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки
виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними
ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником земельної ділянки є ії
власник, то фізична особа (засновник фермерського господарства), яка отримала
правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено ії цільове
призначення – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок
за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки). Вони надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Консультують Чернівецькі митники

Яка передбачена відповідальність до особи,
яка здійснила переміщення через митний кордон України готівкової валюти України
або готівкової іноземної валюти в сумі понад 10000 євро (в еквіваленті), без
письмового декларування?

Виходячи з термінів, визначених п.п. 1 та
57 ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами
та доповненнями (далі – МКУ) валюта України та іноземна валюта охоплюються
поняттям «валюта».

У випадку виявлення факту недекларування
товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за
встановленою формою точних і достовірних відомостей (наявність найменування або
назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов‘язковому декларуванню у
разі переміщення через митний кордон України, ст. 472 МКУ передбачена адміністративна
відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості
цих товарів з їх конфіскацією. У разі переміщення валюти з порушенням
встановленого МКУ порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах)
спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України
особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд)
через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України
заборонено або обмежено законодавством України, ст.471 МКУ передбачена
адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі ста
неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, переміщення
яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством
України.

Крім того, у разі якщо переміщення валюти
було вчинено з ознаками приховування від митного контролю, тобто з
використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або
способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним
товарам вигляду інших, ст. 483 МКУ передбачена адміністративна відповідальність
у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів –
безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів,
транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що
використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення
митних правил через митний кордон України.

Повідомляє: Khotyn.info Новини Хотинщини