22 березня жителі Землі відзначають Всесвітній день водних ресурсів. Тому сьогодні я спробую розібратися як у школах реалізовують право ВІЛЬНОГО ДОСТУПУ школярів до ЯКІСНОЇ питної води і не тільки.
Бо водночас йдеться і про такі елементарні правила гігієни, як миття рук. З’ясувалося, у невеликих освітянських родинах є чому повчитися закладам, де щодня навчаються сотні дітей. У ході журналістського дослідження наявними стали й інші кричущі моменти. Та про все по порядку.
Державні санітарні правила і норми чітко визначають, що всі школи повинні забезпечуватися доброякісною питною водою, централізованим водопостачанням і каналізацією. Хтось скаже, що дискутувати з цього приводу не варто, бо сумлінні батьки щодня мають класти до дитячого портфеля пляшку з улюбленим напоєм та бутербродом, а в школі головне –
вчитися. Та навіть серед правил є винятки.
У діток в період росту потреба у воді вища, ніж у дорослих. Посилюється спрага і після занять спортом. Тому якісна питна вода у школах має бути доступною і в достатній кількості. Про це і турбується держава, спрямовуючи відповідні законодавчі вимоги та кошти до адміністрацій навчальних закладів. Так само важлива й особиста гігієна, зокрема, миття рук після відвідин туалетів та перед прийомом їжі. Від дотримання цих елементарних правил залежить здоров’я цілих колективів. А ще – харчування, способи приготування їжі, миття посуду та його естетичний вигляд.
Як виявилося, ці правила в освітніх закладах Путильщини кожен сприймає і дотримується по-різному. Хтось є взірцем для наслідування, а дехто не вміє подбати навіть про питний режим. Ця проблематика стала основою мого спілкування з різними керівниками та компетентними фахівцями.
Директор Шепітської школи Галина Михайлівна Карапка розповіла, що діти навчаються у двох корпусах. Для 42-ох учнів початкових класів, батьківські комітети ще 2 роки тому придбали кулери, які встановили у кожному класі. Щоранку техпрацівниця заповнює ємності свіжою криничною водою, а поруч стоять одноразові склянки. В корпусі, де навчаються 78 старшокласників, раніше стояли бачки-фонтанчики з питною водою. Нині є два автоматизовані фонтанчики для пиття і три рукомийники з підведеною криничною водою, що є на території навчального закладу. Щодо вбиралень, то вони наразі зовнішні. Керівник закладу запевнила, що в одному з корпусів триває ремонт каналізації, а в іншому – санвузол зі зручностями планують облаштувати вже цього року. Отже позитивна динаміка закладу є наглядною і з перспективами удосконалення.
У стінах Яблуницької школи навчається майже сотня діток. Директор закладу Михайло Васильович Вережак подбав, щоб сільська Альма-матер була територією комфорту і безпеки в першу чергу для дітей. Якості води тут приділяють особливу увагу. Приміром, на території закладу є криниця, зачинена для сторонніх. Звідси вода подається до їдальні та внутрішніх вбиралень двох навчальних корпусів. Клас-студія нової української школи має індивідуальну вбиральню та рукомийник, якими користуються виключно першокласники. Старшокласники теж відвідують внутрішні вбиральні, де постійно є вода в зливних бачках та рукомийниках.
Досхочу напитися юні яблуничани можуть у їдальні, де є бачок-фонтанчик. Сама посудина встановлена на кухні, тому доступ до неї має лише одна працівниця. Вона постійно пильнує, щоб питна вода була свіжою, а навесні ще й прокип’яченою та остудженою. Як бачимо, і в цій школі керівник належним чином подбав про виконання елементарних санітарних норм.
Дещо по-іншому підходять до цих питань у Путильській школі, де навчається біля 600 дітей. На відміну від сіл, у райцентрі внутрішні санвузли діють віддавна і час суттєво позначився на їхньому стані. Вода в зливних бачках є, а в рукомийниках відсутні крани. Що вже говорити про мило, паперові рушники чи сушки? Помити руки можна на другому поверсі перед їдальнею, де діє лише один кран, а поруч застерігаючий надпис, що вода технічна і непридатна для вживання. Найбільше бентежить те, що у школі немає вільного доступу до питної води. Так, її можна купити в буфеті. Але як бути дітям, які не отримують кишенькових коштів від рідних. Дивує і те, що тут у вільному продажі є мінеральна й солодка газировки, що заборонено законом. Чомусь, це ніхто не помічає навіть із учителів!
Щоб забезпечити питний режим, в окремих класах є кулери, завдяки ініціативі батьківських комітетів. Приміром, вчителька 2 класу Лариса Василівна Фрасинюк каже, що дітки часто п’ють воду, а особливо після активних занять на фізкультурі. На запитання, як діти миють руки, вчителька пояснила, що доводиться користуватися вологими серветками, які стоять у класі. Такої гігієни притримується більшість учнів школи.
Директор закладу Василь Власійович Шемберко має власне пояснення. Він запевнив, що цього року влада виділила певну суму для капітального ремонту вбиралень, можливо, вдасться закупити і бойлери. Тоді вирішиться питання гігієни. Щодо питної води, то її можна роздобути у їдальні, попросивши в кухарів. Щоправда, цим правом діти не користуються. Та цього року адміністрація школи планує придбати кулери та встановити на коридорах.
На спрагу в Путильській школі ніхто офіційно не нарікав, проте батьки на новинки чекатимуть із нетерпінням. Хоча дивує той факт, що дорослі часто обговорюють наглядні проблеми та не насмілюються заявляти про них вголос. Звісно, кожен турбується про наслідки, які можуть «вилізти боком» для їхніх чад. Бо й таке буває.
Тим часом об’єктивне бачення наболілого висловила й начальник відділу освіти, молоді і спорту Путильської РДА Світлана Горбан. Вона зазначила, що ці та інші питання гостро обговорювали на колегії освітян 6 березня. У лютому проводили моніторинг шкіл району і навіть підготували фотопрезентацію, щоб директори побачили себе у порівнянні (ОТГ сюди не входили). Виявилося, що найболючіші справи у Путильській школі – проблеми із харчуванням, миттям посуду, недотримання питного режиму… Рішенням колегії директор зобов’язаний до 10 квітня ліквідувати всі недоліки.
Світлана Горбан зазначила: «Керівник школи має великі повноваження, але і велику відповідальність. На жаль, не всі це усвідомлюють. Хтось нарікає, що немає коштів? Підкреслю, утримання всіх бюджетних установ здійснюється із місцевих бюджетів. Звісно, коштів не так багато. Але, повірте, гроші йдуть за дитиною. І якраз на харчування, на заходи дотримання безпеки і здоров’я – фінанси є. Якщо директор далекоглядний, вболіває і живе школою, то в нього таких проблем немає».
Цього року до району надійшла цільова освітня субвенція на облаштування внутрішніх вбиралень. За словами Світлани Василівни, 233 тис. грн спрямовано на реконструкцію внутрішніх вбиралень у Путильській ЗОШ І-ІІІ ступенів; 123 тис. грн – на будівництво вбиральні у Рижівській ЗОШ І ступеня; 123 тис. грн отримала й Ріпенська ЗОШ І ступеня, 140 тис. грн виділили Сергіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів для облаштування внутрішньої вбиральні у корпусі, де навчаються діти 1-4 класів. Окрім цього є залишки невикористаної освітньої субвенції. Ці кошти отримають ті заклади, де стан вбиралень потрібно довести до діючих норм і вимог. Також Путильська гімназія за рахунок освітньої субвенції до початку нового навчального року планує облаштувати вбиральню для діток із особливими освітніми потребами. Ці хлопці та дівчата повинні вчитися і виховуватися в соціумі й не відчувати, що вони не такі, як всі.
Також керівниця освітніх установ Путильщини назвала найкращих. Приміром, незабаром 155 років виповниться Розтоківській школі, де створені ідеальні умови для учнів. Сергіївська школа не є типовою і розміщена в пристосованому приміщенні, та директор на високому рівні подбав про роботу їдальні, туалету, дотримання питного режиму. Зразковою є і Путильська гімназія.
Щодо використання кулерів, то Світлана Василівна зазначила: – Якщо в класі встановлюють кулер навіть з ініціативи батьків, то директор має вести контроль, бо вся відповідальність за дітей покладається на нього. Обов’язково потрібно підписувати угоду з фірмою, яка бере обслуговуватиме апарат.
Водночас зазначила, що незабаром і у коридорах Путильської школи та інших закладах з’являться кулери з якісною питною водою і достатньою кількістю одноразових склянок.
Тим часом фахівці Держпродспоживслужби в Путильському районі кажуть: для формування здорового підростаючого покоління потрібні якісні їжа та вода. За цим і пильнують. Щоправда, планові перевірки наразі заборонені. Та незабаром відбудуться зміни. Інспектори Держпродспоживслужби очікують офіційного документа, так званого уніфікованого акту перевірки, який відновить перевірки й міститиме вичерпну кількість питань для її здійснення. Нині служба керується офіційним розпорядженням голови Чернівецької ОДА на право моніторингового обстеження харчоблоків. Все, що знаходиться поза цим об’єктом, служба не може контролювати. Але батьки, педагоги, громадськість мають право спонукати адміністрації закладів, інших керівників освітньої галузі до дій та створення відповідних умов для дітей.
Інспектор із державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в Путильському районі Пилип Іванович Бевза каже, що у питані якості й доступності до питної води, облаштування вбиралень та рукомийників відповідальність покладена на совість і порядність директорів шкіл. Він підкреслює, що кулером потрібно правильно користуватися й пильнувати за чистотою (бо фільтри та трубки подачі води забруднюються). Споживачам варто стежити і за якістю води: як криничної, так і дистильованої, купленої в магазині чи завезеної фірмою. Інакше це може стати бомбою сповільненої дії. Щоб почуватися безпечно, користуючись кулером, споживачам необхідно підписувати договори з фірмами, які відповідають за встановлення, обслуговування і наповнення водою цього автоматизованого механізму подачі води.
Про якість води в районі теж турбуються. Її визначають фахівці Путильського районного лабораторного відділення. Керівник Людмила Василівна Петрик розповіла, що напередодні навчального року проводили дослідження водопровідної та криничної води по всіх школах і садочках. Визначали хімічні та біологічні показники. В результаті у трьох сільських садочках, одному НВК, чотирьох школах виявили бактерії групи кишкової палички. Опісля провели обеззаражування води, а вже після контрольних досліджень мікроорганізмів не виявили.
Як бачимо, людям потрібно з обережністю ставитися до води, яку споживають. А щоб переконатися у її якості, кожен житель району може замовити потрібні дослідження у лабораторії.
Р.S. Не забувайте, кожен українець має право на ГІДНІСТЬ, а школа, де дитина проводить більшість часу, має бути територією комфорту, а не навпаки! Борітеся й поборете, закликав ще два сторіччя тому Тарас Шевченко. А починати діяти – ніколи не пізно. Отож, якщо й ви знаєте випадки нерадивого господарювання керівника, не бійтеся відстояти законні права своїх дітей.
Оксана ПОРОХ. 
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини