Нещодавно у Києві відбувся ХII Міжнародний конкурс з українознавства. Восьмикласниця Христина Ребенчук впевнено здобула перше місце серед найпалкіших знавців українознавства та привезла цінні подарунки.
Про те, якими барвами увінчаний шлях до перемоги, «Карпатам» розповіла юна ерудитка та її наукова наставниця, вчитель географії, директор гімназії Світлана Михайлівна Дячук.
У цьому престижному конкурсі Буковину представляли 6 гімназистів із Путили (Ангеліна Логош, Анастасія Пентюк, Максим Торак, Христина Ребенчук, Марина Рейкало, Іванна Поляк).
Великою несподіванкою стала перемога 12-річної гуцулочки. Адже водночас змагалися найкращі учні України та закордоння.
Христина каже, що конкуренція була дуже високою. Учні та їхні керівники досліджували такі ґрунтовні й актуальні теми, як голодомор в Україні, або ж хто першим знайшов золоту пектораль, чи відомий усім Трахтемирівський заповідник, де утаємничені тисячі догадок про столицю козацьких гетьманів.
Герої нашої публікації поїхали до столиці з науково-дослідним проектом «Сплав лісу по Черемошу – давнє гуцульське ремесло». Цю тематику ґрунтовно розробляли протягом двох років.
– Нам вдалося розкрити тему з точки зору географії, історії, а тепер ще й українознавства. В результаті отримали цілісну картину про сплав деревини гірськими ріками. Записали спогади з перших уст колишніх керманичів дараб, які проживають в районі. Окремо акцентували увагу на вплив давніх гідротехнічних споруд на зарегульованість стоку та процеси руслоформування в басейні річки Черемош. А вже наступним кроком стане дослідження теми із позиції гідрології. Доведеться заглянути до архівів, щоб дізнатися точний рівень води в річках, – розповідає Світлана Михайлівна Дячук.
Дівчина рішуче оперує набутими знаннями та вмить приєднується до нашої розмови: «На сьогодні на місцях колишніх кляуз, збереглися і значні залишки гребель. Багато десятиліть вони зазнавали дію води, вплив повеней і численних паводків. Це говорить про те, що їх будували, строго дотримуючись науково обґрунтованих технологій та практик. Місця спорудження колишніх напірних водойм можуть послужити, беручи до уваги їх географічне положення, основою будівництва напірних міні-ГЕС, які зможуть виконувати функції не тільки електрогенеруючих підприємств, але і згладжування паводків, осередків рекреаційних зон».
Та щоб отримати перемогу на столичному рівні, потрібно було щось особливе, аби заінтригувати високоповажне журі з науковими ступенями філологів та істориків. Звісно – знання, ерудиція та кмітливість доповідача є вирішальними. Та все ж ризикнули побудувати доповідь у театралізованому стилі. Для цього майстри з Путили виготовили дерев’яний макет дараби, який так і залишився в одному з музеїв Києва. Сама ж Христина вдягнулася у вишиванку та з колоритним гуцульським акцентом повела розмову про лісосплави. Окрім цього, кожне слово наукової роботи було грамотно, змістовно та переконливо вплетене на 35-ти сторінках. Така креативність не могла залишитися непомітною й була винагороджена: 20 із 20 балів за роботу, 11,6 із 12 балів за творчий переказ та найкращий результат по захисту науково-дослідницької роботи.
Дівчина каже, що впевненості їй додавали здобуті знання, тому ні крапельки не хвилювалася. Цього року Христина вже встигла взяти участь в обласній олімпіаді з географії й посісти третє місце. Також срібну сходинку здобула у конкурсі-захисті науково-дослідних робіт.
Як результат, переможницю Міжнародного конкурсу з українознавства нагородили грамотою та подарували планшет. Навчальний заклад отримав колекційну історичну настільну гру «Українська революція 1917-1921» та книги про героїв майдану.
Директор гімназії Світлана Михайлівна Дячук каже: «Шлях до перемоги непростий й зазвичай одного лише таланту – замало. Наполеглива, невтомна, щоденна праця може принести справжній успіх. А щоб розпізнати майбутніх науковців, варто звернути увагу на світогляд дитини. З такими учнями цікаво працювати. Це маленькі генії, унікальні особистості, які доволі складно трудяться щодня. У дітей XXI-го сторіччя потрібно розвивати критичне і креативне мислення, не принижувати їхню гідність. Не треба намагатися лише вкласти в дитину певний багаж знань. Потрібно дозволити учневі розвивати свої навички, навчити мислити».
Оксана ПОРОХ.
Адміністрація Путильської гімназії щиро дякує депутату обласної ради Петру Фрею, першому заступнику голови РДА Михайлу Ямницькому, начальнику відділу освіти РДА Світлані Горбан за підтримку й сприяння у поїздці до Києва, а також заступнику директора з навчально-виховної роботи Андрію Горбану за супровід делегації.
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини