В продовження теми «Земля і люди». До редак­ції звернулась група ванчи­ківчан, обурених тим, що, як вони кажуть, «ванчиковецьку землю віддають «чужинцям». Люди просять захисту своїх прав. Автори листа до редак­ції в усьому звинувачують сільську владу, наївно вважа­ючи, що такі питання можуть вирішуватись на сесії місце­вої ради чи в кабінеті Мар’я­на Каланчі. Тим часом зако­нодавством передбачено, що громадянин України може одержати належний йому клапоть землі в будь-якому куточку неньки-України і від місцевої влади (якщо це не ОТГ) тут ой, як мало зале­жить. Ми очікуємо відповіді на наш запит стосовно цього питання від обласного управ­ління Держгеокадастру, в чиїй компетенції подібного роду питання. Певна річ, надаємо можливість в найближчих номерах роз’яснити ситуацію і сільському голові Ванчиків­ців. Разом з тим публікуємо (в перекладі з румунської) листа сільчан «без купюр»: люди мають право висловити свою думку, тим паче, що виступ на сторінках газети для них – ос­тання, як вони кажуть, надія на справедливість. Отже:

«Жителі села Ванчиківці обурені тим, що їх власна зем­ля роздана чужинцям. 3 травня 2019 року сільська рада села Ванчиківці вирішила роздати невідомим людям 15 земельних ділянок, кожні – по 2 га (загалом 30 га) без відома та схвалення громади села.

Передбачається, що зе­мельні ділянки (мінімальна ціна продажу якої оцінюється в 750 тисяч гривень) були виділені учасникам військових операцій на Донбасі, що проживають у містах Чернівці та Хотин. Однак ми бачимо, що в процедурі роз­поділу повністю відсутня про­зорість, прийнятий документ не був опублікований на порталі місцевої ради.

До створення в нашому селі свого часу колгоспу «Ленінський шлях» сільськогосподарські землі, які роздали депутати, належали місцевим селянам. У 1947 році влада того часу захо­пила ці поля «назавжди». Але у 1995 році набув чинності указ тодішнього Президента України. Свідоцтво на право власності на наділи (близько 2 га кожен) от­римали ті, хто працював у колек­тивному господарстві, або пен­сіонери. В результаті серед тих, хто одержав свідоцтво на право власності були і кілька жителів Херсонської області (які працю­вали у нас на сезонних роботах), але не всі селяни, у яких землі експропріювали в 1947 році.

Після укладання угоди ко­жен власник сертифікату от­римав в середньому 50 арів (загалом близько 300 га). Реш­ту землі було розділено на дві ділянки – «хороший грунт» і «поганий грунт», розташовані на різних полях. Поверхня ділянок залежала від якості грунту.

Протягом 2000-их років сер­тифікат на право власності був замінений на Державний акт. У той час селяни з різних причин продавали свою худобу і виїж­джали за кордон, шукаючи гідну роботу.

І от у 2019 році деякі з цих наділів розподіляються місце­вою владою без згоди територі­альної громади особами, які не живуть у Ванчиківцях або, при­наймні, в нашому районі.

Крім того, на нашу думку, слід зазначити, що сановники порушили законодавство Украї­ни, оскільки текст, який мав бути опублікований протягом десяти днів після його прийняття, тоб­то не пізніше 14 травня 2019 року, ще не з’явився на порталі місцевої ради Ванчиківців. (Див. Тут: gromady.cv.ua/ns/rada/154/ news). Дії місцевої ради підво­дять нас до того, що процедура не має прозорості і завдає вели­кої шкоди селу. Більш того, існує небезпечний прецедент, який може призвести до надання ще близько 190 га орних земель. Це зовсім не є нормальним. На пер­шому місці мають бути інтереси селян.

Через газету «Слово прав­ди» ми категорично не погоджу­ємося з рішенням місцевої ради, котре сприймаємо як дії, спря­мовані проти інтересів села.

Група ванчиківчан, стурбованих долею села»

    
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Новоселецьчини

Залишити відповідь