Яскравим свідченням цього є культурна діяльність
завклубом с. Рипень Василя Фокшека
– Треба любити те, що робиш, – з оптимізмом пояснює Василь Пантелович Фокшек. Минуло 40 років, відколи очолив культустанову в рідному селі. Глянеш на нього, і цих років, наче не було. Чоловіка переповнює безмежна жага до життя і праці, бажання жити з користю і передавати знання наступникам. Це музикант-віртуоз, який майстерно володіє технікою гри на цимбалах, баяні, сопілці, телєнці, дримбі. Також освоїв скрипку, щоб різдвяна коляда по-особливому звучала в сільських оселях.
Захоплення, що стало справою життя
Ця історія починається з далекого дитинства, коли малий Василько дуже хотів навчитися грати на гармошці. Він просив тата придбати цей музичний інструмент. Непереборне бажання сина перемогло. Василь самотужки освоїв гармоніку і через кілька років попросив купити баян. Щоб здійснити цю мрію, треба було допомагати татові. І він багато працював. А коли батько збирався на літування в полонину – син був першим помічником. Незабаром вдома з’явився баян. Це була безмежна радість для талановитого хлопця. А між тим вже вигравав на народних інструментах.
Наближається свято Юрія і чоловік пригадує: «Це початок сезону випасання худоби. У горах його завжди розпочинали під супровід телєнки. Моя мама дуже сумує за цією давньою традицією і просить мене пограти. Якось вона прийшла до мене і сказала: «Дякую, сину, що я почула сьогодні телєнку».
І музикант, і господар
У 1979 році, коли Василь Пантелович влаштувався на роботу, нове приміщення сільського клубу якраз здавали в експлуатацію. З того часу він дбає про заклад. Установа доглянута, відчувається господарська рука керівника. І зараз, у час стрімкого розвитку технологій, зміни державних пріоритетів та впливу реформ, у важливості роботи клубу с. Рипень немає сумніву. В цьому заслуга Василя Пантеловича.
Сьогодні це єдиний працівник клубу, який і керує, і працює. Сам підтримує внутрішній стан приміщення, перекладає піч, латає дах, закладає паркан, ремонтує сходи. За допомогу в господарюванні висловлює вдячність місцевому підприємцю Віктору Івановичу Муляру. Кілька років тому за сприяння Сергіївської сільської ради придбали більярдний і тенісний столи, музичний центр.
– У минулому році з надання платних послуг у клубі на рахунку сільської ради вдалося акумулювати півтора тисячі гривень. Серед найпопулярніших послуг – гра в більярд, танці з живою музикою, а дискотеки – маловідвідувані. Зароблені кошти спрямовуємо на господарські потреби, – розповідає чоловік.
Осередок культури села оживає, коли спільно з початковою школою проводять культурні заходи. Часто такі урочистості переростають у загальносільські свята. Адже підтримати школяриків приходять батьки, братики й сестрички, дідусі й бабусі.
Співпраця з Сергіївським СБК – це окремий напрям діяльності. Жодне свято там не проходить без участі Василя Пантеловича. Його гра на цимбалах затребувана не тільки у нашому краї. Часто чоловік бере участь у районному оркестрі троїстих музик, який захищає честь Путильщини на заходах різних рівнів. Активність музиканта і талант відзначені багатьма нагородами. А ще в кабінеті виблискують кубки за спортивні досягнення. Бо Василь Пантелович постійно організовує місцеву команду для участі в загальносільських волейбольних перегонах.
За плечима – шість десятиліть, але чоловікові не сидиться. «Все хочеться встигнути зробити і вдома, й на роботі. Важливо відчувати, що твоя праця потрібна суспільству», – каже мій співрозмовник. Бере до рук татову сопілку і виграє мелодію життя.
Людмила БАСЮК.
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини